Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:33

INTERNET-МАЙДАН


INTERNET-МАЙДАН

Київ, 27 листопада 2001 - Для початку кілька слів про дятла. Вірніше про той різновид цієї агресивної птахи, який можна зустріти у одному з Петербурзьких сегментів “Павутини”. Місце зустрічі “Готель у божевільного програміста”. Чому саме дятел? Передусім, через неповторне стукатто і долбісімо цієї неймовірно музичної птахи. Сильний представник дятлової популяції може довбати за двох. Гігантський дятел, якого у природі майже не існує, може задовбати невеличкого слона. День народження дятлів – п’ятниця. Іспанський храмовий дятел є чи не єдиним у світі птахом, який може жувати. Цікавим видовищем є дятел-шахтар. Довбе у повній темряві, заплющивши очі, по пам”яті. Головне, що задурно. Дятел політик все життя проводить у сидячій позиції. Крила його, через те, зрослись, утворивши спінжак. Годується милостинею. Хто, скільки, за що подає цьому спеціалісту з довбання – тема окремої розмови. Ще окремішим питанням є вібрування цього непересічного птаха у віртуальній пресі. Ну а роль орнітолога у цьому випуску “Інтернет-майдану” бере на себе Віктор Недоступ.

Напередодні парламентських виборів в Україні в російських “СМІ ру” з”явився спец. розділ “Україна”. Пишеться через “ї” з двома крапками. Детально проробляється фігура Марчука. Відправним пунктом є стаття передрукована українською мережею “Кореспондент нет” з “Новой газети”. Називається вона “Дивні експерименти в Криму...”. Автор роздратовано іронізує над припущенням, що в особі Марчука Росія бачить зручного для себе спадкоємця Кучми. Він вважає, що в Україні “не ті вибори”. А які треба? Спроба з”ясувати напустила ще більшого туману. Єдине не викликає сумніву автора – нинішні вибори для Марчука є питанням політичного виживання.

Наступна публікація має назву “Чи буде в Україні блок Кучми”? Застарілі лекала для передвиборчих візерунків викинуто на смітник. Леонід Кучма винаходить і демонструє нові методи маніпуляцій виборчими блоками. “За єдину Україну” – монополіст на ринку адмінресурсу, з чого автор робить висновок, що це блок Кучми. Натомість блок Ющенка – передвиборчий “Ноїв ковчег”. Третім зайвим у цьому пасьянсі ризикує стати СДПУ(о). Всього - навсього партія. Однак на противагу іншим вона має істотні фінансові та медіа-ресурси.

Українські ЗМІ, тим часом, обговорюють відставку Вадима Долганова. Місце президента Національної телекомпанії посів прес-секретар Гаранта Ігор Сторожук. “Форум” публікує думки з приводу. Член Нацради з питань телебачення, Юрій Покальчук вважає, що з Долгановим сталося щось під назвою “Остапа понесло”. Тональність Долганова і Лапікури дратувала всіх. Щодо Сторожука - оцінки обережні. Микола Княжицький: “Сторожук, хоч і добра кандидатура, але його прихід мало що змінить на УТ-1”. Георгій Почепцов: “Сторожуку доведеться нелегко”. Володимир Чемерис, співкоординатор акції “Україна без Кучми”: “Відставка Долганова нічого не міняє. В межах системи можна переставляти фігури - система все одно працюватиме. Можна навіть поміняти Кучму” – пофантазував Чемерис. “Тоді це буде Кучма з іншим прізвищем”.

“Українська правда” досліджує медіа-ресурс СДПУ(о). Стаття під назвою “На ІНТЕР-і ненавидять Медведчука”. Телеканал нав”язливо рекламуючи “адвоката” Василя Стуса та регулярного учасника зборів соцінтерну робить йому погану послугу. У відповідь на цю публікацію Медведчук вкотре запевнив “Українську правду”, що “Інтер” буде об”єктивним каналом. Тонко натякаючи усім нам, що з об”єктивністю в їхньому телевізорі було не все гаразд.

Мабуть, жахнувшись усього цього генеральний продюсер «1+1» повідомив «Українську правду», що канал шукатиме форму «акуратних політичних дебатів».

Українському громадянину тепер доведеться вибирати, що важливіше – моцні блоки, делікатні дебати, чи туманні результати виборів?

Віктор Недоступ в «Інтернет-майдан»

Рухаємось далі ув ритмі стукатто і долбісімо невмирущого, не горящого і не втопаючого у водах дятла-фенікса, мешканця петербурзького сегменту “Павутини” та готелю “У божевільного програміста”. Приручені дятли у природі майже не зустрічаються. Птах цей гордий, некерований, дуже агресивний та непомірно високої думки про себе. У ролі провайдера дятел уявляє себе слабо. User, як user. Яскравої ієрархії у дятлівському середовищі не спостерігається. Крупний дятел, через найменшу образу, в кліп ока може задовбати дрібного. Українське Інтернет-поспільство роль гігантського, нестримно довбаючого дятла відводить Раді національної безпеки.

Що б там не здохло в українському лісі, головне, щоб дятел був живий і не давав спати вкраїнському обивателю. Бо поки той спить дуже матеріальні птахи у віртуальному просторі “павутиннячка” заходились рятувати розум, честь, гідність та престиж неньки. Особливо міжнародний її аспект. Тему продовжує Сергій Руденко.

Там, де українська влада починає діяти, посилаючись на інтереси національної безпеки, вона діє за логікою, яка зрозуміла лише їй одній. Тільки-но встигла Рада нац. безпеки та оборони означити кібер-простір, як одну із потенційних загроз для української держави, як офіційний сайт відомства Євгена Марчука перетворився на справжню передову “віртуальної війни”. Спершу аби продемонструвати усю підступність інтернет-ЗМІ РНБО опублікувало анонімний аналіз публікацій про славнозвісне засідання Ради нац. безпеки під красномовною назвою - “Чорний піар в дії: ілюстрація технології”. Його зміст можна звести до останньої фрази цього дослідження: будьмо пильними! На цей заклик, як зазначено у підписі, “експерта у галузі “паблік рілейшенз” і політичних технологій” інтернет-спільнота, схоже, не зважила. А тому активні юзери із РНБО знову змушені були взятися за “клаву”, себто, клавіатуру. У результаті творчих пошуків на офіційному сайті Ради нацбезпеки з’явилося міні-дослідження – “Яка різниця між інтернет-сторінками “Версии. ком” та “Киев-секс.ком”? Невтомний анонім РНБО запропонував увазі своєму опонентові – аналітику засобів масової інформації Олександрові Брамсу, а разом із ним і кібер-громадськості, порівняти заголовки матеріалів із двох згаданих сайтів. Разом із цим відомство Марчука вустами знову ж таки анонімного читача поставило риторичне запитання – чи фінансують Сергій Шойгу і Леонід Грач “Версии.ком” и “Киев-секс.ком”? Мовляв, на одному із цих сайтів “висять” банери цих політиків. Відповідь РНБО не знайшла. Натомість на “Версии. ком” повісили у себе банер Євгена Марчука.

Тішитись цією “віртуальною дискусією” довго не довелося. Можливо, Євген Кирилович у якийсь момент згадав, що одна із безпек у державі - та, що стосується сексу, не входить до його компетенції, а тому і “зняв” зі сторінки творчі доробки своїх підлеглих. І правильно, напевно, зробив. Бо офіційний сайт РНБО це теж частинка “обличчя” держави, яка формує уявлення світової спільноти про Україну. І у такому разі, як кажуть, немає чого на дзеркало нарікати.

Сергій Руденко. Радіо “Свобода”. Київ.

Ще раз зайдемо до віртуального готелю “У скаженого програміста” і вчитаємо там пару слів про дятла-екстреміста. Виявляється, окремого різновиду скаженого дятла не існує, але в кожній популяції маємо 77 відсотків революціонерів. Такий дятел, якщо його вміло кинути, летить на тридцять метрів і застрягає по пояс. Судження дятла-екстреміста про світ Божий – завжди негативні. Найнебезпечнішим серед цієї неспокійної публіки вважається тім”ячковий дятел. Клює, як правило, соціалістів, комуністів та всіх інших, хто не встиг прикрити лисе тім’ячко ленінським картузом. Павло Вольвач. Огляд екстремальної павутини.





Зрозуміло, що робити огляди сайтів екстремальних партій і не згадати про УНА-УНСО – це нонсенс. Оминали ми унсовську тему лише через непорозуміння в керівництві цієї організації – вони все не могли визначитися, чи є існуючий сайт партії офіційним, чи представляє інтереси “розкольників”. Після недавнього з’їзду, після якого організація явно розділилися, ситуація стала ще більш заплутаною. Але нас цікавить все таки сайт УНА-УНСО, який попри все, існує і виглядає по-унсовськи стильно. Чого варта, наприклад, ікона Святої Варвари з мистецької сторінки сайту, під ризами якої проглядають хлопці в унсовських одностроях і штандарти організації. Та й назви банне рів на кшталт “Кацап стану”, або гасла про те, що краще вмерти вовком, ніж жити псом, виглядають досить таки гонорово. Рубрика “Фотоальбом” представляє літопис діяльності організації, повертаючи глядачів то до Києва часів похорону патріарха Володимира, то в Придністров”я, то в зимову воюючу Чечню. Не цураються суворі хлопці й поетичного слова, принаймні колишній їхній лідер, котрий воліє називати себе нині не інакше, як “крутий політолог”, а саме – Дмитро Корчинський, в рубриці “вірші УНА-УНСО” ділиться з читачами своїми рефлексіями. Не завжди вправними в частині майстерності, але досить революційними і насиченими сленгом “петеушників”. Наприклад: “Чотири кулемети та Коран, що допоможе нам , безбожникам, беззбройним, безпонтовим, з народження зґвалтованим законом...” ну й так далі. Невідомо, чи прийняв пан Корчинський іслам , але, судячи з усього почувається він зараз незлецьки. Із законом же продовжують боротьбу інші. Саме судовому процесові над членами організації і її лідером Андрієм Шкілем і присвячені більша частина новин.

Сайт соціалістичної партії проти унсовського виглядає значно добропоряднішим і статечнішим. Тут немає похмурої трагіки тюрем, зате є оперативні зведення, програмно-теоретичні документи партії та біографія Олександра Олександровича Мороза. Окрім таврування нинішнього президента та владних структур, соціалісти встигають ще й дебатувати з представниками інших партій на злободенні і актуальні теми . Наприклад “Жовтнева революція – сучасний погляд.” А загалом , потрапивши на сайт СПУ, відчуваєш себе в старих добрих сімдесятих – з першотравневими маніфестаціями, гаслами “Мир, труд, май” і ковбасою по 2.20... “Хароше було врем’я”...

Павло ВОЛЬВАЧ, для “Інтернет Майдану”, Київ

І на завершення кілька спостережень за дятлом - хакером. Зовні він майже нічим не відрізняється від рядового члена популяції. Трохи важча голова, дещо довший дзьоб та важкий понурий погляд з-під лоба видають нам комп’ютерного злочинця. Як правило – це міський дятел з трохи іншою геометрією крила. Трапляються пухнасті різновиди злочинної птахи. Окуляри від довгого сидіння за комп’ютером, жваві бісики в очах та інтелігентська гидливість світом робить потвору особливо небезпечною. Подолати ворога можна тільки об’єднаними зусиллями усіх дятлів доброї волі. Про те, що у цьому сенсі намагаються зробити європейські країни розповідає моя колега Надія Степула.

Країни об’єднуються, щоб подолати ком’ютерну злочинність – а це не тільки крадіжки електронних грошей, зломи банківських та інших систем, горезвісне “хакерство”, підтримка терористів, як це було в час терористичних актів у США і багато чого іншого. Для того, щшоб боротися з такою злочинністю на більш інтегрованих рівнях, свої зусиллЯ вже об”єднали сорок одна країна. А у листопаді Рада Європи ухвалила першу в історії людства міжнародну конвенцію щшодо бопротьби з комп”юьерними злочинами. Мета цієї конвенції - ухвалення спільних рішень і розробка погоджених заходів у боротьбі проти кіберзлочинності.

Держави, котрі підписали документ, відстежуватимуть незаконне використання мережі світової павутини, боротимуться з фальсифікацією даних, нанесенням збитків інтелектуальній власності, поширенням дитячої порнографії. ISP-провайдери повинні відтепер зберігати файли на випадок потреби перевірки. Тісно співпрацюватимуть між собою й правоохоронні органи цих країн.

Текст конвенції буде остаточно ратифікований у Будапешті 23 листопада. Окрім держав-учасниць, до підписання запрошені також ті, які мають у раді Європи статус спостерігачів , зокрема США, Канада, Мексика та Ватикан.

Певна річ, з’явилося й те, що називають “зворотним боком медалі”. – Правозахисні організації та борці за права людини й свободу слова деяких країн-членів Ради Європи вже назвали конвенцію “жахом” і вважають, що вона суперечить правам і свободам людини. Тим часом комп’ютерні злочинці роблять свою чорну справу. В Інтернет з’явилося два нових сайти Всесвітньої Торгової Організації, хмарочоси якої були знищені терористами. Адреси www.gatt.oirg www.wtoi.org – чистої води фальшивка.

Надія Степула радіо Свобода, Київ

Злочинність, навіть віртуальна являє собою загрозу для спокою цілих популяцій законослухняних істот. У випадку зовнішньої загрози колонія дятлів недослідженим поки що чином виділяє зі свого середовища начальника (як правило, майора) і тримає оборону під мудрим керівництвом персони, яку орнітологи називають дятел-батько. Після усунення загрози цей птах стає пеліканом та полишає колонію. На цій бадьорій ноті я прощаюся з вами. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо Свобода”. Київ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG