Бєлград, 17 грудня 2001 – Режим Мiлошевича розпустив косовський парламент в 1991 роцi. Його депутати згодом провели одну нелегальну сесiю, на якiй проголосили республiку Косово й ухвалили її конституцiю. Щойно десять рокiв пiзнiше, у листопадi цього року, в краю проведено демократичнi вибори. Серед 120 новообраних депутатiв є й 22 сербiв та кiлька представникiв iнших нацменшин.
Головою парламенту на першiй сесiї обрано Джевада Дацi, професора хiмiї й голову Академiї наук Косова. Проте, труднощi виникли коли треба було обрати президента Косова й членiв кабiнету мiнiстрiв. Єдиним кандидатом на посаду президента був Iбрахiм Ругова. Його Демократична спiлка має 47 депутатiв. Депутати Демократичної партiї та Альянсу за майбутнiсть Косова покинули сесiю. Їхнi лiдери Хашiм Тачi й Рамуш Харадiнай вимагали створення єдиного албанського блоку та справедливого подiлу керiвних посад. Ругова ж заявляє, що уся влада повинна належати найбiльшiй партiї. Своїм землякам вiн пропонує функцiї заступника спiкера, вiцепрем’єр-мiнiстра та кiлька мiнiстерських крiсел. Щодо сербiв, їм згiдно з правилами належать два мiсця в Президiї Парламенту.
Цiкаво, що серби залишилися в залу, але вiдмовилися голосувати за Ругову. Голосування буде повторено на цьому тижнi. В першому турi Руговi були необхiднi двi третини голосiв. В другому та в наступних турах голосування вистачатиме половина плюс один, тобто 61 голос. На думку оглядачiв, цi голоси ймовiрно дадуть албанському лiдеровi нацiональнi меншини. У разi якщо буде необхiдно, проголосує за нього i хтось iз сербiв.
Немає сумнiву, що спецiальний представник генерального секретаря ООН Ганс Геккеруп та мiжнародне спiвтовариство взагалi пiдтримують Ругову й намовляють сербiв сформувати з ним хоча б й неформальну коалiцiю. Причина в тому, що Тачi й Харадiнай були повстанськими вождями та що їх, ранiше чи пiзнiше, ймовiрно буде звинувачено зi злочинiв над сербським мирним населенням пiсля виведення сербських сил iз Косова. Тому й Ругова i його мiжнароднi спонсори обережно ставляться до албанських екстремiстiв. Їхньою основною метою є зберегти багатонацiональне Косово, а це значить – створити уряд в якому будуть помiркованi албанцi й серби. За це виступає й офiцiйний Бєлград. Ругова не поспiшає. Вiн протягом кривавого минулого десятилiття зберiг авторитет серед землякiв. Його поважають правлячi структури у сусiднiй Албанiї й мiжнародне спiвтовариство. Зрештою, ще не завершено ремонт будинку Музею Косова, який стане президентською резиденцiєю.
Накiнець слiд сказати, що про демократiю в Косовi можна говорити лише умовно. Сербських депутатiв й журналiстiв з летовища до парламенту привозять в бронетранспортерах, а для бєлградських кореспондентiв призначено окреме примiщення, щоби вони навiть не зустрiчалися iз албанськими колегами. Усiх ще й попереджають, щоби не гралися iз життям й нiколи не виходили з будинку. За його дверима немає безпеки для сербiв.
Головою парламенту на першiй сесiї обрано Джевада Дацi, професора хiмiї й голову Академiї наук Косова. Проте, труднощi виникли коли треба було обрати президента Косова й членiв кабiнету мiнiстрiв. Єдиним кандидатом на посаду президента був Iбрахiм Ругова. Його Демократична спiлка має 47 депутатiв. Депутати Демократичної партiї та Альянсу за майбутнiсть Косова покинули сесiю. Їхнi лiдери Хашiм Тачi й Рамуш Харадiнай вимагали створення єдиного албанського блоку та справедливого подiлу керiвних посад. Ругова ж заявляє, що уся влада повинна належати найбiльшiй партiї. Своїм землякам вiн пропонує функцiї заступника спiкера, вiцепрем’єр-мiнiстра та кiлька мiнiстерських крiсел. Щодо сербiв, їм згiдно з правилами належать два мiсця в Президiї Парламенту.
Цiкаво, що серби залишилися в залу, але вiдмовилися голосувати за Ругову. Голосування буде повторено на цьому тижнi. В першому турi Руговi були необхiднi двi третини голосiв. В другому та в наступних турах голосування вистачатиме половина плюс один, тобто 61 голос. На думку оглядачiв, цi голоси ймовiрно дадуть албанському лiдеровi нацiональнi меншини. У разi якщо буде необхiдно, проголосує за нього i хтось iз сербiв.
Немає сумнiву, що спецiальний представник генерального секретаря ООН Ганс Геккеруп та мiжнародне спiвтовариство взагалi пiдтримують Ругову й намовляють сербiв сформувати з ним хоча б й неформальну коалiцiю. Причина в тому, що Тачi й Харадiнай були повстанськими вождями та що їх, ранiше чи пiзнiше, ймовiрно буде звинувачено зi злочинiв над сербським мирним населенням пiсля виведення сербських сил iз Косова. Тому й Ругова i його мiжнароднi спонсори обережно ставляться до албанських екстремiстiв. Їхньою основною метою є зберегти багатонацiональне Косово, а це значить – створити уряд в якому будуть помiркованi албанцi й серби. За це виступає й офiцiйний Бєлград. Ругова не поспiшає. Вiн протягом кривавого минулого десятилiття зберiг авторитет серед землякiв. Його поважають правлячi структури у сусiднiй Албанiї й мiжнародне спiвтовариство. Зрештою, ще не завершено ремонт будинку Музею Косова, який стане президентською резиденцiєю.
Накiнець слiд сказати, що про демократiю в Косовi можна говорити лише умовно. Сербських депутатiв й журналiстiв з летовища до парламенту привозять в бронетранспортерах, а для бєлградських кореспондентiв призначено окреме примiщення, щоби вони навiть не зустрiчалися iз албанськими колегами. Усiх ще й попереджають, щоби не гралися iз життям й нiколи не виходили з будинку. За його дверима немає безпеки для сербiв.
