Прага, 30 листопада 2001 — Рішення України фактично відмовитися від позики Європейського банку реконструкції і розвитку на добудову двох нових реакторів на українських атомних електростанціях підкреслює кардинальну зміну у внутрішній і зовнішній політиці президента Леоніда Кучми з часу минулорічної кризи, коли його звинуватили в організації вбивства журналіста Георгія Гонгадзе — так коментує британський діловий щоденний Файнаншл Таймз провал домовленості України з Банком; саме відтоді взаємини Кучми з західними урядами погіршилися, а з президентом Росії Владіміром Путіним стають дедалі тепліші.
Європейський банк реконструкції і розвитку повідомив увечері в четвер, що буквально останньої миті мусив скасувати заплановане на той день засідання ради директорів, що на ньому мали остаточно схвалити надання Україні позики на 215 мільйонів доларів, угоду про яку мали потім підписати з Україною вже на початку грудня. Причиною став отриманий увечері в середу лист від прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха про те, що український уряд хотів би продовжити переговори про умови, на яких пропонувалася позика. За словами речника Банку, з листа було очевидно, що український уряд не збирається підписувати угоду про позику наступного тижня.
Тепер проект добудови українських реакторів із західною допомогою загальною вартістю в близько півтора мільярда доларів навряд чи можливо врятувати, принаймні в нинішньому вигляді, вважають у Європейському банку реконструкції і розвитку: його правила вимагають підписувати угоду про позику протягом тільки року від дати схвалення проекту — тобто в нашому разі до 7 грудня; після цього процедуру схвалення треба починати знову і по суті «з нуля».
Тим часом уряди країн Групи Семи й Європейського Союзу по шести роках переговорів навколо проекту не хочуть чекати далі й не бажають передомовлятися. Особливо ж, за словами речника Банку Джеффа Гайдея, це стосується якраз того пункту, що викликає найбільші заперечення в української сторони, — а саме вимоги підвищити тарифи на електроенергію.
Оглядач британської газети додає, що високі темпи зростання в Україні, як і в більшості інших частин колишнього СРСР, дають Леонідові Кучмі змогу менше прагнути західної допомоги, ніж то було в 1999 – 2000 роках, коли український уряд потерпав від нестачі кредитів.
Спостерігачі звертають увагу й на слова, що їх промовив Кучма в четвер у Москві, — про те, що західні умови, на яких мало бути надано нинішню позику, для України означають «вічне рабство» й не прийнятні. Цікаво, що Кучма говорив про неприпустимі зволікання з допомогою атомній енергетиці України … з боку Європейського банку реконструкції і розвитку — всупереч тому, що її провалила сама Україна.
Натомість, зазначає Файнаншл Таймз, Кучма заявив, що продовжуватиме добудову реакторів і сподівається в цьому на допомогу Росії.
Чого не зауважила в цій статті газета, — це очевидного зв’язку нинішніх подій із майбутніми виборами в Україні: теперішня українська влада робитиме все, щоб до цих виборів виглядати «захисником інтересів народу», серед того й відмовляючись підвищувати тарифи на електроенергію навіть ціною зриву співпраці з Заходом.
Європейський банк реконструкції і розвитку повідомив увечері в четвер, що буквально останньої миті мусив скасувати заплановане на той день засідання ради директорів, що на ньому мали остаточно схвалити надання Україні позики на 215 мільйонів доларів, угоду про яку мали потім підписати з Україною вже на початку грудня. Причиною став отриманий увечері в середу лист від прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха про те, що український уряд хотів би продовжити переговори про умови, на яких пропонувалася позика. За словами речника Банку, з листа було очевидно, що український уряд не збирається підписувати угоду про позику наступного тижня.
Тепер проект добудови українських реакторів із західною допомогою загальною вартістю в близько півтора мільярда доларів навряд чи можливо врятувати, принаймні в нинішньому вигляді, вважають у Європейському банку реконструкції і розвитку: його правила вимагають підписувати угоду про позику протягом тільки року від дати схвалення проекту — тобто в нашому разі до 7 грудня; після цього процедуру схвалення треба починати знову і по суті «з нуля».
Тим часом уряди країн Групи Семи й Європейського Союзу по шести роках переговорів навколо проекту не хочуть чекати далі й не бажають передомовлятися. Особливо ж, за словами речника Банку Джеффа Гайдея, це стосується якраз того пункту, що викликає найбільші заперечення в української сторони, — а саме вимоги підвищити тарифи на електроенергію.
Оглядач британської газети додає, що високі темпи зростання в Україні, як і в більшості інших частин колишнього СРСР, дають Леонідові Кучмі змогу менше прагнути західної допомоги, ніж то було в 1999 – 2000 роках, коли український уряд потерпав від нестачі кредитів.
Спостерігачі звертають увагу й на слова, що їх промовив Кучма в четвер у Москві, — про те, що західні умови, на яких мало бути надано нинішню позику, для України означають «вічне рабство» й не прийнятні. Цікаво, що Кучма говорив про неприпустимі зволікання з допомогою атомній енергетиці України … з боку Європейського банку реконструкції і розвитку — всупереч тому, що її провалила сама Україна.
Натомість, зазначає Файнаншл Таймз, Кучма заявив, що продовжуватиме добудову реакторів і сподівається в цьому на допомогу Росії.
Чого не зауважила в цій статті газета, — це очевидного зв’язку нинішніх подій із майбутніми виборами в Україні: теперішня українська влада робитиме все, щоб до цих виборів виглядати «захисником інтересів народу», серед того й відмовляючись підвищувати тарифи на електроенергію навіть ціною зриву співпраці з Заходом.
