Київ, 22 листопада 2001 -
Зиновій Фриз
Запитання до пана Піховшека – я розумію, Ви працюєте на Першому українському, людина, не зовсім вільна у своїх судженнях, а все ж таки маєте думку з приводу того, що Долганов вже не є боссом?
Вячеслав Піховшек
Я не працюю на Першому українському каналі, я працюю на каналі «1+1». Це конкурент в якомусь певному сенсі по частоті, тобто це старий канал УТ-2 (колись так називався), і Вадим Опанасович Долганов ніколи не був моїм керівником, а я ніколи не був його підлеглим. Незважаючи на це, я керую телевізійною службою новин, я автор і ведучий телепрограми Епіцентр, головної політичної програми студії «1+1». Окрім того, що я практикую трохи інший стиль журналістики, ніж його практикував Долганов у програмі «Сім днів», я стараюся бути збалансованішим, відділяти свою опінію від фактів, які ми повідомляємо, подавати максимум точок зору. Багато чого зведено до купи, змішано – в поданні інформації про Долганова. Є безпосередній стиль ведення Долгановим програми – це одне. Є безпосередній мотив, чому Долганов саме зараз пішов у відставку. Справді, вся Україна знала про конфлікт Долганова і Потебенька, і в цьому конфлікті є дуже багато наносного і дуже багато реального, але повірте мені, що це було просто непристойно з точки зору українського громадянина, або тим більше українського журналіста дивитися на цю справу як на те, що двоє державних чиновників найвищого рівня поливають одне одного брудом. Зрештою, це дуже серйозно було по авторитету держави, це дуже серйозно било по авторитету і тедлебачення, і прокуратури. Я, звичайно, розумію, що слово «авторитет» треба брати в лапки, але мені здається, що все таки це було зайвим штрихом, який, наприклад, мені суттєво набридав. Ми займали таку позицію, що не надавали взагалі ефіру цій темі. Тобто, ми хотіли надати ефір і пану Долганову, і пану Потебеньку, потім вирішили просто цього уникати, тому що на прямий ефір обидві людини не йшли (один з них відмовлявся – не буду уточнювати, хто), а інше не хотілося робити. Щодо манери програми Вадима Долганова – погоджуюся чи не погоджуюся з тим, що було сказано тут – хочу сказати, що плюралізм в українському суспільстві досягається не одноманітністю представленої якоїсь одної точки зору на одному каналі, а в тому, що громадськість має можливість знайомитися з усіма точками зору, і слава Богу, в Україні зараз ми живемо в такому суспільстві. Є інтернет-видання, є різна прса, є різне телебачення, думаю, що щодо українця, якого часто вважають маленьким і дурненьким, перебільшують його неможливість вибирати інформації. Він дуже уважно вміє стежити, аналізувати. Я переконаний, що мій глядач належить саме до таких.
Зиновій Фриз
Пане Томенко, Ви сьогодні поширили через УНІАН інформацію, висловили свій погляд щодо звільнення Долганова. Користуючись з того, що Ви в студії, що Ви думаєте з цього приводу?
Микола Томенко
На мою думку, однією з головних причин звільнення, про яку тут вже не йшлося, це те, що насправді Вадим Долганов зліківдував один з трьох загальнонаціональних каналів в Українів. Тобто, в нас є три загальнонаціональні канали, це «1+1», Інтер і Перший національний. Сьогодні останній не є загальнонаціональним каналом, оскільки з точки зору глядацької авдиторії, а особливо з точки зору довіри до інформації – це є периферійний канал. Напркилад, за нашими опитуваннями, новинам СТБ, чи новинам Нового каналу довіряють і дивляться вже на порядок більше (хоч вони в повному сенсі не є загальнонаціональними каналами), ніж українським телевізійним новинам на Першому національному. Це перша проблема, бо Президенту, його команді важливо відновити або мати такий ресурс як національний канал. Сьогодні вони його значною мірою втратили. Друга проблема – насправді Долганов був людиною, яка була ефективною в умовах «війни». Війною я називаю президентські вибори, всеукраїнський референдум, коли треба було досягти політичного результату в будь-який спосіб і де були свої і чужі. Парламентські вибори – одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування – нова та складніша, багатовимірна задача, де дуже важко розібратися, де проходить лінія фрону. І мені здається, що Вадим Опанасович в цих умовах не є добрим гравцем. Третя проблема – і президент, і його команда зрозуміли, що виходячи з інтересів, які вони ставлять для себе, правильна служба краща, ніж активне прислужництво.
Зиновій Фриз
Покальчук добре сказав, що Долганов перестав влаштовувати всіх. Шавноні, сьогодні Конституційний Суд скасував інститут прописки, але українські бюрократи, очевидно, ще довго чинитимуть цьому певний опір, і не все буде так гладко, як хотілося. Пане Матвієнко, депутати повинні ще ухвалити закон про реєстрацію громадян, чи досить сил зараз у парламенті, щоб той закон ухвалити якомога швидше?
Анатолій Матвієнко
Я справді схвалюю цей крок як демократичний і підтримую все сказане Вами. Думаю, що Верховна Рада має остатньо сил, щоб ухвалити відповідну процедуру реєстрації, яка сьогодні є вкрай потрібна, і внести відповідні зміни до всього чинного законодавства і відповідні положення, які розроблено на основі інституту прописки.
Зиновій Фриз
Запитання до пана Піховшека – я розумію, Ви працюєте на Першому українському, людина, не зовсім вільна у своїх судженнях, а все ж таки маєте думку з приводу того, що Долганов вже не є боссом?
Вячеслав Піховшек
Я не працюю на Першому українському каналі, я працюю на каналі «1+1». Це конкурент в якомусь певному сенсі по частоті, тобто це старий канал УТ-2 (колись так називався), і Вадим Опанасович Долганов ніколи не був моїм керівником, а я ніколи не був його підлеглим. Незважаючи на це, я керую телевізійною службою новин, я автор і ведучий телепрограми Епіцентр, головної політичної програми студії «1+1». Окрім того, що я практикую трохи інший стиль журналістики, ніж його практикував Долганов у програмі «Сім днів», я стараюся бути збалансованішим, відділяти свою опінію від фактів, які ми повідомляємо, подавати максимум точок зору. Багато чого зведено до купи, змішано – в поданні інформації про Долганова. Є безпосередній стиль ведення Долгановим програми – це одне. Є безпосередній мотив, чому Долганов саме зараз пішов у відставку. Справді, вся Україна знала про конфлікт Долганова і Потебенька, і в цьому конфлікті є дуже багато наносного і дуже багато реального, але повірте мені, що це було просто непристойно з точки зору українського громадянина, або тим більше українського журналіста дивитися на цю справу як на те, що двоє державних чиновників найвищого рівня поливають одне одного брудом. Зрештою, це дуже серйозно було по авторитету держави, це дуже серйозно било по авторитету і тедлебачення, і прокуратури. Я, звичайно, розумію, що слово «авторитет» треба брати в лапки, але мені здається, що все таки це було зайвим штрихом, який, наприклад, мені суттєво набридав. Ми займали таку позицію, що не надавали взагалі ефіру цій темі. Тобто, ми хотіли надати ефір і пану Долганову, і пану Потебеньку, потім вирішили просто цього уникати, тому що на прямий ефір обидві людини не йшли (один з них відмовлявся – не буду уточнювати, хто), а інше не хотілося робити. Щодо манери програми Вадима Долганова – погоджуюся чи не погоджуюся з тим, що було сказано тут – хочу сказати, що плюралізм в українському суспільстві досягається не одноманітністю представленої якоїсь одної точки зору на одному каналі, а в тому, що громадськість має можливість знайомитися з усіма точками зору, і слава Богу, в Україні зараз ми живемо в такому суспільстві. Є інтернет-видання, є різна прса, є різне телебачення, думаю, що щодо українця, якого часто вважають маленьким і дурненьким, перебільшують його неможливість вибирати інформації. Він дуже уважно вміє стежити, аналізувати. Я переконаний, що мій глядач належить саме до таких.
Зиновій Фриз
Пане Томенко, Ви сьогодні поширили через УНІАН інформацію, висловили свій погляд щодо звільнення Долганова. Користуючись з того, що Ви в студії, що Ви думаєте з цього приводу?
Микола Томенко
На мою думку, однією з головних причин звільнення, про яку тут вже не йшлося, це те, що насправді Вадим Долганов зліківдував один з трьох загальнонаціональних каналів в Українів. Тобто, в нас є три загальнонаціональні канали, це «1+1», Інтер і Перший національний. Сьогодні останній не є загальнонаціональним каналом, оскільки з точки зору глядацької авдиторії, а особливо з точки зору довіри до інформації – це є периферійний канал. Напркилад, за нашими опитуваннями, новинам СТБ, чи новинам Нового каналу довіряють і дивляться вже на порядок більше (хоч вони в повному сенсі не є загальнонаціональними каналами), ніж українським телевізійним новинам на Першому національному. Це перша проблема, бо Президенту, його команді важливо відновити або мати такий ресурс як національний канал. Сьогодні вони його значною мірою втратили. Друга проблема – насправді Долганов був людиною, яка була ефективною в умовах «війни». Війною я називаю президентські вибори, всеукраїнський референдум, коли треба було досягти політичного результату в будь-який спосіб і де були свої і чужі. Парламентські вибори – одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування – нова та складніша, багатовимірна задача, де дуже важко розібратися, де проходить лінія фрону. І мені здається, що Вадим Опанасович в цих умовах не є добрим гравцем. Третя проблема – і президент, і його команда зрозуміли, що виходячи з інтересів, які вони ставлять для себе, правильна служба краща, ніж активне прислужництво.
Зиновій Фриз
Покальчук добре сказав, що Долганов перестав влаштовувати всіх. Шавноні, сьогодні Конституційний Суд скасував інститут прописки, але українські бюрократи, очевидно, ще довго чинитимуть цьому певний опір, і не все буде так гладко, як хотілося. Пане Матвієнко, депутати повинні ще ухвалити закон про реєстрацію громадян, чи досить сил зараз у парламенті, щоб той закон ухвалити якомога швидше?
Анатолій Матвієнко
Я справді схвалюю цей крок як демократичний і підтримую все сказане Вами. Думаю, що Верховна Рада має остатньо сил, щоб ухвалити відповідну процедуру реєстрації, яка сьогодні є вкрай потрібна, і внести відповідні зміни до всього чинного законодавства і відповідні положення, які розроблено на основі інституту прописки.
