Прага, 12 грудня 2001 – Із закінченням воєнних дій в Афганістані західні оглядачі зосереджують увагу на проблемах майбутньої адміністрації і гуманітарної та економічної допомоги цій країні. Коментатори відгукуються також на перше засідання цього тижня депутатів косовськго парламенту.
Оглядачка газети «Вашінгтон пост» Памела Констейбл представляє у своєму коментарі картину цілковитої розрухи в Афганістані. Посилаючись на свідчення гуманітарних працівників ООН, вона характеризує ситуацію у цій країні, як найтрагічнішу у світі. Кабул стоїть у руїнах ще від часів радянської окупації і пізнішої громадянської війни. Місто заповнили тисячі біженців із сільських районів країни, що втікають сюди від голоду, а раніше від воєнних дій і бомбардувань позицій талібану. Із приходом зими ситуація значно погіршилася. Праіцвники міжнародної програми харчової допомоги, веде далі автор, були цілковито непідготовані до подій, які сталися в Кабулі минулої суботи. Тисячі голодних людей, що втратили терпець, повалили огорожі навкола складів з харчовою допомогою й атакували поліцію і гуманітарних працівників. Подібна ситуація панує в інших містах Афганістану.
Коментуючи нинішню ситуацію в Афганістані, оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф звертає увагу на деякі специфічні проблеми, які можуть у майбутньому підірвати зусилля у відбудові країни. Ідеться про те, що близько 60-ти відсотків працездатного населення Афганістану не має праці і на найближчі роки збільшення робочих місць не передбачається. Крім того, хоча талібану фактично вже нема, пише автор, жінки у цій країні і далі залишаються громадянами третього класу, переважно неграмотними. Автор наводить історичну паралель із Заходом, розквіт якого забазпечила серед іншого освіта дівчат, де їх залучено до шкіл ще від середньовічних часів. Він цитує фахівця від історії економіки, професора Гарвардського університету Ландеса, який вважає найліпшою запорукою розвитку кожної нації статус і роль жінки в суспільстві.
Тим часом британська газета «Дейлі телеґраф» відгукується на перше засідання парламенту краю Косово. У редакційній статі газета підкреслює, що найширшу підтримку у недавніх виборах здобули три головні албанські політичні партії, які, всі без винятку, виступають за незалежність краю, на що не дозволяє резолюція Ради безпеки ООН номер 1244, яка передбачає збереження краю у складі Сербії. Таким чином, підкреслює «Дейлі телеґраф», Організація Об’єднаних Націй допровадила до кінця свої зусилля у створенні місцевих органів влади Косова, які по суті відкинули фундаментальний принцип ООН. Газета висловлює побоювання, що цей недоречний прецедент може послужити прикладом для Чорногори, яка наступної весни теж голосуватиме за незалежність від Югославської федерації.
Оглядачка газети «Вашінгтон пост» Памела Констейбл представляє у своєму коментарі картину цілковитої розрухи в Афганістані. Посилаючись на свідчення гуманітарних працівників ООН, вона характеризує ситуацію у цій країні, як найтрагічнішу у світі. Кабул стоїть у руїнах ще від часів радянської окупації і пізнішої громадянської війни. Місто заповнили тисячі біженців із сільських районів країни, що втікають сюди від голоду, а раніше від воєнних дій і бомбардувань позицій талібану. Із приходом зими ситуація значно погіршилася. Праіцвники міжнародної програми харчової допомоги, веде далі автор, були цілковито непідготовані до подій, які сталися в Кабулі минулої суботи. Тисячі голодних людей, що втратили терпець, повалили огорожі навкола складів з харчовою допомогою й атакували поліцію і гуманітарних працівників. Подібна ситуація панує в інших містах Афганістану.
Коментуючи нинішню ситуацію в Афганістані, оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф звертає увагу на деякі специфічні проблеми, які можуть у майбутньому підірвати зусилля у відбудові країни. Ідеться про те, що близько 60-ти відсотків працездатного населення Афганістану не має праці і на найближчі роки збільшення робочих місць не передбачається. Крім того, хоча талібану фактично вже нема, пише автор, жінки у цій країні і далі залишаються громадянами третього класу, переважно неграмотними. Автор наводить історичну паралель із Заходом, розквіт якого забазпечила серед іншого освіта дівчат, де їх залучено до шкіл ще від середньовічних часів. Він цитує фахівця від історії економіки, професора Гарвардського університету Ландеса, який вважає найліпшою запорукою розвитку кожної нації статус і роль жінки в суспільстві.
Тим часом британська газета «Дейлі телеґраф» відгукується на перше засідання парламенту краю Косово. У редакційній статі газета підкреслює, що найширшу підтримку у недавніх виборах здобули три головні албанські політичні партії, які, всі без винятку, виступають за незалежність краю, на що не дозволяє резолюція Ради безпеки ООН номер 1244, яка передбачає збереження краю у складі Сербії. Таким чином, підкреслює «Дейлі телеґраф», Організація Об’єднаних Націй допровадила до кінця свої зусилля у створенні місцевих органів влади Косова, які по суті відкинули фундаментальний принцип ООН. Газета висловлює побоювання, що цей недоречний прецедент може послужити прикладом для Чорногори, яка наступної весни теж голосуватиме за незалежність від Югославської федерації.
