Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:38

Інтерв’ю міністра закордонних справ України Анатолія Зленка «Радіо Свобода»


Інтерв’ю міністра закордонних справ України Анатолія Зленка «Радіо Свобода»

Брюссель, 6 грудня, 2001 ― Славко Волинський

Передумовою створення спільної торговельної зони між Україною та ЄС є вступ нашої країни до Світової організації торгівлі (СОТ) та створення митного союзу. Які заходи здійснені у цьому напрямку? До яких митних конвенцій долучилася Україна? Які зміни відбулися у тарифній політиці?

Анатолій Зленко

Справді, однією з умов започаткування переговорів про зону вільної торгівлі Україна-ЄС є вступ нашої країни до Світової організації торгівлі.

5 вересня президент Леонід Кучма видав Указ «Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі». Ним, забезпечення завершення вступу України до СОТ протягом 2001-2002 років, визначено одним із пріоритетних напрямів діяльності українського уряду.

З цією метою продовжується робота як в напрямку реформування національного законодавства в торговельно-економічній сфері у відповідності до норм СОТ, так і щодо проведення двосторонніх переговорів з країнами СОТ. Мета –підписання протоколів про взаємний доступ на ринки товарів та послуг.

Під час 8-го засідання Робочої групи з питань вступу України до СОТ 13-14 червня цього року було проголошено офіційну заяву делегації ЄС про згоду почати оформлення двостороннього протоколу про доступ до ринків товарів та послуг.

Очікується, що відповідний двосторонній протокол з ЄС Україною буде підписано у II кварталі 2002 року. Зокрема, предметом останнього раунду переговорів з ЄС, який проходив у Женеві у вересні 2001 року, були зобов’язання України у сфері доступу до ринку послуг.

Славко Волинський

Конкретизуйте,будь ласка, напрямки воєнної реформи України?

Анатолій Зленко

Україна успадкувала від колишнього Радянського Союзу досить великі, як за чисельністю, так і за кількістю озброєнь, збройні сили. Після здобуття незалежності вона стала правонаступницею майже усіх основних міжнародних угод та домовленостей у сфері контролю за озброєннями та роззброєння.

В рамках цих зобов’язань Україна протягом 10 років скоротила значну кількість військової техніки та розпочала реформування збройних сил.

Цей процес отримав новий імпульс після затвердження президентом України державної «Програми реформування та розвитку збройних сил України до 2005 року».

Основна ідея Програми полягає у створенні національних збройних сил сучасного типу, тобто невеликих за чисельністю, але устаткованих новітнім озброєнням.

У цьому плані важливим положенням Програми виступає теза про поступовий перехід на контрактну форму несення військової служби, тобто створення дійсно професійної армії.

Третьою складовою Програми є становлення дієвого цивільного демократичного контролю за збройними силами.

Виходячи з сучасних умов безпеки, Україна безумовно приділятиме значну увагу і питанням створення мобільних сил швидкого реагування відповідно до технічних стандартів НАТО.

Питання військової реформи є одним із ключових напрямів у діалозі України з НАТО. Найбільш успішно здійснюються програми перекваліфікації військових.

Славко Волинський

Як довго може тривати інтеграція України в євроатлантичні структури, зокрема НАТО? Чи може це бути перманентним процесом, розтягнутим на сторіччя? Чому Україна не може або не бажає подати завку на вступ до НАТО, як це зробили держави Балтії, Албанія? Які зовнішньополітичні фактори заважають зробити цей крок?

Анатолій Зленко

Поняття «інтеграція в європейські та євроатлантичні структури» означає не якийсь кінцевий визначений стан держави, а процес, в якому вона знаходиться. Процес поступового розвитку стосунків з цими організаціями, вироблення спільних механізмів консультацій, узгодження позицій та ухвалення рішень, тощо.

Що стосується членства в НАТО, то сьогодні ні Україна, ні НАТО ще не готові до такого рішення. Однак, інтеграційні процеси у галузі безпеки в євроатлантичному регіоні стрімко розвиваються. Цьому, зокрема, сприяє і спільна участь багатьох держав як членів НАТО, так і не членів Альянсу в антитерористичній коаліції, розвиток стосунків між НАТО та Росією. Тому ми не відкидаємо жодної можливості для України у майбутньому і наполягаємо на необхідності збереження відкритості Альянсу для всіх європейських держав. Адже це - найефективніша структура безпеки в Європі.

Славко Волинський

Яке місце посідає енргетична галузь України у російсько-європейській енергетичній програмі? Який позитив несе для України побудова нафтопроводу Одеса-Броди?

Анатолій Зленко

Географічне розташування України та існуюча мережа нафто- і газопроводів, а також енергомереж роблять її одним з найважливіших транзитних вузлів у європейському енергетичному просторі. Він має стратегічне значення як для ЄС – одного з найбільших у світі споживачів енергоресурсів, так і для Росії – одного з найбільших експортерів таких ресурсів.

За прогнозами Єврокомісії протягом наступних 20-30 років залежність ЄС від імпорту енергоресурсів зросте на 50-70% від загальних потреб (у 1996 році – 40%). Тому Україна і в майбутньому відіграватиме ключову роль у транзиті енергоресурсів з Росії до країн ЄС. З метою збереження та зміцнення цієї ролі Україна прагне підтримувати транзитні системи у належному стані, здійснювати їх необхідну модернізацію та створити максимально ефективний механізм управління ними.

Україна прагне поєднання своєї концепції диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоносіїв з проектами країн ЄС та центральноєвропейських країн. Нафтопровід Одеса-Броди та нафтопровід «Південний» побудовані нашою країною за власні кошти. До речі, на 19 грудня заплановане урочисте відкриття цього нафтотерміналу.

Фактично, з реалізацією цього проекту наша країна виходить на глобальний рівень міжнародної політики у сфері транзиту нафти. Проект Одеса-Броди вводиться у дію фактично одночасно з нафтопроводом, що побудований Каспійським трубопровідним консорціумом, дозволяючи доставляти каспійську нафту споживачам у центральноєвропейському регіоні. Він має низку суттєвих переваг порівняно з іншими потенційними маршрутами, зокрема, дозволяє транспортувати окремо російську та більш високоякісну каспійську нафту. У разі ухвалення рішення про продовження цього маршруту до Гданська можна буде суттєво розширити коло потенційних споживачів.

Славко Волинський

Які заходи здійснює Україна у міграційно-візовій політиці у зв’язку з розширенням ЄС?

Анатолій Зленко

Вступ до ЄС країн Центрально-Східної Європи, з якими Україна має спільний кордон, явище передбачуване та невідворотне. Так само закономірним є виконання цими державами вимог ЄС стосовно адаптації міграційно-візової політики до вимог Євросоюзу. А це означає введення візового режиму з Україною в тому числі. Тому наше завдання полягає у тому, щоб відстрочити введення візового режиму або зробити все, щоб він був максимально лібералізованим для наших громадян.

На сьогодні є розуміння польською та угорською стороною необхідності збереження, існуючого безвізового режиму взаємних поїздок громадян, якомога довше, зокрема до вступу цих держав до ЄС.

Декілька слів стосовно лібералізації вже існуючих візових режимів у відносинах між Україною та країнами-сусідами.

28 червня минулого року укладено угоду з Словаччиною про взаємні безвізові поїздки для власників дипломатичних та службових паспортів. 1 березня цього року набула чинності українсько-словацька угода про визначення категорій громадян, які користуються пільгами при оформленні віз. На засадах взаємності скасовано обов’язкову наявність запрошень при оформленні віз.

Під час офіційного візиту в Україну (24 жовтня ц.р.) Міністра закордонних справ Чехії Я. Кавана досягнуто домовленості щодо можливості укладення двосторонньої угоди про взаємні безвізові поїздки для власників дипломатичних та службових паспортів за умови одночасного укладення угоди про приймання та передачу осіб.

Зовсім нещодавно, 15 листопада підписано Угоду з урядом Болгарії про взаємні поїздки громадян. ЇЇ положеннями передбачено безвізовий режим поїздок для власників дипломатичних та службових паспортів та низку пільг і спрощень для отримання віз, зокрема туристам, пенсіонерам, членам подружжя та ін.

Славко Волинський

Участь України у Спільній європейській та безпековій політиці ЄС. Яким чином Україна може долучитися до цього процесу?

Анатолій Зленко

Ми із підвищеним інтересом ставимся до формування Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, зокрема, її військової складової.

Указом президента України від 11 січня 2001 року визначено, що «інтенсифікація розвитку Спільної європейської політики з питань безпеки та оборони, створення в рамках Спільної зовнішньої політики і політики безпеки нових органів ЄС у військовій сфері та сфері зовнішньої політики і політики безпеки, а також активізація співробітництва між державами-членами ЄС у галузі озброєння зумовлюють небхідність здійснення Україною своєчасних інтеграційних кроків у цьому напрямі».

Такі кроки були здійснені під час Паризького саміту Україна-ЄС у вересні 2000 року, коли Україна представила на розгляд свої пропозиції щодо розвитку співробітництва у сфері зовнішньої політики, безпеки, військового ті військово-технічного співробітництва.

Окремі з них після ухвалення відповідних рішень на самітах ЄС у Ніцці (грудень 2000 р.) та Гьотеборзі (червень 2001 р.), стали предметом практичного опрацювання. Це, зокрема, стосується залучення України до цивільних аспектів операцій ЄС з врегулювання кризових ситуацій, а саме: у поліцейських місіях ЄС, забезпеченні верховенства права, цивільно-адміністративному управлінні та цивільному захисті населення на кризових територіях.

Хотів би також зазначити, що під час Ялтинського саміту Україна-ЄС (у вересні цього року) ЄС підтримав досягнуті між Україною та Польщею домовленості щодо включення українських підрозділів до польської бригади, призначеної до участі в операціях ЄС з врегулювання кризових ситуацій, а також погодився вивчити можливість використання транспортної авіації України Силами швидкого реагування ЄС. Така необхідність виникне вже у 2003 році, коли Сили швидкого реагування ЄС будуть створені.

На мою думку, співробітництво у цій важливій для обох сторін сфері крок за кроком розвиватиметься. Реакція на вересневі події у США засвідчила ідентичність позицій України та ЄС стосовно важливості пошуку спільних відповідей на нові виклики у сфері стабільності та безпеки на Європейському континенті. Завдяки внеску, який Україна робить у підтримання стабільності та безпеки, її готовність залучатися до міжнародної антитерористичної діяльності, право на її членство у будь-яких європейських структурах не може ставитися під сумнів.

Славко Волинський

Як Ви прокоментуєте домовленості між НАТО і Росією про встановлення якісно нового, поглибленого і розширеного співробітництва?

Анатолій Зленко

Я сподіваюся, що таке співробітництво відкриє і для України додаткові можливості для того, щоб вона нарощувала свою співпрацю з НАТО.

Ми не бачимо чогось такого загрозливого у тому, що Росія набирає оберти у своєму співробітництві з НАТО.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG