Прага, 10 грудня 2001 - Сьогодні у світі відзначають міжнародний День прав людини.
Минає 53-тя річниця відтоді, як 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй схвалила Загальну декларацію прав людини, у якій – людину, її права, свободи та гарантування їх – проголошено найвищою цінністю усього людства.
Спершу трохи історії. Передумови для вироблення загального документа з прав людини з’явилися після схвалення в 1945 році Статуту ООН, у якому мовилося про права людини і основні свободи «для усіх - без поділу на раси, стать, мови і релігії». А для підготовки окремого документа, у якому були б визначені людські права, у 1946 році було створено спеціальну комісію ООН, яку згодом очолила Елеонора Рузвельт (дружина на той час вже покійного президента США Франкліна Рузвельта). На думку істориків, Елеонора Рузвельт і є тією ключовою фігурою, яка спричинилася до появи Загальної декларації прав людини. Вона виступала за точне і якомога стисліше формулювання цих прав. І вже 10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй схвалила Загальну декларацію прав людини.
У цьому базовому міжнародному акті в ділянці прав людини розвинуто і конкретизовано основні положення Статуту ООН, згідно з якими держава повинна поважати права і основні свободи кожної людини, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, а також національного чи соціального походження. Бо як наголошено у 1-ій статті Загальної декларації прав людини, цитую: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю, і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства».
Загальна декларація прав людини лягла в основу низки важливих юридичних міжнародних документів і знаходить своє відображення у Конституціях та законах багатьох держав світу. На сьогодні Декларацію визнають фактично усі держави світу в якості джерела права і ґаранта прав. Однак, одна справа визнавати теорію, а інша справа реальна дійсність. Непреривні порушення прав людини в усьому світі свідчать про серйозні труднощі на шляху до втілення цього ідеалу. Тим більше, що цього року чергова річниця схвалення Загальної декларації прав людини минає на тлі міжнародної антитерористичної кампанії.
Президент Сполучених Штатів Джордж Буш оголосив цей тиждень у своїй країні - «Тижнем за права людини». За його словами, військова кампанія проти тероризму, очолювана США, ставить собі за мету - захист прав людини в усьому світі.
Тим часом американські оглядачі зауважують, що Джордж Буш виступив з такою ініціативою у той час, коли його адміністрацію гостро критикують за те, що вона під приводом боротьби з тероризмом вдається до заходів, які обмежують конституційні права громадян. Йдеться, зокрема, про рішення передавати до військового трибуналу іноземців, яких підозрюють у тероризмі. Окрім цього, розширено повноваження спецслужб щодо підслуховування телефонних розмов, а це, як наголошують американські правозахисники, є втручанням у приватне життя.
Минає 53-тя річниця відтоді, як 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй схвалила Загальну декларацію прав людини, у якій – людину, її права, свободи та гарантування їх – проголошено найвищою цінністю усього людства.
Спершу трохи історії. Передумови для вироблення загального документа з прав людини з’явилися після схвалення в 1945 році Статуту ООН, у якому мовилося про права людини і основні свободи «для усіх - без поділу на раси, стать, мови і релігії». А для підготовки окремого документа, у якому були б визначені людські права, у 1946 році було створено спеціальну комісію ООН, яку згодом очолила Елеонора Рузвельт (дружина на той час вже покійного президента США Франкліна Рузвельта). На думку істориків, Елеонора Рузвельт і є тією ключовою фігурою, яка спричинилася до появи Загальної декларації прав людини. Вона виступала за точне і якомога стисліше формулювання цих прав. І вже 10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй схвалила Загальну декларацію прав людини.
У цьому базовому міжнародному акті в ділянці прав людини розвинуто і конкретизовано основні положення Статуту ООН, згідно з якими держава повинна поважати права і основні свободи кожної людини, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, а також національного чи соціального походження. Бо як наголошено у 1-ій статті Загальної декларації прав людини, цитую: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю, і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства».
Загальна декларація прав людини лягла в основу низки важливих юридичних міжнародних документів і знаходить своє відображення у Конституціях та законах багатьох держав світу. На сьогодні Декларацію визнають фактично усі держави світу в якості джерела права і ґаранта прав. Однак, одна справа визнавати теорію, а інша справа реальна дійсність. Непреривні порушення прав людини в усьому світі свідчать про серйозні труднощі на шляху до втілення цього ідеалу. Тим більше, що цього року чергова річниця схвалення Загальної декларації прав людини минає на тлі міжнародної антитерористичної кампанії.
Президент Сполучених Штатів Джордж Буш оголосив цей тиждень у своїй країні - «Тижнем за права людини». За його словами, військова кампанія проти тероризму, очолювана США, ставить собі за мету - захист прав людини в усьому світі.
Тим часом американські оглядачі зауважують, що Джордж Буш виступив з такою ініціативою у той час, коли його адміністрацію гостро критикують за те, що вона під приводом боротьби з тероризмом вдається до заходів, які обмежують конституційні права громадян. Йдеться, зокрема, про рішення передавати до військового трибуналу іноземців, яких підозрюють у тероризмі. Окрім цього, розширено повноваження спецслужб щодо підслуховування телефонних розмов, а це, як наголошують американські правозахисники, є втручанням у приватне життя.
