Доступність посилання

ТОП новини

Десять років не виправдали сподівань


Десять років не виправдали сподівань

Прага, 30 листопада 2001 – Мабуть референдум 1 грудня 1991 року в Україні був одним із наймассовіших волевиявлень народу. У ньому взяло участь 32 мільйони осіб, а це понад 84 відсотки від загальної кількості включених до списків. Понад 90 відсотків його учасників віддали свої голоси за незалежність України. Чи виправдало минуле десятиліття сподівання та ентузіазм учасників того грудневого прояву патріотизму українців?

Наслідки того грудневого референдуму на Заході прокоментували так: «Росія може існувати без України, Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він закінчився.» А українські політики, у свої чергу, констатували перед народом, що найважливішим наслідком такої одностайності громадян у найближчі роки стане економічне і соціальне процвітання 52-мільйонної держави.

Пройшло всього десять років. Для конкретної економіки і повсякденної суєти пересічної особи – це чималий строк. І що ж сталося…Не мало. Нині вже немає навіть 50 мільйонів. Скептики сумніваються і в цифрі 49 мільйонів населення держави. Темп демографічного занепаду вражаючий…Фразу держдепатраменту США, яку ми привеле на початку, можна перефразувати на сучасний кшталт: Росія не може жити без України. Україна не може жити без Росії. А на місці СРСР животіє СНД. Так, щонайменше, вважають владні верхи України…Вони не дають собі ради з тим, що жодна з кардинальних цілей зростання держави, висловлених політиками на рубежі 1991-92 років не досягнута. Сьогодні пересічний український громадянин перебуває фактично нижче найнижчого рівня бідності у Європі. Фактично Україна ще дуже далека від Європи та розуміння принципів західної демократії. Де-хто з експертів сьогодні вважає, що вона ще далі від цього аніж була 1 грудня 1991 року.

Один з головних героїв того 1 грудня, перший всенародно обраний президент України, сьогодні вважає, що економічний і політичний тиск Росії на Київ продовжується, хоча він став більш хитрим і гнучким. Леонід Кравчук також переконаний, що витягти державу з багна стагнації можуть лише дві сили: розумні та інтелігентні політики і реально діючі закони. Прадоксально але факт - нинішня риторика політиків і їх оптимістичні промови десятирічної давності співвідносяться, як монолог кози на льоду і рев молодого лева…А народний голос від того першогрудневого дня нині чомусь зовсім затих…Може мав рацію французький історик Ґійом Рейналь, котрий сказав, що народ буває лише таким , яким зробила його власна влада…Сумний висновок десятиріччя після референдуму незалежності.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG