Київ, 27 листопада 2001 - Україну з робочим візитом 27 листопада відвідав Міністр закордонних справ Румунії Мірчі Джеоане. Він зустрівся з президентом, прем’єр-міністром, міністром закордонних справ України, та провів переговори у парламенті України. Мірчі Джеоане привіз з собою нову ідею під назвою “партнерство України та Румунії заради Європи”. Про нові гасла і старі проблеми в взаєминах України та Румунії розповідаємо.
Ще у Борисполі міністр закордонних справ Румунії Мірчі Джеоане заявив, що його візит має стати поштовхом до нового типу партнерства між країнами Адже після підписання базового договору у 1997 році про дружбу та співробітництво між Україною та Румунію стосунки начебто замерли. Сторони й досі марно намагаються домовитися про режим державного кордону і делімітації виключної економічної зони у Чорному морі.
Тож нині країни вирішили зайти з іншого боку. Ідея “партнерство України та Румунії заради Європи” передбачає активізацію взаємин на політичному та торівельно-єкономічному рівні. Після переговорів Мірчі Джеоане з прем’єр-міністром України Анатолій Кінах заявив, що Україна ладна розглядати співробітництво з Румунією як частину спільної інтеграції в Європу. Президент Леонід Кучма також підтримав ідею партнерства України та Румунії заради Європи.
Відтак, було домовлено, що на початку січня Кінах відвідає Бухарест, де має відбутися засідання двосторонньої торговельно-економічної комісії, яка не збиралась впродовж трьох п’яти останніх років. А в першій половині наступного року Леонід Кучма має відвідає Румунію з офіційним візитом.
Леонід Кучма також повідомив румунського міністра, що Україна вирішила продовжити фінансування добудови Криворізького комбінату гірноокислювальних руд. За часів СССР Румунія вклала у це будівництво майже 800 млн. длр і не раз висловлювала невдоволення тим, що будівництво цього комбінату загальмоване. Також домовлено про співпрацю в межах транспортного коридору, який має з’єднати Північну та південну Європу.
Проте нові плани і нові гасла, здається, таки потерпають від багажу минулого. Під час переговорів у Києві багато часу було приділено дотриманню прав національних меншин в обох країнах. Мірчі Джеоане заявив, що Румунія зробила надзвичайно великий прорив у задоволенні прав українців, які мешкають у Румунії. Проте не зміг одразу сказати, скільки шкіл з українською мовою викладання існує в Румнуії. В Україні, як повідомив міністр закордонних справ країни Анатолій Зленко, діє 99 шкіл з румунською мовою викладання. Також Румунія наголошує на якнайшвидшому відкритті багатонаціонального університету у Чернівцях, де мешкає багато румунів і де у середу побуває Мірчі Джеоане. Проте Румунія, за словами Зленко, відмовилася від пропозиції Києва заснувати аналогічну навчальну структуру в румунському місті Клуш. Так що у дотриманні прав нацменшин наша совість чиста – сказав українських міністр.
Несподівана теза пролунала і під час зустрічі Мірчі Джеоане на переговорах з першим заступником голови Верховної Ради України Віктором Медведчуком. Румунська сторона натякнула на те, що під час перепису, який відбудеться в Україні, не варто фіксувати національність молдаван. Пізніше міністр закордонних справ України Анатолій Зленко сказав фразу, що можна витлумачити як опосередковану відповідь Києва. Це те, що Україна та Румунія не будуть зміцнювати свої стосунки за рахунок третіх країн.
Проте на переговорах над диво мало говорилося про те, як бути з Договором про режим державного кордону і делімітацію виключної економічної зони у Чорному морі. Мірчі Джеоане заявив про те, що це станеться одразу як буде знайдено необхідно юридичну форму. Свого часу, як відомо, Бухарест висував умовою підписання угод те, що два з п’яти острів в гирлі Дунаю мають відійти Румунії. Київ на це не погоджувався. Бо всі ці п’ять острів –українські. Мірчі Джеоане також сказав, що задовго обидві країни вели переговори за допомогою преси.
- Новий політичний клімат, який утворився між нами, дасть нам можливість знайти взаємоприйнятне рішення, - висловив надію румунських міністр. Разом з тим, українська сторона відкидає варіант спільних розробок покладів нафти та газу у Чорному морі доти, доки не буде підписано базових угод.
Заявив міністр закордонних України Анатолій Зленко. Румунії не вдоволена тим, що Україна здійснює геологорозвідувальні роботи на шельфі Чорного моря неподалік острова Зміїний. Проте цього разу про проблеми буріння на тлі нових гасел про партнерство заради Європи Україна та Румунія вирішили не згадувати.
Ще у Борисполі міністр закордонних справ Румунії Мірчі Джеоане заявив, що його візит має стати поштовхом до нового типу партнерства між країнами Адже після підписання базового договору у 1997 році про дружбу та співробітництво між Україною та Румунію стосунки начебто замерли. Сторони й досі марно намагаються домовитися про режим державного кордону і делімітації виключної економічної зони у Чорному морі.
Тож нині країни вирішили зайти з іншого боку. Ідея “партнерство України та Румунії заради Європи” передбачає активізацію взаємин на політичному та торівельно-єкономічному рівні. Після переговорів Мірчі Джеоане з прем’єр-міністром України Анатолій Кінах заявив, що Україна ладна розглядати співробітництво з Румунією як частину спільної інтеграції в Європу. Президент Леонід Кучма також підтримав ідею партнерства України та Румунії заради Європи.
Відтак, було домовлено, що на початку січня Кінах відвідає Бухарест, де має відбутися засідання двосторонньої торговельно-економічної комісії, яка не збиралась впродовж трьох п’яти останніх років. А в першій половині наступного року Леонід Кучма має відвідає Румунію з офіційним візитом.
Леонід Кучма також повідомив румунського міністра, що Україна вирішила продовжити фінансування добудови Криворізького комбінату гірноокислювальних руд. За часів СССР Румунія вклала у це будівництво майже 800 млн. длр і не раз висловлювала невдоволення тим, що будівництво цього комбінату загальмоване. Також домовлено про співпрацю в межах транспортного коридору, який має з’єднати Північну та південну Європу.
Проте нові плани і нові гасла, здається, таки потерпають від багажу минулого. Під час переговорів у Києві багато часу було приділено дотриманню прав національних меншин в обох країнах. Мірчі Джеоане заявив, що Румунія зробила надзвичайно великий прорив у задоволенні прав українців, які мешкають у Румунії. Проте не зміг одразу сказати, скільки шкіл з українською мовою викладання існує в Румнуії. В Україні, як повідомив міністр закордонних справ країни Анатолій Зленко, діє 99 шкіл з румунською мовою викладання. Також Румунія наголошує на якнайшвидшому відкритті багатонаціонального університету у Чернівцях, де мешкає багато румунів і де у середу побуває Мірчі Джеоане. Проте Румунія, за словами Зленко, відмовилася від пропозиції Києва заснувати аналогічну навчальну структуру в румунському місті Клуш. Так що у дотриманні прав нацменшин наша совість чиста – сказав українських міністр.
Несподівана теза пролунала і під час зустрічі Мірчі Джеоане на переговорах з першим заступником голови Верховної Ради України Віктором Медведчуком. Румунська сторона натякнула на те, що під час перепису, який відбудеться в Україні, не варто фіксувати національність молдаван. Пізніше міністр закордонних справ України Анатолій Зленко сказав фразу, що можна витлумачити як опосередковану відповідь Києва. Це те, що Україна та Румунія не будуть зміцнювати свої стосунки за рахунок третіх країн.
Проте на переговорах над диво мало говорилося про те, як бути з Договором про режим державного кордону і делімітацію виключної економічної зони у Чорному морі. Мірчі Джеоане заявив про те, що це станеться одразу як буде знайдено необхідно юридичну форму. Свого часу, як відомо, Бухарест висував умовою підписання угод те, що два з п’яти острів в гирлі Дунаю мають відійти Румунії. Київ на це не погоджувався. Бо всі ці п’ять острів –українські. Мірчі Джеоане також сказав, що задовго обидві країни вели переговори за допомогою преси.
- Новий політичний клімат, який утворився між нами, дасть нам можливість знайти взаємоприйнятне рішення, - висловив надію румунських міністр. Разом з тим, українська сторона відкидає варіант спільних розробок покладів нафти та газу у Чорному морі доти, доки не буде підписано базових угод.
Заявив міністр закордонних України Анатолій Зленко. Румунії не вдоволена тим, що Україна здійснює геологорозвідувальні роботи на шельфі Чорного моря неподалік острова Зміїний. Проте цього разу про проблеми буріння на тлі нових гасел про партнерство заради Європи Україна та Румунія вирішили не згадувати.
