Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:28

Німеччина за асоційоване членство України у Євросоюзі – канцлер Шредер


Німеччина за асоційоване членство України у Євросоюзі – канцлер Шредер

Прага, 7 грудня 2001 ― Візит канцлера Німеччини Ґергарда Шредера до української столиці нагадав Європі про існування на її східних теренах найбільшої європейської держави, яку раніше розглядали як буфер з Росією, і забули з часу закриття Чорнобильської станції. Так коментує німецько-український самміт у Києві часопис Вельт. Інші німецькі видання наголошують на бажанні німецького канцлера підтримати зв’язки України та Європейського Союзу та на можливому асоційованому членстві України в ЄС.

Перебуваючи у Києві, канцлер Німеччини Ґергард Шредер висловив підтримку своєї країни прагненню України стати асоційованим членом Європейського Союзу. «Нашою метою є прив’язати Україну до Європи», цитує німецький щоденник Зюддойче цайтунґ слова канцлера Шредера. При цьому Ґергард Шредер наголосив, що швидкість, з якою Україна наблизиться до ЄС залежить від самої України та від темпів її економічних реформ.

Часопис Вельт зауважує, що у Києві німецький канцлер звернувся до найболючішого для України питання, пов’язаного із розширенням Євросоюзу, а саме – до можливої ізоляції України у зв’язку із закриттям кордонів між нею та сусідніми державами. Європейський Союз не зацікавлений у тому, щоби створити лінію поділу на західному кордоні України, запевнив українське керівництво німецький канцлер і додав, що потрібно посилювати охорону всіх кордонів, в тому числі і українських, аби вони не були воротами для нелегальних міґрантів та контрабанди. Щоб покращити роботу українських прикордонників, Німеччина надала технічне обладнання для прикордонних пунктів на суму 300 тисяч марок.

На думку німецького ділового щоденника Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ, центральне місце у візиті німецького канцлера посідали не все ж таки не політичні, а економічні питання. Зокрема, у Києві йшлося про реструктуризацію українського боргу Паризькому клубу держав-кредиторів. Частка Німеччини у цьому борзі складає 650 мільйонів марок. Досягнення домовленості з цього приводу є необхідною передумовою для розширення німецького експорту в Україну, адже німецькі підприємства досі потребують експортні гарантії для торгівлі з Україною, яка вважається ризикованою країною. Зараз Німеччина є другим після Росії найбільшим торговельним партнером України в Європі.

Велику увагу німецькі часописи приділяють і особі українського президента у зв’язку із проблемою свободи слова в Україні та досі нерозслідованою смертю журналіста Георгія Гонгадзе. Проблемі свободи слова та вільних виборів німецький щоденник Франкфуртер Рундшау присвячує окрему статтю, в якій мовиться про побоювання, що існують в Україні з приводу фальсифікації парламентських виборів.

Також німецькі публікації згадують про проблеми із добудовою двох атомних електростанцій в Україні, які київське керівництво збирається добудовувати за допомогою Росії. Чому Росія не мала би отримати цей котракт, запитав президент Кучма канцлера Шредера. На думку часопису Вельт відповідь є очевидна: з часу вибуху в Чорнобилі довіра до російських атомних технологій є під певним сумнівом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG