Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:48

Росія, як фактор української демократії…


Росія, як фактор української демократії…

Прага, 27 листопада 2001 – Близько 350 років української історії відбувалися, та би мовити, у братерській, тіні Росії. Такі «дружні обійми» коштували Україні дуже дорого. Ще й до сьогодні не видно кінця справжній оцінці постійних втручань Москви у внутрішнє життя українців. Чого вартий лише експорт революції на початку ХХ століття стараннями російських більшовиків і наступний геноцид українського народу, котрий коштував щонаймеше, 75 мільйонам демографічних втрат населення України. Сьогодні спостерігається зростаючий інтерес Москви до українських справ. Президент Росії щойно проголосив 2002 рік – роком України в Російській федерації.

Як мінімум тричі Москва стояла на заваді української державності. І двічі змогла її ліквідувати. Раз у період з 1654 – 1793 років, коли услід за ліквідацією незалежності, завойованої Богданом Хмельницьким, Катерина знищила й залишки гетьманської автономії та запровадила українцям кріпацтво. Вдруге російська більшовицька армія потопила у крові незалежність України в час революції та громадянської війни 1917-1922 років і наслідком цього став страшний голод 1923-25 років, котрий забрав близько 5 мільйонів життів населення України. Потім було брутальне винищення української духовної еліти в період 1929-1937 років, заборона української православної церкви і, особливо, голод 1932-33 років, коли російські комуністи забирали всі лишки продуктів в українських селян і тим самим прирікали їх на голодну смерть. Загинуло в час голодомору не менше 10 мільйонів українського населення села. З 27 мільйонів безпосередніх людських втрат СРСР у роки Другої Світової війни Україна втратила близько 8-9 мільйонів, щонайменше. Це чи не найбільше з усіх 15 республік СРСР. Потім був ще голод 1947, переслідування українських дисидентів. І спроба в-третє завадити українському суверенітетові, коли горбачовський ДКНС намагався ввести в Україну танки у серпні 1991 року. Але цього разу не вийшло. У перші 5 років українського суверенітету не вщухало дружнє пророкування з Москви швидкої втрати Києвом своєї незалежності. І лише після переходу до другого десятиріччя самостійного існування України в Кремлі зрозуміли, що потрібно діяти більш гнучко але настирливо…Що ж може чекати молода українська демократія від Росії унаслідок такої суворої історичної спадщини у двосторонніх взаєминах?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG