Прага, 27 листопада 2001 — Талліннську місію Організації з безпеки і співпраці в Європі, яка спостерігала за ситуацією в Естонії, може бути закрито: минулого тижня естонський парламент виконав останню вимогу міжнародної спільноти, скасувавши вимогу до кандидатів до парламенту й органів місцевого самоврядування країни знати естонську мову. Але, можливо, місію й не закриють: на відміну від решти Європи, Росія й далі не задоволена становищем так званих «російськомовних» в Естонії.
Рідко коли держава так радіє, коли її полишають друзі. Тепер це сталося в Естонії: місія ОБСЄ, яка стежила за тим, щоби країна могла вважатися цілком нормальним членом міжнародної спільноти, вирішила, що її завдання виконано — і це в Естонії радо вітають: відхід місії означатиме, що помітно ширше відчиняються двері до вступу невеликої балтійської країни до Європейського Союзу й НАТО, які вимагають від кандидатів вирішити проблеми з меншинами.
Понад вісім років ОБСЄ домагалася скасування чи зміни естонських нормативних актів, що з європейського погляду порушували права людини. Ішлося в першу чергу про дискримінацію меншин, із яких найбільша й найголосніша — росіяни, або й ширше «російськомовні»: їх у країні, за різними підрахунками, від 30 до 40 відсотків. І ось виконано останню вимогу Організації: депутати парламенту й місцевих рад уже не мусять доводити, що знають естонську мову.
І вже наступного дня після ухвалення цієї зміни ОБСЄ оприлюднила заяву: «Естонія привела свої закони в відповідність із міжнародними зобов’язаннями і тим іще раз довела, що в цій країні відбувся величезний поступ із демократією».
Тепер, повідомила заступник голови місії Сабіне Махль, її керівник посол Дорис Гертрампф поїде зі звітом до Постійної ради ОБСЄ в Відні: «Вона доповість про поступ в Естонії, про нинішнє становище в Естонії — і також порадить, щоби мандат місії ОБСЄ в Естонії вважали за виконаний».
За словами Сабіне Махль, у цій країні вже давно не зазначалося жодних серйозних порушень прав людини, а після нинішньої зміни виборчих законів, яка зліквідувала останнє відхилення від загальноприйнятих у Європі демократичних норм, представництво цієї європейської організації в Таллінні може бути закрито вже 30 грудня, коли збігає черговий піврічний мандат ОБСЄ в Естонії.
Привітала рішення естонських парламентарів скасувати мовний ценз на виборах і Рада Європи — воно, як заявив у понеділок генеральний секретар цієї головної європейської правозахисної організації Вальтер Швиммер, дає всім естонським громадянам рівні можливості бути обраними.
Згоден із такою оцінкою й Європейський Союз: «По суті, як бачимо, мандат місії ОБСЄ, мабуть, виконано», – вважає перший секретар делегації Єврокомісії в Таллінні Михаель Крейца. Але він попереджає: «Кажу „мабуть“, бо, звичайно, органи ОБСЄ у Відні вирішуватимуть, чи буде так, чи ні».
Тим часом можливість закриття місії ставить під сумнів позиція Росії: російське зовнішньополітичне відомство заявило, що в Москві проблему національних меншин в Естонії не вважають за вирішену й не згодні на припинення діяльності місії ОБСЄ. Усупереч думці інших держав про те, що міжнародних стандартів в Естонії вже досягнено, Росія хотіла б, щоб Естонія й далі приводила «ситуацію з правами національних меншин … у повну відповідність із міжнародними стандартами». МЗС Росії, наприклад, не задоволене тим, що естонська мова в Естонії визнана єдиною робочою мовою парламенту, а найближчим часом таку саму вимогу там планують запровадити й щодо місцевих органів влади; міжнародні правозахисні організації в цьому порушень прав людини не вбачають.
Рідко коли держава так радіє, коли її полишають друзі. Тепер це сталося в Естонії: місія ОБСЄ, яка стежила за тим, щоби країна могла вважатися цілком нормальним членом міжнародної спільноти, вирішила, що її завдання виконано — і це в Естонії радо вітають: відхід місії означатиме, що помітно ширше відчиняються двері до вступу невеликої балтійської країни до Європейського Союзу й НАТО, які вимагають від кандидатів вирішити проблеми з меншинами.
Понад вісім років ОБСЄ домагалася скасування чи зміни естонських нормативних актів, що з європейського погляду порушували права людини. Ішлося в першу чергу про дискримінацію меншин, із яких найбільша й найголосніша — росіяни, або й ширше «російськомовні»: їх у країні, за різними підрахунками, від 30 до 40 відсотків. І ось виконано останню вимогу Організації: депутати парламенту й місцевих рад уже не мусять доводити, що знають естонську мову.
І вже наступного дня після ухвалення цієї зміни ОБСЄ оприлюднила заяву: «Естонія привела свої закони в відповідність із міжнародними зобов’язаннями і тим іще раз довела, що в цій країні відбувся величезний поступ із демократією».
Тепер, повідомила заступник голови місії Сабіне Махль, її керівник посол Дорис Гертрампф поїде зі звітом до Постійної ради ОБСЄ в Відні: «Вона доповість про поступ в Естонії, про нинішнє становище в Естонії — і також порадить, щоби мандат місії ОБСЄ в Естонії вважали за виконаний».
За словами Сабіне Махль, у цій країні вже давно не зазначалося жодних серйозних порушень прав людини, а після нинішньої зміни виборчих законів, яка зліквідувала останнє відхилення від загальноприйнятих у Європі демократичних норм, представництво цієї європейської організації в Таллінні може бути закрито вже 30 грудня, коли збігає черговий піврічний мандат ОБСЄ в Естонії.
Привітала рішення естонських парламентарів скасувати мовний ценз на виборах і Рада Європи — воно, як заявив у понеділок генеральний секретар цієї головної європейської правозахисної організації Вальтер Швиммер, дає всім естонським громадянам рівні можливості бути обраними.
Згоден із такою оцінкою й Європейський Союз: «По суті, як бачимо, мандат місії ОБСЄ, мабуть, виконано», – вважає перший секретар делегації Єврокомісії в Таллінні Михаель Крейца. Але він попереджає: «Кажу „мабуть“, бо, звичайно, органи ОБСЄ у Відні вирішуватимуть, чи буде так, чи ні».
Тим часом можливість закриття місії ставить під сумнів позиція Росії: російське зовнішньополітичне відомство заявило, що в Москві проблему національних меншин в Естонії не вважають за вирішену й не згодні на припинення діяльності місії ОБСЄ. Усупереч думці інших держав про те, що міжнародних стандартів в Естонії вже досягнено, Росія хотіла б, щоб Естонія й далі приводила «ситуацію з правами національних меншин … у повну відповідність із міжнародними стандартами». МЗС Росії, наприклад, не задоволене тим, що естонська мова в Естонії визнана єдиною робочою мовою парламенту, а найближчим часом таку саму вимогу там планують запровадити й щодо місцевих органів влади; міжнародні правозахисні організації в цьому порушень прав людини не вбачають.
