Брюссель, 11 грудня 2001 – Запитання до члена Комітету з зовнішніх питань Івана Бокого – чому Україна не намагається подати заявку на вступ до НАТО, чому не йде цим шляхом?
Іван Бокий
Не парламентарі України подають заявки для вступу в НАТО, це по-перше. По-друге, ви знаєте, в 1998 році я тут був, і ми робили підрахунки, скільки треба Україні коштів для того, щоб дотягти свої Збройні сили, скажімо, до стандартів НАТО. Ми підрахували, що це десь три з половиною наших річних бюджети. Скажіть, будь ласка, в таких умовах (крім усього іншого) ми можемо подавати заявки? Є ж певні й інші виміри, не тільки в галузі озброєнь, а є певні політичні стандарти. За цими політичними стандартами Україна… Словом, я погано собі уявляю її у європейській спільноті, і зокрема, в такій євроатлантичній спільноті як НАТО. Україна, яка має доволі приблизний статус демократичної держави, не може бути сьогодні у спільноті демократичних держав, вона не може бути там ще з інших міркувань. Країна в надзвичайно великій економічній скруті. Вона зможе на себе брати такі високі і політичні, і соціально-економічні зобов’язання, які зобов’язує членство мати. Тому я думаю, що тут об’єктивно навіть говорити про те, що Україна може подати заявку для вступу в НАТО, не можемо. Але є й інша причина. Ви добре знаєте, що за результатами багатьох нинішніх опитувань, в Україні склалась далеко не стандартна ситуація щодо ставлення до НАТО, і зокрема, з огляду на останні акції північноатлантичного альянсу. Більш як 50 відсотків українців сьогодні не підтримують. Навіть ті, які раніше підтримували, сьогодні до цієї ідеї ставляться доволі скептично. Це зовсім не означає, що ми проти НАТО, це не означає, що ми не цінуємо, що ми не реалісти – ми тверезі політики, але ми теж бачимо реальну ситуацію, вона нині складається не на користь того, щоб Україна, «задравши штани», бігла в НАТО.
Славко Волинський
Це думка представників – лівоцентристів. У студії є також представник партії Реформи і порядок Ігор Колюжко. Я хочу в цьому контексті зауважити, що кілька тижнів тому до Брюсселя приїздили представники правоцентристів, і зоерема, серед членів делегації був пан Удовенко – відомий український дипломат. Він сказав: ні, попри те, що Україна не готова зараз до вступу в НАТО, НАТО не готове прийняти Україну, ми все ж таки повинні задекларувати своє бажання вступити в НАТО, і щоб кордон майбутнього Європейського Союзу проходив не Бугом, а Донцем. Чи поділяєте Ви думку одного з ваших співблокерів?
Ігор Колюжко
Так, звичайно. Я нагадаю, що партія Реформи і порядок послідовно виступає за інтеґрацію України як в європейські структури, так і в євроатлантичні структури. Ми про це заявляли завжди, і ця позиція не змінилася до сьогодні. Ті питання, про які вже колеги говорили, мовляв, немає готовності, ще чогось – це справді зовсім інша проблема. Україна повинна була б, на моє глибоке переконання, ухвалити політичне рішення і заявити, що Україна хоче інтеґруватися в євроатлантичні структури. І формою цієї заяви має бути якраз офіційна заявка про бажання стати членом НАТО. Коли ми станемо, чи станемо взагалі – це вже інше питання. І на цих зустрічах, які ми мали сьогодні тут, в тому числі й це питання частково обговорювалося, я хотів би нагадати, що тема, піднята нашими співбесідниками, тема безпеки в Європі наштовхнула мене на запитання, пов’язане з облаштуванням східного кордону України. На мою думку, не нормально складається ситуація, коли з одного боку Росія веде переговори з НАТО про спільну боротби з тероризмом, а з другого – відмовляється демаркувати кордон з Україною. Як стало зрозуміло з відповідей, для представників НАТО ця проблема нова, і фактично відповіді на це на жодній зустрічі я не почув – чи НАТО як організація військовополітична на переговорах з Росією ставить це питання чи ні. Виявилося, що ні. Це, звичайно, не може не турбувати нас в Україні.
Іван Бокий
Не парламентарі України подають заявки для вступу в НАТО, це по-перше. По-друге, ви знаєте, в 1998 році я тут був, і ми робили підрахунки, скільки треба Україні коштів для того, щоб дотягти свої Збройні сили, скажімо, до стандартів НАТО. Ми підрахували, що це десь три з половиною наших річних бюджети. Скажіть, будь ласка, в таких умовах (крім усього іншого) ми можемо подавати заявки? Є ж певні й інші виміри, не тільки в галузі озброєнь, а є певні політичні стандарти. За цими політичними стандартами Україна… Словом, я погано собі уявляю її у європейській спільноті, і зокрема, в такій євроатлантичній спільноті як НАТО. Україна, яка має доволі приблизний статус демократичної держави, не може бути сьогодні у спільноті демократичних держав, вона не може бути там ще з інших міркувань. Країна в надзвичайно великій економічній скруті. Вона зможе на себе брати такі високі і політичні, і соціально-економічні зобов’язання, які зобов’язує членство мати. Тому я думаю, що тут об’єктивно навіть говорити про те, що Україна може подати заявку для вступу в НАТО, не можемо. Але є й інша причина. Ви добре знаєте, що за результатами багатьох нинішніх опитувань, в Україні склалась далеко не стандартна ситуація щодо ставлення до НАТО, і зокрема, з огляду на останні акції північноатлантичного альянсу. Більш як 50 відсотків українців сьогодні не підтримують. Навіть ті, які раніше підтримували, сьогодні до цієї ідеї ставляться доволі скептично. Це зовсім не означає, що ми проти НАТО, це не означає, що ми не цінуємо, що ми не реалісти – ми тверезі політики, але ми теж бачимо реальну ситуацію, вона нині складається не на користь того, щоб Україна, «задравши штани», бігла в НАТО.
Славко Волинський
Це думка представників – лівоцентристів. У студії є також представник партії Реформи і порядок Ігор Колюжко. Я хочу в цьому контексті зауважити, що кілька тижнів тому до Брюсселя приїздили представники правоцентристів, і зоерема, серед членів делегації був пан Удовенко – відомий український дипломат. Він сказав: ні, попри те, що Україна не готова зараз до вступу в НАТО, НАТО не готове прийняти Україну, ми все ж таки повинні задекларувати своє бажання вступити в НАТО, і щоб кордон майбутнього Європейського Союзу проходив не Бугом, а Донцем. Чи поділяєте Ви думку одного з ваших співблокерів?
Ігор Колюжко
Так, звичайно. Я нагадаю, що партія Реформи і порядок послідовно виступає за інтеґрацію України як в європейські структури, так і в євроатлантичні структури. Ми про це заявляли завжди, і ця позиція не змінилася до сьогодні. Ті питання, про які вже колеги говорили, мовляв, немає готовності, ще чогось – це справді зовсім інша проблема. Україна повинна була б, на моє глибоке переконання, ухвалити політичне рішення і заявити, що Україна хоче інтеґруватися в євроатлантичні структури. І формою цієї заяви має бути якраз офіційна заявка про бажання стати членом НАТО. Коли ми станемо, чи станемо взагалі – це вже інше питання. І на цих зустрічах, які ми мали сьогодні тут, в тому числі й це питання частково обговорювалося, я хотів би нагадати, що тема, піднята нашими співбесідниками, тема безпеки в Європі наштовхнула мене на запитання, пов’язане з облаштуванням східного кордону України. На мою думку, не нормально складається ситуація, коли з одного боку Росія веде переговори з НАТО про спільну боротби з тероризмом, а з другого – відмовляється демаркувати кордон з Україною. Як стало зрозуміло з відповідей, для представників НАТО ця проблема нова, і фактично відповіді на це на жодній зустрічі я не почув – чи НАТО як організація військовополітична на переговорах з Росією ставить це питання чи ні. Виявилося, що ні. Це, звичайно, не може не турбувати нас в Україні.
