Київ, 20 листопада 2001 - Холодний космос, обертальний рух матерії, взаємодія енергій, паралельність світів... Забагато думок у цей бік може призвести до запалення мозку, який сам по собі є окремим Всесвітом. Звідси дещо шизоїдний ряд: живий Всесвіт, запалення окремо взятих галактик, “Голова професора Доуеля”... Далі інформація від “Кореспондент нет”. Мозок досі лишається єдиним органом, який не підлягав трансплантації. Однак існує людина готова таку операцію виконати. Це сімдесятичотирьохлітній Роберт Уайт, лікар із Клівленда, штат Огайо. Ще на початку шістдесятих, ставши наймолодшим у США професором нейрохірургії він приживив голову однієї макаки-резус до тулуба іншої. Тварина прожила всього кілька годин. Тепер хірург хоче взятись за людину і навіть знайшов пацієнта готового на подібну операцію. Американець Крейд Реперіс хоче дати голову на відріз з подальшою пересадкою на здорове тіло. Тридцять років прикований до інвалідної коляски він живе під постійною загрозою смерті. Операція коштуватиме кілька мільйонів долярів. Черга за тілом. Перешкодою до реалізації фантастичного плану є купа питань юридичного, етичного і технічного характеру. Кому будуть належати ті чи інші права на ім’я, майно і так далі – тілу чи голові? Ну і, звичайно, чию душу матиме прооперований? На філософське запитання, де розташовано людське “Я”, Роберт Уайт відповідає однозначно: “Я переконаний, що душа людини перебуває між його вухами і важить в середньому біля трьох з половиною фунтів. Трансплантуючи голову ми автоматично пересаджуємо душу”. Якщо це так, заперечують опоненти доктора Уайта, то голову можна приліпити й до конячого тулуба. Підсадивши цю інформацію до українських проблем матимемо достатньо матеріалу для всякого роду футурологічних фантазій. Віктор Недоступ. Огляд віртуальної преси.
“Українська правда” у статті “Кучма обирає генерала” повідомляє, що місце Кузьмука остаточно посів виконуючий обов’язки міністра оборони Володимир Шкідченко. До того він обіймав посаду начальника генштабу збройних сил України, тобто – першого заступника міністра оборони. Отже, про дискусії стосовно цивільного міністра оборони можна забути. Директор центру Разумкова Анатолій Гриценко вважає, що за умов, коли вибір обмежено військовими, Шкідченко – найкращий вихід. Адже він має добру цивільну освіту – фізико-технічний інститут, та непогану військову – Академія генштабу збройних сил СРСР у Москві. Останнє особливо імпонує його російським колегам. Брюсселю та Вашингтону подобається його знання англійської, а також “широкий світогляд”, що дає можливість “сприймати досвід інших держав”, простіше – можливість порозуміння.
Тим часом журналісти, висвітлюючи хід слідчого експерименту щодо горезвісного ракетного пострілу в Криму, помітили, що між секретарями нацбезпеки України та Росії – Марчуком та Рушайлом відбувається щось іще. Про це пише “Кореспондент-нет”. На цей рахунок “Новая газета” має підозру, що Росія вже почала намацувати зручного для себе спадкоємця Кучми. За простим розрахунком – два терміни - номенклатурник, третій – чекіст. Два рази Єльцин, на третій – Путін. Два рази Кучма – на третій... Інше російське видання, “Нєзавісімая газета”, має інакшу думку. У статті “Парламентські вибори, як репетиція президентських”, автор зазначає, що симпатії українського електорату хитнулися до центру і трохи вправо. Основна боротьба, на думку московського аналітика, розгорнеться між київською, донецькою та дніпропетровською фінансовими угрупованнями. Далі йде сумнівний пасаж, начебто інтереси киян представляє Віктор Медведчук. Непогано було б спочатку спитати самих мешканців столиці. Разом з тим автор відзначає неврастенічну боротьбу за “приватизацію” фігури Ющенка. Словом – до парламенту кого треба, того й оберуть а найголовніше потім - такий загальний тон публікації.
В Україні так не вважають. В ефірі українських телеканалів, зазначає “Українська правда”, розгортається пропагандистська кампанія під гаслом “партії – добре, блоки – погано”. Партії, з числа не дуже грошовитих, нарікають, що дорогу скрізь переступають блоки. Інші партії “по-багатому” наймають російських політ. технологів, які добре розуміються на суспільному гіпнозі. Дехто має змогу найняти цілу команду чаклунів – російський “фонд ефективної політики” разом з Глєбом Павловським, як це зробила СДПУ(о). Блоки тим часом у пошуках додаткової харизми гарячково перейменовуються – ТУНДРА у блок “За єдину Україну”, “Наша Україна” у “Блок Ющенка”, “ФНП” – у “Блок Юлії Тимошенко”. Словом, переблокувалось все у “Данському князівстві”...
Віктор Недоступ в “Інтернет-майдан”.
Росія обирає пріоритети свого науково-технічного розвитку. Як повідомив віце-прем»єр уряду РФ Ілля Клєбанов, нині, за висновками Російської академії наук, існує біля 50-ти технологій, які мають серйозно вплинути на світовий розвиток у двадцять першому столітті. Росія може активно виявити себе у розробці восьми-десяти з них. Детальніше про це можна вичитати на сайті АКМ.РУ. Нас же ця інформація цікавить, передусім, в контексті сприйняття українським керівництвом найновіших технологічних досягнень. На жаль Інтернет воно бачить, як місце для зливання усіляких пакостей, недоречностей та некоректностей. Відповідно, думку про пріоритетети науково-технічного розвитку України начальство наше вперто відганяє. Мовляв, якщо воно таке погане, то для чого те погане розвивати. Сергій Набока. Рефлексії з приводу.
У вересні кількість користувачів українського сегменту мережі інтернет перейшла за позначку у два мільйони. У середньому 130 тисяч осіб відвідують хоча б один сайт. Зберігається стала тенденція до зростання. Держава якось випустила цей процес з уваги, не дбає, не регулює, не стежить, не оформлює папирчиків, не видає дозволів... Кожне – що хоче, те й читає, а що вже пише – то й на голову не налазить.
Безперечно, це не може не турбувати справжніх патріотів. Адже саме Інтернет, як переконаний Леонід Кучма, несе "інформаційно-пропагандистську агресію”, робить “дискредитацію українських державних і суспільних інститутів”, чинить “спроби дестабілізації соціально-політичної обстановки”, спричинює жахливу “шкоду міжнародному іміджу України". Крім того, "Інтернет став як кілер", анонімна інформація з мережі потрапляє до засобів масової інформації, а юзери повсякчас лізуть в Інтернет, аби читати там бруд, що дуже нецивілізовано, і взагалі – пхе.
Ясна річ, усе це ставить Українську державу на межу виживання – хто б сумнівався? І саме зараз справжнім демократичним патріотам час перейнятися Інтернет-питанням, і вирішити його різко й остаточно, аби він, бісова личина, не дестабілізував і не дискредитував, у такий спосіб повалюючи законно й всенародно обрану владу й руйнуючи та знищуючи державу, добробут і демократію... Де ж ті патріоти – запитаєте ви? А де ж, як не в Раді національної безпеки і оборони, керованій паном Кучмою та секретарьованій паном генералом КГБ, перепрошую, СБУ Марчуком?..
Ну, от і вирішила Рада нацбезпеки це питання державно обговорити, потім державно врегулювати, а відтак і державно покласти відповідальність за все на провайдерів, можливо, навіть, прирівняти Інтернет-видання до друкованих видань. Так що, шановні юзери, держава убезпечить вас від бруду, не дасть вам бути дестабілізованими та попіклується про вашу ідеологію – спіть спокійно.
Як би там не було, а життя триває і розвивається за своїми законами, переінакшити, які не може ніхто, скільки б влади йому не підкинула доля. Легендарного Брюса Лі з допомогою компютерних технологій повертають до нових з»йомок у фільмі «Воїн Дракона», щойноспечений актор засновник Майкрософту Білл Гейтс знявся в ролі психа, павутиною бродять чутки про давно очікуване переселення Лєніна з мавзолею на нормальний цвинтар, ну а британська газета «Індепендент» пише про європейських вчених, які намагаються встановити контакт з мешканцями інших планет. Поки воно десь там собі булькає, вариться, мріє та фантазує, Комітет виборців України презентував у Києві свій оновлений інтернет-проект, доповнивши його великим розділом «Бібліотека: політологія, право, політика». Детальніше про це в матеріалі Володимира Ляшка.
Напередодні виборів до парламенту звичний інтернетівсткий портал Комітету виборців України ,якому півтора року, поповнився величезним розділом, ідею якого тут виношували давно. Приміром, на Львівщині накладом всього 300 примірників вийшов збірник інформаційно - аналітичних матеріалів, присвячених минулим виборам президента. Тепер ним можуть скористатися усі бажаючі.
Великий довідковий матеріал міститься і в збірнику Комітету виборців України “Верховна Рада України Третього скликання”. Але він був виданий тиражем всього 1000 примірників. Половина його осіла в парламенті. І по кілька десятків штук збірника розійшлося по областях.
Орієнтуватися у періодичних виданнях і книгах, які представлені в розділі, допомагають більше десятка рубрик. Нині ними активно користуються політики, журналісти, громадські діячі з багатьох країн світу - про це свідчать численні відвідини порталу polit.com.ua.
Цікаво те, що різні політичні діячі і партії тут можуть розмістити свої довідково - інформаційні матеріали, вони ж вноситимуть туди необхідні доповнення і правки , а ближче до нового року на порталі з’явиться розділ “Виборча листівка” - і вони там будуть представлені такими, які є, без ретуші і будь-якої цензури. За інтернетівською адресою Комітету polit.com.ua на вас чекають численні моніторингові дослідження на теми прав людини, свободи слова, надання управлінських і соціальних послуг в регіонах України.
Ось тільки українська мережа Інтернету до прикрого – мала: за різними підрахунками в країні нараховується від 350 тисяч до трохи більше 1 мільйона користувачів...
Володимир ЛЯШКО, для “Інтернет майдану”, Київ.
Далі маємо цікавинку від “Нефоскоп ру”. Днями почалась акція на знищення нової партії піратської продукції українського походження. Два мільйони компакт-дисків було вилучено ще два роки тому. Нині відбувається їх захоронення на Хованському кладовищі. Крупну партію нелегального товару було знайдено співробітниками відділу боротьби з економічними злочинами на складах космічного центру імені Хрунічева. Як вона туди потрапила одному Богу відомо. Поки що. Тим часом, 15-го листопада Верховна Рада України не наважилася ухвалити закон “Про захист прав на інтелектуальну власність в Україні”. Про те, до чого може призвести подібна нерішучість матеріал Богдани Костюк.
Закон не ухвалено, але тим не менше українська влада оголосила боротьбу аудіо, відео та електронному піратству. Так, виконуючи відповідні Указ Президента і декрети уряду України, спецназівці різних ґатунків – державної служби з боротьби з економічною злочинністю, податкової міліції – періодично знищують ту чи іншу нелегальну фабрику з виробництва CD або ж арештовують “продавців – нелегалів” на ринках. Тим не менше, правоохоронці ж і визнають, що вітчизняним піратам дешевше обходяться хабарі місцевим чиновникам і відновлення виробництва, ніж ліцензія, скажімо, корпорації Microsoft на виробництво і розповсюдження в Україні її продукції. Принаймні, американці досить песимістично оцінюють ситуація. Що склалася нині на українському ринку програмного забезпечення. Слово – радникові Посольства США Кенові Ферфаксу: “Ситуація в Україні нині характеризується тим, що пірати – виробники CD та Software-програм розповсюджують свою продукцію не тільки на українських ринках, а й імпортують її за кордон. Таким чином, прибутки втрачають як самі американські компанії – виробники продукції для Інтернету та електронних систем, так і їхні дочірні компанії та представництва. Розташовані у Центрально-Східній Європі й на теренах СНД”, - визнає пан Ферфакс. Його колеги, хоч і погрожують Україні санкціями, тим не менше розуміють, що знищення піратства можливе лише тоді, коли українська держава подолає соціально-економічну кризу, а більшість її “електронників” та пересічних громадян будуть достатньо забезпечені, щоб купляти ліцензовану продукцію. Богдана Костюк в “Інтернет-майдан”.
І на завершення ще пара слів від Нетоскоп. В основу сюжету нової комп’ютерної гри лягло розслідування вбивства директора Інтернет-компанії. Цей детективний квест є дебютом компанії Ріно Інтеректів продакшинс. Він з’явиться у продажу на сідіром третього грудня – повідомляє Вайрид Ньюс. Гра буде продаватись тільки через сайт компанії. На цьому все. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо Свобода” Київ.
“Українська правда” у статті “Кучма обирає генерала” повідомляє, що місце Кузьмука остаточно посів виконуючий обов’язки міністра оборони Володимир Шкідченко. До того він обіймав посаду начальника генштабу збройних сил України, тобто – першого заступника міністра оборони. Отже, про дискусії стосовно цивільного міністра оборони можна забути. Директор центру Разумкова Анатолій Гриценко вважає, що за умов, коли вибір обмежено військовими, Шкідченко – найкращий вихід. Адже він має добру цивільну освіту – фізико-технічний інститут, та непогану військову – Академія генштабу збройних сил СРСР у Москві. Останнє особливо імпонує його російським колегам. Брюсселю та Вашингтону подобається його знання англійської, а також “широкий світогляд”, що дає можливість “сприймати досвід інших держав”, простіше – можливість порозуміння.
Тим часом журналісти, висвітлюючи хід слідчого експерименту щодо горезвісного ракетного пострілу в Криму, помітили, що між секретарями нацбезпеки України та Росії – Марчуком та Рушайлом відбувається щось іще. Про це пише “Кореспондент-нет”. На цей рахунок “Новая газета” має підозру, що Росія вже почала намацувати зручного для себе спадкоємця Кучми. За простим розрахунком – два терміни - номенклатурник, третій – чекіст. Два рази Єльцин, на третій – Путін. Два рази Кучма – на третій... Інше російське видання, “Нєзавісімая газета”, має інакшу думку. У статті “Парламентські вибори, як репетиція президентських”, автор зазначає, що симпатії українського електорату хитнулися до центру і трохи вправо. Основна боротьба, на думку московського аналітика, розгорнеться між київською, донецькою та дніпропетровською фінансовими угрупованнями. Далі йде сумнівний пасаж, начебто інтереси киян представляє Віктор Медведчук. Непогано було б спочатку спитати самих мешканців столиці. Разом з тим автор відзначає неврастенічну боротьбу за “приватизацію” фігури Ющенка. Словом – до парламенту кого треба, того й оберуть а найголовніше потім - такий загальний тон публікації.
В Україні так не вважають. В ефірі українських телеканалів, зазначає “Українська правда”, розгортається пропагандистська кампанія під гаслом “партії – добре, блоки – погано”. Партії, з числа не дуже грошовитих, нарікають, що дорогу скрізь переступають блоки. Інші партії “по-багатому” наймають російських політ. технологів, які добре розуміються на суспільному гіпнозі. Дехто має змогу найняти цілу команду чаклунів – російський “фонд ефективної політики” разом з Глєбом Павловським, як це зробила СДПУ(о). Блоки тим часом у пошуках додаткової харизми гарячково перейменовуються – ТУНДРА у блок “За єдину Україну”, “Наша Україна” у “Блок Ющенка”, “ФНП” – у “Блок Юлії Тимошенко”. Словом, переблокувалось все у “Данському князівстві”...
Віктор Недоступ в “Інтернет-майдан”.
Росія обирає пріоритети свого науково-технічного розвитку. Як повідомив віце-прем»єр уряду РФ Ілля Клєбанов, нині, за висновками Російської академії наук, існує біля 50-ти технологій, які мають серйозно вплинути на світовий розвиток у двадцять першому столітті. Росія може активно виявити себе у розробці восьми-десяти з них. Детальніше про це можна вичитати на сайті АКМ.РУ. Нас же ця інформація цікавить, передусім, в контексті сприйняття українським керівництвом найновіших технологічних досягнень. На жаль Інтернет воно бачить, як місце для зливання усіляких пакостей, недоречностей та некоректностей. Відповідно, думку про пріоритетети науково-технічного розвитку України начальство наше вперто відганяє. Мовляв, якщо воно таке погане, то для чого те погане розвивати. Сергій Набока. Рефлексії з приводу.
У вересні кількість користувачів українського сегменту мережі інтернет перейшла за позначку у два мільйони. У середньому 130 тисяч осіб відвідують хоча б один сайт. Зберігається стала тенденція до зростання. Держава якось випустила цей процес з уваги, не дбає, не регулює, не стежить, не оформлює папирчиків, не видає дозволів... Кожне – що хоче, те й читає, а що вже пише – то й на голову не налазить.
Безперечно, це не може не турбувати справжніх патріотів. Адже саме Інтернет, як переконаний Леонід Кучма, несе "інформаційно-пропагандистську агресію”, робить “дискредитацію українських державних і суспільних інститутів”, чинить “спроби дестабілізації соціально-політичної обстановки”, спричинює жахливу “шкоду міжнародному іміджу України". Крім того, "Інтернет став як кілер", анонімна інформація з мережі потрапляє до засобів масової інформації, а юзери повсякчас лізуть в Інтернет, аби читати там бруд, що дуже нецивілізовано, і взагалі – пхе.
Ясна річ, усе це ставить Українську державу на межу виживання – хто б сумнівався? І саме зараз справжнім демократичним патріотам час перейнятися Інтернет-питанням, і вирішити його різко й остаточно, аби він, бісова личина, не дестабілізував і не дискредитував, у такий спосіб повалюючи законно й всенародно обрану владу й руйнуючи та знищуючи державу, добробут і демократію... Де ж ті патріоти – запитаєте ви? А де ж, як не в Раді національної безпеки і оборони, керованій паном Кучмою та секретарьованій паном генералом КГБ, перепрошую, СБУ Марчуком?..
Ну, от і вирішила Рада нацбезпеки це питання державно обговорити, потім державно врегулювати, а відтак і державно покласти відповідальність за все на провайдерів, можливо, навіть, прирівняти Інтернет-видання до друкованих видань. Так що, шановні юзери, держава убезпечить вас від бруду, не дасть вам бути дестабілізованими та попіклується про вашу ідеологію – спіть спокійно.
Як би там не було, а життя триває і розвивається за своїми законами, переінакшити, які не може ніхто, скільки б влади йому не підкинула доля. Легендарного Брюса Лі з допомогою компютерних технологій повертають до нових з»йомок у фільмі «Воїн Дракона», щойноспечений актор засновник Майкрософту Білл Гейтс знявся в ролі психа, павутиною бродять чутки про давно очікуване переселення Лєніна з мавзолею на нормальний цвинтар, ну а британська газета «Індепендент» пише про європейських вчених, які намагаються встановити контакт з мешканцями інших планет. Поки воно десь там собі булькає, вариться, мріє та фантазує, Комітет виборців України презентував у Києві свій оновлений інтернет-проект, доповнивши його великим розділом «Бібліотека: політологія, право, політика». Детальніше про це в матеріалі Володимира Ляшка.
Напередодні виборів до парламенту звичний інтернетівсткий портал Комітету виборців України ,якому півтора року, поповнився величезним розділом, ідею якого тут виношували давно. Приміром, на Львівщині накладом всього 300 примірників вийшов збірник інформаційно - аналітичних матеріалів, присвячених минулим виборам президента. Тепер ним можуть скористатися усі бажаючі.
Великий довідковий матеріал міститься і в збірнику Комітету виборців України “Верховна Рада України Третього скликання”. Але він був виданий тиражем всього 1000 примірників. Половина його осіла в парламенті. І по кілька десятків штук збірника розійшлося по областях.
Орієнтуватися у періодичних виданнях і книгах, які представлені в розділі, допомагають більше десятка рубрик. Нині ними активно користуються політики, журналісти, громадські діячі з багатьох країн світу - про це свідчать численні відвідини порталу polit.com.ua.
Цікаво те, що різні політичні діячі і партії тут можуть розмістити свої довідково - інформаційні матеріали, вони ж вноситимуть туди необхідні доповнення і правки , а ближче до нового року на порталі з’явиться розділ “Виборча листівка” - і вони там будуть представлені такими, які є, без ретуші і будь-якої цензури. За інтернетівською адресою Комітету polit.com.ua на вас чекають численні моніторингові дослідження на теми прав людини, свободи слова, надання управлінських і соціальних послуг в регіонах України.
Ось тільки українська мережа Інтернету до прикрого – мала: за різними підрахунками в країні нараховується від 350 тисяч до трохи більше 1 мільйона користувачів...
Володимир ЛЯШКО, для “Інтернет майдану”, Київ.
Далі маємо цікавинку від “Нефоскоп ру”. Днями почалась акція на знищення нової партії піратської продукції українського походження. Два мільйони компакт-дисків було вилучено ще два роки тому. Нині відбувається їх захоронення на Хованському кладовищі. Крупну партію нелегального товару було знайдено співробітниками відділу боротьби з економічними злочинами на складах космічного центру імені Хрунічева. Як вона туди потрапила одному Богу відомо. Поки що. Тим часом, 15-го листопада Верховна Рада України не наважилася ухвалити закон “Про захист прав на інтелектуальну власність в Україні”. Про те, до чого може призвести подібна нерішучість матеріал Богдани Костюк.
Закон не ухвалено, але тим не менше українська влада оголосила боротьбу аудіо, відео та електронному піратству. Так, виконуючи відповідні Указ Президента і декрети уряду України, спецназівці різних ґатунків – державної служби з боротьби з економічною злочинністю, податкової міліції – періодично знищують ту чи іншу нелегальну фабрику з виробництва CD або ж арештовують “продавців – нелегалів” на ринках. Тим не менше, правоохоронці ж і визнають, що вітчизняним піратам дешевше обходяться хабарі місцевим чиновникам і відновлення виробництва, ніж ліцензія, скажімо, корпорації Microsoft на виробництво і розповсюдження в Україні її продукції. Принаймні, американці досить песимістично оцінюють ситуація. Що склалася нині на українському ринку програмного забезпечення. Слово – радникові Посольства США Кенові Ферфаксу: “Ситуація в Україні нині характеризується тим, що пірати – виробники CD та Software-програм розповсюджують свою продукцію не тільки на українських ринках, а й імпортують її за кордон. Таким чином, прибутки втрачають як самі американські компанії – виробники продукції для Інтернету та електронних систем, так і їхні дочірні компанії та представництва. Розташовані у Центрально-Східній Європі й на теренах СНД”, - визнає пан Ферфакс. Його колеги, хоч і погрожують Україні санкціями, тим не менше розуміють, що знищення піратства можливе лише тоді, коли українська держава подолає соціально-економічну кризу, а більшість її “електронників” та пересічних громадян будуть достатньо забезпечені, щоб купляти ліцензовану продукцію. Богдана Костюк в “Інтернет-майдан”.
І на завершення ще пара слів від Нетоскоп. В основу сюжету нової комп’ютерної гри лягло розслідування вбивства директора Інтернет-компанії. Цей детективний квест є дебютом компанії Ріно Інтеректів продакшинс. Він з’явиться у продажу на сідіром третього грудня – повідомляє Вайрид Ньюс. Гра буде продаватись тільки через сайт компанії. На цьому все. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо Свобода” Київ.
