Берлін, 18 грудня 2001 - Про це повідомила прес-секретар німецького фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” Вайцзекер. Водночас представники фонду нагадали, що до кінця терміну подачі заяв на виплату відшкодувань залишилися лічені дні.
Якщо в Польщі відшкодування вже отримали майже 250 тисяч колишніх остарбайтерів, то в Україну німецький фонд “Пам”ять, відповідальність, майбутнє” переказав гроші поки що лише для близько 60 тисяч осіб. Прес-секретар фонду пані Вайцзекер висловила сподівання, що до середини наступного місяця цей показник зросте до 100 тисяч осіб. Як пояснила представник фонду, темпи виплат компенсацій залежать у першу чегру від того, як швидко працюють партнерські організації німецького фонду на місцях. Такою організацією в Україні є фонд “Взаєморозуміння та примирення”. Різницю між тим, як працюють польскі та українські служби можна помітити також на прикладі надходження запитів до пошукової служби Міжнародного Червоного хреста, який розташовано в німецькому містечку Бад Арользен. Ця установа займається пошуком в архівах документів або записів, які б підтверджували, що претенденти на виплату компенсацій насправдні свого часу працювали на німецьких підприємствах. Пошукова служба вже отримала і обробила понад двісті тисяч запитів з Польщі, і лише 5700 – з України. Українська сторона скаржиться на нестачу персоналу. Цікавим є те, що німецький фонд надав своїм партнерським організаціям гроші для розв”язання цієї проблеми. Обсяг цієї суми залежить від кількості колишніх невільників, які проживають в тій чи іншій країні. Оскільки в Польщі та Україні нараховується приблизно одна й та сама кількість колишніх остарбайтерів, то й для створення інфраструктури з метою опрацювання заяв вони отримали приблизно однакові суми. Але з огляду на кількість тих, хто вже отримав компенсації, можна дійти висновку, що або співробітники польскої партнерської організації працюють значно швидше за своїх українських колег, або в Україні гроші було витрачено менш ефективно ніж у Польщі.
І на завершення нагадаю, що заяви на виплати компенсацій можна подавати лише до кінця цього року. Той, хто не встигне подати відповідні заяви до завершення цього терміну, втрачає право на отримання компенсацій з фонду “Пам”ять, відповідальність, майбутнє”. При цьому важливо подати заяви навіть у разі відсутності документального підтвердження про підневільну працю на німецьких підприємствах. Ті філіали партнерських організацій фонду, які відмовляються приймати заяви від колишніх невільників “третього рейху” без наявності таких документів, порушують досягнуті раніше домовленості, які передбачають, що пошуком підтверджень можна займатися і після подання заяв.
Якщо в Польщі відшкодування вже отримали майже 250 тисяч колишніх остарбайтерів, то в Україну німецький фонд “Пам”ять, відповідальність, майбутнє” переказав гроші поки що лише для близько 60 тисяч осіб. Прес-секретар фонду пані Вайцзекер висловила сподівання, що до середини наступного місяця цей показник зросте до 100 тисяч осіб. Як пояснила представник фонду, темпи виплат компенсацій залежать у першу чегру від того, як швидко працюють партнерські організації німецького фонду на місцях. Такою організацією в Україні є фонд “Взаєморозуміння та примирення”. Різницю між тим, як працюють польскі та українські служби можна помітити також на прикладі надходження запитів до пошукової служби Міжнародного Червоного хреста, який розташовано в німецькому містечку Бад Арользен. Ця установа займається пошуком в архівах документів або записів, які б підтверджували, що претенденти на виплату компенсацій насправдні свого часу працювали на німецьких підприємствах. Пошукова служба вже отримала і обробила понад двісті тисяч запитів з Польщі, і лише 5700 – з України. Українська сторона скаржиться на нестачу персоналу. Цікавим є те, що німецький фонд надав своїм партнерським організаціям гроші для розв”язання цієї проблеми. Обсяг цієї суми залежить від кількості колишніх невільників, які проживають в тій чи іншій країні. Оскільки в Польщі та Україні нараховується приблизно одна й та сама кількість колишніх остарбайтерів, то й для створення інфраструктури з метою опрацювання заяв вони отримали приблизно однакові суми. Але з огляду на кількість тих, хто вже отримав компенсації, можна дійти висновку, що або співробітники польскої партнерської організації працюють значно швидше за своїх українських колег, або в Україні гроші було витрачено менш ефективно ніж у Польщі.
І на завершення нагадаю, що заяви на виплати компенсацій можна подавати лише до кінця цього року. Той, хто не встигне подати відповідні заяви до завершення цього терміну, втрачає право на отримання компенсацій з фонду “Пам”ять, відповідальність, майбутнє”. При цьому важливо подати заяви навіть у разі відсутності документального підтвердження про підневільну працю на німецьких підприємствах. Ті філіали партнерських організацій фонду, які відмовляються приймати заяви від колишніх невільників “третього рейху” без наявності таких документів, порушують досягнуті раніше домовленості, які передбачають, що пошуком підтверджень можна займатися і після подання заяв.
