Прага, 29 листопада 2001 – У центрі уваги західної преси і далі залишаються головні головні вогнища неспокою – Афганістан і Близький схід. Коментатори відгукуються зокрема на розправу з боку Північного альянсу з учасниками бунту – полоненими талібами у місті Мазар-і-Шаріф.
Оглядачка британської газети «Ґардіян» Ізабел Гілтон висловлює підозріння, що Північний альянс навмисне організував масову різню. За її словами, не може бути пробачення за дикунство. Ми занємо, як закінчився бунт, пише автор, серед сотень трупів були розчленовані тіла, а також зі зв’язаними руками. Залишається також неясним – як почався бунт і чому він почався, адже, за словами коментатора, якби таліби бажали продовжити боротьбу до власної загибелі, то вони не здавалися б у полон. Автор пише, що бунт, як видно з усього, спровоковано і спрепаровано нібито лазівку для втечі, щоб мати претекст для поголовного убивства полонених. При цьому у придушенні бунту брали участь американські і британські військово-службовці. Бойовики талібану – це не невинні мирні жителі, визнає автор, проте різниця – з якою ви трактуєте полоненого ворога, пише вона, це є різниця між солдатом і злочинцем. Найголовніше, пише на закінчення автор, не забувати що у цій війні ідеться про боротьбу з тероризмом, про захист права на життя у мирі і про захист фундаментальних цінностей цивілізованого суспільства. То врешті чия це війна, запитує на закінчення Ізабел Гілтон у газеті «Ґардіян», і хто тут повинен відповідати за воєнні злочини?
Оглядач іншої британської газети «Індепендент» Роберт Фіск значно гостріше коментує розправу над полоненими талібами. Він починає свій коментар на цю тему словами: ми стаємо воєнними злочинцями в Афганістані. Американські і британські підрозділи допомагали Північному альянсові у розправі над полоненими талібами. Автор називає це звірством. Тепер британські солдати, пише він, стали причетні до воєнного злочину. Чи не зіпсувся наш моральний компас після терористичних актів 11 вересня? – запитує коментатор. Понад 50 років, веде далі Фіск, Захід повчав китайців і совєтів, арабів і африканців, боснійців, хорватів і сербів – що таке людські права і ставив їх перед судом за воєнні злочини. І тут раптом після 11 вересня ми втратили здоровий глузд, зрівнявши з землею афганські села разом з їхніми жителями і звинувачуючи талібан і Осаму Бін Лядена за наші злочини, а тепер дозволили нашим афганським союзникам розправитися з полоненими талібами.
Президент США Буш, веде далі коментатор, підписав постанову про таємні військові суди для процесів над запідозреними в тероризмі. Ці суди автор називає санкціонованими американським урядом ескадронами смерті.
Ми навели два найгостріші відгуки на розправу сил Північного альянсу над полоненими талібами. Інші оглядачі закликають Сполучені Штати і країни антитерористичної коаліції не забувати звірств і кривавих розправ Північного альянсу (який нині виступає в ролі союзника коаліції) під час громадянської війни в Афганістані до 96 року. Чимало оглядачів підкреслюють, що саме таджицькі й узбецькі загони своїми звірствами спровокували прихід до влади в Афганістані режиму талібан.
Оглядачка британської газети «Ґардіян» Ізабел Гілтон висловлює підозріння, що Північний альянс навмисне організував масову різню. За її словами, не може бути пробачення за дикунство. Ми занємо, як закінчився бунт, пише автор, серед сотень трупів були розчленовані тіла, а також зі зв’язаними руками. Залишається також неясним – як почався бунт і чому він почався, адже, за словами коментатора, якби таліби бажали продовжити боротьбу до власної загибелі, то вони не здавалися б у полон. Автор пише, що бунт, як видно з усього, спровоковано і спрепаровано нібито лазівку для втечі, щоб мати претекст для поголовного убивства полонених. При цьому у придушенні бунту брали участь американські і британські військово-службовці. Бойовики талібану – це не невинні мирні жителі, визнає автор, проте різниця – з якою ви трактуєте полоненого ворога, пише вона, це є різниця між солдатом і злочинцем. Найголовніше, пише на закінчення автор, не забувати що у цій війні ідеться про боротьбу з тероризмом, про захист права на життя у мирі і про захист фундаментальних цінностей цивілізованого суспільства. То врешті чия це війна, запитує на закінчення Ізабел Гілтон у газеті «Ґардіян», і хто тут повинен відповідати за воєнні злочини?
Оглядач іншої британської газети «Індепендент» Роберт Фіск значно гостріше коментує розправу над полоненими талібами. Він починає свій коментар на цю тему словами: ми стаємо воєнними злочинцями в Афганістані. Американські і британські підрозділи допомагали Північному альянсові у розправі над полоненими талібами. Автор називає це звірством. Тепер британські солдати, пише він, стали причетні до воєнного злочину. Чи не зіпсувся наш моральний компас після терористичних актів 11 вересня? – запитує коментатор. Понад 50 років, веде далі Фіск, Захід повчав китайців і совєтів, арабів і африканців, боснійців, хорватів і сербів – що таке людські права і ставив їх перед судом за воєнні злочини. І тут раптом після 11 вересня ми втратили здоровий глузд, зрівнявши з землею афганські села разом з їхніми жителями і звинувачуючи талібан і Осаму Бін Лядена за наші злочини, а тепер дозволили нашим афганським союзникам розправитися з полоненими талібами.
Президент США Буш, веде далі коментатор, підписав постанову про таємні військові суди для процесів над запідозреними в тероризмі. Ці суди автор називає санкціонованими американським урядом ескадронами смерті.
Ми навели два найгостріші відгуки на розправу сил Північного альянсу над полоненими талібами. Інші оглядачі закликають Сполучені Штати і країни антитерористичної коаліції не забувати звірств і кривавих розправ Північного альянсу (який нині виступає в ролі союзника коаліції) під час громадянської війни в Афганістані до 96 року. Чимало оглядачів підкреслюють, що саме таджицькі й узбецькі загони своїми звірствами спровокували прихід до влади в Афганістані режиму талібан.
