Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:47

Закон про теледебати як дзеркало діалогу між владою та опозицією


Закон про теледебати як дзеркало діалогу між владою та опозицією

Київ, 17 грудня 2001 - Від часу написання до часу ухвалення парламентом Закону “Про обов’язкове проведення передвиборчих теледебатів під час передвиборчих кампаній по виборах Президента України та виборах народних депутатів України” – минув рекордно короткий час. Тепер настало вичікування – підпише чи накладе вето на цей Закон глава української держави.

Закон про обов’язкові передвиборчі теледебати став класичним зразком спотвореного діалогу між провладними і опозиційними силами. Власне, підготовка і внесення на розгляд парламентом цього законопроекту стали реакцією опозиції на недоступність ЗМІ.

Лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, наголошуючи на актуальності урегулювання ситуації із теледебатами, заявила, що голосування у Верховній Раді якраз і зірве маски з борців за чисті і прозорі вибори. Адже треба ще пошукати аргументи, щоб заперечити необхідність створення рівних умов для представників усіх політичних сил на телеканалах, що мають ліцензію на право мовлення або на загальнонаціональних телеканалах або на таких, що охоплюють не менше 30 відсотків території України.

У Верховній Раді закон був підтриманий більшістю: 263 народні депутати з 349 зареєстрованих проголосували “за” обов’язкові теледебати. “Проти” проголосували ті, на кого і натякала пані Тимошенко: “Трудова Україна”, СДПУ (о), НДП, “Регіони України” та “Демсоюз”.

На думку голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, члена СПДУ (о) Олександра Зінченка (за сумісництвом почесного президента загальнонаціонального телеканалу “Інтер”), “норми документа про теледебати можуть використовуватися у виборчій кампанії “як силовий метод”.

Керівник ТСН загальнонаціонального телеканалу “1 плюс 1”, ведучий програми “Епіцентр” (і у найближчому майбутньому кандидат у депутати від “Демсоюзу”) В’ячеслав Піховшек вважає Закон, підготовлений опозицією “сирим” документом.

В’ячеслав Піховшек: Я вважаю, що це регламентувати одним законом не можливо. Думаю, що це справа сумління і справа ефективності кожного телеканалу окремо. Закон цей сирий. У Законі дуже багато речей непродуманих до кінця. Сама ідея закону дозволить будь-якому грамотному юристові оголосити цей закон таким, що суперечить діючому законодавству. У тому числі суперечить і Конституції України. Телеканалам нав’язується щось, що вони в стані сприймати як тиск на свою незалежність.

В’ячеслав Піховшек не думає, що телеканали є недоступними позиційним політикам.

Керівник Інтернет-видання “Телекритика” Наталія Лігачова переконана: навіть, якщо ПУ і підпише закон про теледебати (у чому вона сумнівається), опозиційним політичним силам від того краще не буде.

Наталія Лігачова: Навіть якщо не буде вето Президента, навіть якщо Закон буде прийнятий, і навіть якщо на усіх телеканалах будуть теледебати... Ну і що? Адже ми знаємо і бачили вже не раз, як працюють технології теледебатів. Щоб, надавши формально слово тим чи іншим політичним силам (у тому числі і опозиційним), але зробити це так, як казав один відомий персонаж, аби “замочити”. На тому ж ICTV будуть дуже такі вагомі, дуже представницькі теледебати. І там можуть навіть брати участь Олександр Мороз чи Юлія Тимошенко. Але все буде зроблено так, що вони самі себе скомпрометують участю у таких теледебатах. Безумовно, я вважаю, що приватні телеканали не можуть бути законодавчо примушені проводити теледебати.

Спостерігачі переконані: Леонід Кучма на роздоріжжі – якщо він підписав указ про чесні і прозорі вибори, якщо він не заперечує проти присутності іноземних спостерігачів на виборах, якщо йому тиснуть руку західні лідери, то схвалити Закон про теледебати – річ природна. Однак роздоріжжя обумовлює і шляхи в обхід.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG