Доступність посилання

ТОП новини

Громадська думка і демократія


Громадська думка і демократія

Прага, 4 грудня 2001 – У розвинутих демократія громадська думка є чи не центральною складовою чутливої політичної діяльності. У будь-якій із західних країн можна переконатися, що громадська думка, як один із проявів масової суспільної свідомості є впливовим важелем практичної політики і зумовлює її соціальну конструктивність. Звичайно, що є низка способів формувати цю громадську думку але без відповідної соціальної рівноваги годі й думати про якийсь стабільний розвиток суспільства.

Ні у кого в Україні, та й за її межами, не виникає сумнівів з приводу народного волевиявлення 1 грудня 1991 року, коли понад 90 відсотків учасників референдуму незалежності висловилися за повний суверенітет держави. Ми не випадковго згадуємо про це, бо з цього починається справжня громадська думка суспільства. І якщо настрої щодо подальшої долі держави змінюються, то винні у цьому не пересічні голоси з громади, а, насамперед, політики, які призвели до подібних змін, негативних чи позитивних. Правда, афішуюють негативне ставлення до незалежності людністю всередині держави чомусь ті, кому цей повний суверенітет не до вподоби…Але точка відліку для громадської думки в Україні є. Тут, як то кажуть, батьківщину не вибирають…

Інша справа - тяжіння старої комуністичної традиції над частиною громадянського мислення. Чимало люди в Україні, за інерцією радянського «одобрямсу», не звикло висловлювати самостійність думки і відстоювати її у відкритій політичній боротьбі, насамперед, біля виборчої урни. Але для витворення дійсно справжньої, незалежної громадської думки в Україні був потрібен час, на жаль, він затягнувся і тут вина не лише у влади, котрій легше, коли такої громадської позиції немає, але й багатьох громадян, що зневірилися і в часі, і в собі, і в державі…Можливо прийде час консолідації громадянського суспільства в Україні саме тоді, коли воно остаточно зрозуміє, що повторювати трагічні сторінки історії не варто…

Сьогодні, коли усякі, так би мовити, незалежні соціологічні центри ростуть в Україні , як гриби після дощу, її громадянам можна у чомусь поспівчувати, бо важко при майже повній відсутності незалежної преси розібратися, хто ж саме є рупором громадської думки, а хто просто хоче перед виборами витворити брехливу модель такої думки. Тому у цьому випадку можна лише побажати громадянам більше прислухатися до власного серця і думати, як мінімум, на п’ять поколінь вперед, бо колись же згадають нащадки, хто «коливався» з кланом, партією чи з власною совістю. І хто дбав про сьогоднішне повне жлукто, а там – для нащадків, хоч трава не рости…

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG