Прага, 26 листопада 2001 — Майбутня ювілейна зустріч керівників держав – учасниць СНД, — цьому міжнародному об’єднанню сповнюється десять років, — як і деякі моменти українсько-російських узаємин, привертає останніми днями чималу увагу російської преси.
Глави держав СНД ще ніколи не збиралися на свій саміт за умов такої складної міжнародної ситуації, вважає Россійская Бізнес-ґазета. Мається на увазі й не тільки становище в світі часів війни з тероризмом, а й те, що Росія в цій боротьбі вперше виявляється союзником США й зближує позиції з НАТО.
Участь країн СНД в праці їхнього Антитерористичного центру в Росії вважають за надзвичайно важливе, і, як зазначає інше видання, Россійская ґазета, це питання буде одним із найголовніших на майбутньому саміті.
Тим часом СНД, пишуть нерідко в пресі, зазнає й чимало труднощів. Про серйозні недоліки в праці цього об’єднання, навіть про недієвість механізму взаємодії країн – його учасниць, у першу чергу в економічній сфері, говорив і голова комітету Ради Федерації Росії в справах СНД Вадім Ґустов в інтерв’ю російській газеті Век. Він згоден і з тим, що ця співдружність як повноцінне інтеґраційне об’єднання на післясоюзному просторі не сформувалася. Але він переконує, що є й інша правда — протягом минулих десяти років ніхто з керівників цих, за словами ¢устова, «наших держав» не виступив із пропозицією розпустити СНД (далі він прямо називає країни СНД «зоною наших життєвих інтересів). Потенціял цього об’єднання, вважає чільний російський парламентар, далеко не вичерпано, хоча проблем дійсно багато. Найбільша з них, уважає він, — це невідповідність числа ухвалених в СНД документів до ступеня їхньої реалізації: із 1132 документів, ухвалених на міждержавному рівні, дійсно законами для всіх держав – членів СНД стали тільки вісім. Зокрема й сама Росія на сьогодні не виконала процедури щодо майже сотні договорів і домовленостей.
Один із документів, що його все ніяк не ратифікують, — домовленість про створення зони вільної торгівлі від 1994 року й протокол до неї від 1999 року. Тим часом про те, що ця зона вільної торгівлі країн – учасниць СНД, режим якої формально, але з перебоями, діє вже від літа, почне по суті повнокровне життя з нового року, писала російська газета Ведомості. Але Росія думає про те, як, прибираючи торговельні бар’єри на території співдружності, не завдати шкоди власному держб’юджетові — тож із міжнародно визнаного принципу справляння непрямих податків у країні призначення, що має діяти і в СНДівській зоні, а точніше з правила справляння ПДВ Росія вилучила експорт нафти, газу й газового конденсату — а через це Україна відмовляється наразі підписувати з Росією торговельно-економічну домовленість на 2002 рік. Як повідомив газеті один із чиновників російського уряду, «необхідно подолати жорстку позицію України, яку виражено в незгоді з російськими винятками з режиму вільної торгівлі». Інструментом впливу на держави СНД, мовиться в статті, очевидно, буде їхня заборгованість Росії — яка є, наприклад, найбільшим кредитором України: на суму в 2 мільярди 300 мільйонів доларів.
Водночас газета Русскій фокус звертає увагу вже на український законопроект про пролонгацію пільг при імпорті сирової нафти, який подано до Верховної Ради. Остання редакція цього закону, — а його ухвалення газета вважає за майже вирішене, — на думку автора статті, означатиме, що експансія російських нафтових компаній на ринок сусідньої України відбувається успішно, а існування власне українського бізнесу на паливному ринку опиняється під сумнівом.
Про політичні моменти українсько-російських узаємин писала російська Новая Ґазета. Поспекулювавши на теми стану здоров’я президента Леоніда Кучми, вона нагадує свою версію про можливі «сепаратні переговори» з Москвою Євгена Марчука і висловлює думку, що найближчим часом його приклад наслідуватиме й «одіозний», за словами авторки статті, екс-прем’єр і «американський ставленець» Віктор Ющенко, з яким — цитую далі — «у США відмовилися зустрітися радник (президента Джорджа) Буша (Кондоліса) Райс і держсекретар (Колин) Пауелл. Америка нині остаточно втратила інтерес до України, тому українські кандидати на президента повинні відзначатися вже не в Вашинґтоні, а в Кремлі».
А повертаючись до десятиліття існування СНД, російський щоденник Коммерсант навів думку російських міністрів про те, що колишні респубіки СРСР дедалі тісніше об’єднуються, в першу чергу економічно — і сприяють цьому боротьба з тероризмом, а ще, словами російського віце-прем’єра Віктора Христенка, «економічні інтереси і російська мова»…
Глави держав СНД ще ніколи не збиралися на свій саміт за умов такої складної міжнародної ситуації, вважає Россійская Бізнес-ґазета. Мається на увазі й не тільки становище в світі часів війни з тероризмом, а й те, що Росія в цій боротьбі вперше виявляється союзником США й зближує позиції з НАТО.
Участь країн СНД в праці їхнього Антитерористичного центру в Росії вважають за надзвичайно важливе, і, як зазначає інше видання, Россійская ґазета, це питання буде одним із найголовніших на майбутньому саміті.
Тим часом СНД, пишуть нерідко в пресі, зазнає й чимало труднощів. Про серйозні недоліки в праці цього об’єднання, навіть про недієвість механізму взаємодії країн – його учасниць, у першу чергу в економічній сфері, говорив і голова комітету Ради Федерації Росії в справах СНД Вадім Ґустов в інтерв’ю російській газеті Век. Він згоден і з тим, що ця співдружність як повноцінне інтеґраційне об’єднання на післясоюзному просторі не сформувалася. Але він переконує, що є й інша правда — протягом минулих десяти років ніхто з керівників цих, за словами ¢устова, «наших держав» не виступив із пропозицією розпустити СНД (далі він прямо називає країни СНД «зоною наших життєвих інтересів). Потенціял цього об’єднання, вважає чільний російський парламентар, далеко не вичерпано, хоча проблем дійсно багато. Найбільша з них, уважає він, — це невідповідність числа ухвалених в СНД документів до ступеня їхньої реалізації: із 1132 документів, ухвалених на міждержавному рівні, дійсно законами для всіх держав – членів СНД стали тільки вісім. Зокрема й сама Росія на сьогодні не виконала процедури щодо майже сотні договорів і домовленостей.
Один із документів, що його все ніяк не ратифікують, — домовленість про створення зони вільної торгівлі від 1994 року й протокол до неї від 1999 року. Тим часом про те, що ця зона вільної торгівлі країн – учасниць СНД, режим якої формально, але з перебоями, діє вже від літа, почне по суті повнокровне життя з нового року, писала російська газета Ведомості. Але Росія думає про те, як, прибираючи торговельні бар’єри на території співдружності, не завдати шкоди власному держб’юджетові — тож із міжнародно визнаного принципу справляння непрямих податків у країні призначення, що має діяти і в СНДівській зоні, а точніше з правила справляння ПДВ Росія вилучила експорт нафти, газу й газового конденсату — а через це Україна відмовляється наразі підписувати з Росією торговельно-економічну домовленість на 2002 рік. Як повідомив газеті один із чиновників російського уряду, «необхідно подолати жорстку позицію України, яку виражено в незгоді з російськими винятками з режиму вільної торгівлі». Інструментом впливу на держави СНД, мовиться в статті, очевидно, буде їхня заборгованість Росії — яка є, наприклад, найбільшим кредитором України: на суму в 2 мільярди 300 мільйонів доларів.
Водночас газета Русскій фокус звертає увагу вже на український законопроект про пролонгацію пільг при імпорті сирової нафти, який подано до Верховної Ради. Остання редакція цього закону, — а його ухвалення газета вважає за майже вирішене, — на думку автора статті, означатиме, що експансія російських нафтових компаній на ринок сусідньої України відбувається успішно, а існування власне українського бізнесу на паливному ринку опиняється під сумнівом.
Про політичні моменти українсько-російських узаємин писала російська Новая Ґазета. Поспекулювавши на теми стану здоров’я президента Леоніда Кучми, вона нагадує свою версію про можливі «сепаратні переговори» з Москвою Євгена Марчука і висловлює думку, що найближчим часом його приклад наслідуватиме й «одіозний», за словами авторки статті, екс-прем’єр і «американський ставленець» Віктор Ющенко, з яким — цитую далі — «у США відмовилися зустрітися радник (президента Джорджа) Буша (Кондоліса) Райс і держсекретар (Колин) Пауелл. Америка нині остаточно втратила інтерес до України, тому українські кандидати на президента повинні відзначатися вже не в Вашинґтоні, а в Кремлі».
А повертаючись до десятиліття існування СНД, російський щоденник Коммерсант навів думку російських міністрів про те, що колишні респубіки СРСР дедалі тісніше об’єднуються, в першу чергу економічно — і сприяють цьому боротьба з тероризмом, а ще, словами російського віце-прем’єра Віктора Христенка, «економічні інтереси і російська мова»…
