Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:38

Хоча перший Всеукраїнський перепис тільки-но закінчився, вже варто говорити про його уроки


Хоча перший Всеукраїнський перепис тільки-но закінчився, вже варто говорити про його уроки

Київ, 14 грудня 2001 - На жаль, ці уроки засвідчують насамперед не здобутки, не грандіозний обсяг виконаної роботи, а грубі помилки, допущені організаторами перепису. Чи то випадково, чи то, як стверджує дехто з аналітиків, цілком зумисно. За будь-яких обставин, доцільно проаналізувати зміст цих уроків.

Отже, урок перший. У жодному разі перепис не можна проводити напередодні виборів, чи, як цього року, фактично вже під час передвиборної кампанії. Адже виникає сильна спокуса використати механізм проведення перепису для агітації за ті чи інші політичні партії, а попередні результати – для реалізації можливостей сакраментального адміністративного ресурсу, простіше кажучи, для маніпуляції “мертвими душами” під час голосування.

Урок другий. Переписники мають рекрутуватися не з безробітних чи з активістів певних політичних організацій, а із середовища людей освічених – учителів, студентів, науковців тощо. Переписник має розуміти тонкощі і важливість своєї праці. Курси з підготовки переписників та іспити після цих курсів не повинні перетворюватися на просту формальність.

Урок третій. Анкети перепису повинні пройти ретельну фахову експертизу. У тому числі й логіками та мовознавцями, аби не було незугарно чи двозначно сформульованих запитань, які потім можна буде потрактувати так, як заманеться оператору обробки одержаних даних або з огляду на бажання начальства.

Урок четвертий. Технологія проведення перепису має відповідати критеріям сучасної доби. Так, за прикладом країн Європи, переписні листи мусять обов’язково заповнюватися спеціальними чорнилами, які читатиме комп’ютер. Це істотно пришвидшить обрахунок. Не можна результати перепису обраховувати рік, або навіть два. В інформаційну добу такі темпи викликають підозру щодо спроб владних органів підкоригувати у потрібному напрямі результати перепису. Або, щонайменше, щодо повної фахової некомпетентності організаторів перепису.

І, нарешті, урок п‘ятий, але, мабуть, не останній. Організація Об’єднаних Націй рекомендує для перепису навіть у найбідніших країнах витрачати не менше, ніж 5 грн. на людину. В Україні встановлений своєрідний світовий рекорд дешевизни – 3 грн. на людину, яка є об’єктом перепису. Чи може Україна дозволяти собі ігнорувати міжнародні стандарти, коли йдеться про таку важливу річ, як перший для незалежної держави перепис населення?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG