Лондон, 19 листопада 2001 ― Єдність уряду вважається у Великобританії одним із найважливіших чинників для його підтримки виборцями. Якщо ж уряд роздирають протиріччя, довіра до нього, звичайно, падає.
То ж, якщо виникають тертя, уряд усіляко намагається їх применшити, натомість, опозиційні партії до максимуму використовують клнфлікти в уряді на свою користь.
Нинішнє становище у британському уряді яскраво свідчить про вагу єдності у політиці.
Нині лондонська резиденція прем’єр-міністра Великобританії докладає максимум зусиль, аби заперечити повідомлення у засобах масової інформації про серйозну суперечку між прем’єр-міністром і його міністром фінансів, якого розглядають, як ключову постать для економічних реформ уряду і, навіть, як наступника прем’єр-міністра.
Кабінет міністрів заявив, що стосунки між двома найвпливовішими урядовцями залишаються щільнішими і кращими, ніж між будь-якими з їхніх попередників на цих посадах.
Повідомлення про напруженість у стосунках між прем’єром і міністром фінансів дістали ще одне підтвердження, коли з’ясувалося, що прем’єр намагався перетягти до свого офісу ключового помічника міністра фінансів.
Речник прем’єра не заперечив цього факту, але додав, що журналісти мають багатшу фантазію, ніж, навіть, белетристи. Речник додав, що виглядало так, що головний приват-секретар прем’єр-міністра Тоні Блера міг залишити цю посаду наприкінці року, а тому розглядалося декілька варіантів його заміщення. Але тепер він залишається на місці, то ж цієї проблеми більше не існує.
Найновіші спекуляції про конфлікт прем’єра з міністром Гордоном Брауном виникли наприкінці минулого тижня, коли колишній міністр Мо Моулам заявила, що ті не працюють разом і це паралізує уряд.
Відтак, інший колишній міністр Франк Філд підлив олії до вогню, зазначивши, що пан Браун має бути дуже обережним, бо Тоні Блер може усунути його під час наступних перестановок у кабінеті-міністрів. В одній із телевізійних програм пан Філд сказав:«Я не думаю, що прем’єр-міністр погодиться довго грати роль номера 2 щодо Гордона Брауна».
За повідомленнями, терпець прем’єрові уриває прохолодне ставлення міністра фінансів до ідеї входження Британії до зони обігу спільної європейської грошової одиниці – євро, у той час, як сам прем’єр виказав неабиякий ентузіазм щодо цієї ідеї у промові на нещодавній конференції панівної Лейбористської партії.
Прем’єр також хоче більших інвестицій до шкіл і лікарень, тоді як для пана Брауна більшим пріоритетом є податковий кредит для людей із низькою платнею. Також міністр фінансів виказував невдоволення діями кількох колег у кабінеті.
Згідно з респектабельною газетою «Санді таймс», міністр фінансів кричав і лаявся після зустрічей із Тоні Блером. Одначе, найбільшим, що непокоїть табір міністра фінансів, який спить і бачить себе наступником Тоні Блера на посаді прем’єра є, згідно з оглядачами, зростання популярності міністра внутрішніх справ Девіда Бланкета, завдяки його безкомпромісній позиції у боротьбі з тероризмом і розмов про його наступництво, як прем’єр-міністра.
Але помічник Брауна теж категорично заперечив повідомлення про розрив з прем’єр-міністром, як чутку, що немає під собою жодного підгрунття. Помічник Т.Блера, зі свого боку заявив:«Ясно, що хтось хоче розбурхати пристрасті, але їхні стосунки були і залишаються однією з найсильніших рис уряду».
Одначе, лідер британської Ліберально-демократичної партії Чарльз Кенеді додав до диспуту, звинувативши міністра фінансів у поділі кабінету-міністрів. «Його затятий опір просуванню Великобританії до запровадження «євро» завдав збитків економіці і розпалив суперечку у самому серці уряду,»- сказав Чарльз Кенеді.
То ж, якщо виникають тертя, уряд усіляко намагається їх применшити, натомість, опозиційні партії до максимуму використовують клнфлікти в уряді на свою користь.
Нинішнє становище у британському уряді яскраво свідчить про вагу єдності у політиці.
Нині лондонська резиденція прем’єр-міністра Великобританії докладає максимум зусиль, аби заперечити повідомлення у засобах масової інформації про серйозну суперечку між прем’єр-міністром і його міністром фінансів, якого розглядають, як ключову постать для економічних реформ уряду і, навіть, як наступника прем’єр-міністра.
Кабінет міністрів заявив, що стосунки між двома найвпливовішими урядовцями залишаються щільнішими і кращими, ніж між будь-якими з їхніх попередників на цих посадах.
Повідомлення про напруженість у стосунках між прем’єром і міністром фінансів дістали ще одне підтвердження, коли з’ясувалося, що прем’єр намагався перетягти до свого офісу ключового помічника міністра фінансів.
Речник прем’єра не заперечив цього факту, але додав, що журналісти мають багатшу фантазію, ніж, навіть, белетристи. Речник додав, що виглядало так, що головний приват-секретар прем’єр-міністра Тоні Блера міг залишити цю посаду наприкінці року, а тому розглядалося декілька варіантів його заміщення. Але тепер він залишається на місці, то ж цієї проблеми більше не існує.
Найновіші спекуляції про конфлікт прем’єра з міністром Гордоном Брауном виникли наприкінці минулого тижня, коли колишній міністр Мо Моулам заявила, що ті не працюють разом і це паралізує уряд.
Відтак, інший колишній міністр Франк Філд підлив олії до вогню, зазначивши, що пан Браун має бути дуже обережним, бо Тоні Блер може усунути його під час наступних перестановок у кабінеті-міністрів. В одній із телевізійних програм пан Філд сказав:«Я не думаю, що прем’єр-міністр погодиться довго грати роль номера 2 щодо Гордона Брауна».
За повідомленнями, терпець прем’єрові уриває прохолодне ставлення міністра фінансів до ідеї входження Британії до зони обігу спільної європейської грошової одиниці – євро, у той час, як сам прем’єр виказав неабиякий ентузіазм щодо цієї ідеї у промові на нещодавній конференції панівної Лейбористської партії.
Прем’єр також хоче більших інвестицій до шкіл і лікарень, тоді як для пана Брауна більшим пріоритетом є податковий кредит для людей із низькою платнею. Також міністр фінансів виказував невдоволення діями кількох колег у кабінеті.
Згідно з респектабельною газетою «Санді таймс», міністр фінансів кричав і лаявся після зустрічей із Тоні Блером. Одначе, найбільшим, що непокоїть табір міністра фінансів, який спить і бачить себе наступником Тоні Блера на посаді прем’єра є, згідно з оглядачами, зростання популярності міністра внутрішніх справ Девіда Бланкета, завдяки його безкомпромісній позиції у боротьбі з тероризмом і розмов про його наступництво, як прем’єр-міністра.
Але помічник Брауна теж категорично заперечив повідомлення про розрив з прем’єр-міністром, як чутку, що немає під собою жодного підгрунття. Помічник Т.Блера, зі свого боку заявив:«Ясно, що хтось хоче розбурхати пристрасті, але їхні стосунки були і залишаються однією з найсильніших рис уряду».
Одначе, лідер британської Ліберально-демократичної партії Чарльз Кенеді додав до диспуту, звинувативши міністра фінансів у поділі кабінету-міністрів. «Його затятий опір просуванню Великобританії до запровадження «євро» завдав збитків економіці і розпалив суперечку у самому серці уряду,»- сказав Чарльз Кенеді.
