Торонто, 16 листопада 2001 ― Як бути Україні, якщо Росія й надалі зволікатиме з демаркацією українсько-російського кордону? На це та інші запитання шукала відповіді українська делегація, яка відвідала Канаду.
Між канадсько-американським та українсько-російським кордоном є чимало схожого. Керуючись цим аргументом, організатори Програми підготовки українських аналітиків зовнішньої політики, ініційованої Йоркським університетом і фінансованої канадським Агенством міжнародного розвитку, включили до неї, серед інших, і питання державних кордонів.
Саме у рамках цієї програми перебували у Канаді працівники зовнішньополітичного відомства України та Інституту картографії. Але попри те, що обидва вищеназвані кордони об’єднують держави, з так званими, асиметричними відносинами, між ними є, однак, суттєві відмінності. І найголовніша з них та, що хоч Канада і Америка є близькими сусідами, але державний кордон між ними існує не лише на карті, а й на ділі.
Той факт, що між Україною і Росією є лише делімітація кордону без його демаркації, на думку канадських спеціалістів, з якими зустрічалися члени української делегації, просто нечуваний. У світовій практиці – це радше прецидент. До того ж, за переконанням канадських спеціалістів, відсутність демаркації кордонів між Україною і Росією негативно позначиться на відносинах України і Європейського Союзу.
Коментуючи цей факт, координатор програми, професор Йоркського університету Орест Субтейний у розмові з автором цих рядків, зокрема, наголосив на тому, що, на його думку, якщо Україна не вирішить цієї проблеми, то їй дуже тяжко буде переконати Європу у тому, що вона не стане головним транзитним пунктом для різного роду небажаних для Європи елементів. Особливо це лякає нині, коли світ потерпає від розгулу терористів. «Україна тоді стає для Західної Європи майже небажаним сусідом. І тоді контроль на західному кордоні України стане набагато жорсткішим і це буде негативно відбиватися на самих українцях,»- зазначив Орест Субтейний.
На думку доктора історичних та політичних наук Ореста Субтейного причина того, що Росія зволікає з вирішенням питання про демаркацію кордону, радше за все, психологічна і полягає вона в тому, що Росія дотепер бачить Україну, як щось своє і боїться, що демаркація кордону лише прискорить вступ України до Європейських структур.
Як все-таки бути Україні, якщо Росія і надалі зволікатиме з демаркацією кордону з Україною? Відповідаючи на це запитання, канадський професор Орест Субтейний припустив можливість однобічної демаркації з боку України, хоча і погодився, що це - не найкращий вихід із ситуації і висловив сподівання, що Росія, нарешті, таки зрозуміє, що Україна – незалежна держава і, як ведеться у всьому цивілізованому світі, між суверенними сусідами має бути справжній, а не лише позначений на карті кордон.
Між канадсько-американським та українсько-російським кордоном є чимало схожого. Керуючись цим аргументом, організатори Програми підготовки українських аналітиків зовнішньої політики, ініційованої Йоркським університетом і фінансованої канадським Агенством міжнародного розвитку, включили до неї, серед інших, і питання державних кордонів.
Саме у рамках цієї програми перебували у Канаді працівники зовнішньополітичного відомства України та Інституту картографії. Але попри те, що обидва вищеназвані кордони об’єднують держави, з так званими, асиметричними відносинами, між ними є, однак, суттєві відмінності. І найголовніша з них та, що хоч Канада і Америка є близькими сусідами, але державний кордон між ними існує не лише на карті, а й на ділі.
Той факт, що між Україною і Росією є лише делімітація кордону без його демаркації, на думку канадських спеціалістів, з якими зустрічалися члени української делегації, просто нечуваний. У світовій практиці – це радше прецидент. До того ж, за переконанням канадських спеціалістів, відсутність демаркації кордонів між Україною і Росією негативно позначиться на відносинах України і Європейського Союзу.
Коментуючи цей факт, координатор програми, професор Йоркського університету Орест Субтейний у розмові з автором цих рядків, зокрема, наголосив на тому, що, на його думку, якщо Україна не вирішить цієї проблеми, то їй дуже тяжко буде переконати Європу у тому, що вона не стане головним транзитним пунктом для різного роду небажаних для Європи елементів. Особливо це лякає нині, коли світ потерпає від розгулу терористів. «Україна тоді стає для Західної Європи майже небажаним сусідом. І тоді контроль на західному кордоні України стане набагато жорсткішим і це буде негативно відбиватися на самих українцях,»- зазначив Орест Субтейний.
На думку доктора історичних та політичних наук Ореста Субтейного причина того, що Росія зволікає з вирішенням питання про демаркацію кордону, радше за все, психологічна і полягає вона в тому, що Росія дотепер бачить Україну, як щось своє і боїться, що демаркація кордону лише прискорить вступ України до Європейських структур.
Як все-таки бути Україні, якщо Росія і надалі зволікатиме з демаркацією кордону з Україною? Відповідаючи на це запитання, канадський професор Орест Субтейний припустив можливість однобічної демаркації з боку України, хоча і погодився, що це - не найкращий вихід із ситуації і висловив сподівання, що Росія, нарешті, таки зрозуміє, що Україна – незалежна держава і, як ведеться у всьому цивілізованому світі, між суверенними сусідами має бути справжній, а не лише позначений на карті кордон.
