Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:17

Світові виробники сталі не досягли згоди про скорочення виробництва, але перспективи для сталеварів сумні


Світові виробники сталі не досягли згоди про скорочення виробництва, але перспективи для сталеварів сумні

Прага, 19 грудня 2001 ― Країни-виробники сталі, що проводили нараду в Парижі під еґідою Організації з Економічної Співпраці та Розвитку, не зуміли досягти згоди про скорочення виробництва. Надмірне виробництво сталі у світі призвело до різкого падіння цін на цей продукт та викликало протекціоніські дії з боку баготьох урядів. Експерти очікують зменшення виробництва сталі у світі наступного року, але основне питання полягає у тому, за рахунок яких країн. Відповідь на це запитання має першочергове значення для України, адже її експорт на 40% складається зі сталевої продукції.

За оцінкою експертів Організації з Економічної Співпраці та Розвитку, у світі виробляється на понад 100 мільйонів тонн сталі більше, ніж може спожити ринок. Це надмірне виробництво призвело до того, що при середній собівартості виробництва тонни сталі у 260 доларів, її продажна ціна на ринку ледве сягає 200. Тому зустріч представників країн-виробників сталі, що проходила протягом понеділка і вівторка у Парижі, ставила на меті скоротити виробництво цього року на 10%, але домовитися про це країнам так і не вдалось. Представники урядів лише пообіцяли провести консультації зі своїми компаніями про можливість скорочення виробництва.

Головні суперечки в Парижі точилися між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, оскільки ЄС звинувачує США у неспроможності реструктуризувати своє виробнитво та у спробах захистити його протекціоніськими заходами. До середини лютого адміністрація Буша має вирішити питання про запровадження нових високих тарифів, на що ЄС обіцяє відповісти через Світову Організацію Торгівлі. Діяти через останню обіцяє і Китай, який є найбільшим виробником сталі у світі та нещодавно став повноправним членом торговельного клубу.

А от Україні, у разі накладення тарифів на її продукцію, звернутися буде ні до кого, оскільки її членство у СОТ вже роками віддаляється у невизначену перспективу. Проте експерти аналітичної компанії The Economist Intelligence Unit вважають, що після удару минулого року, що його завдало накладання Америкою анти-демпінґового мита на українські продукти зі сталі, набагато погіршитися положення України з експортом сталі уже не зможе. Нагадаємо, що після запровадження мита у розмірі від 40 до 90% від ціни, експорт до Америки зменшився на 80%. Тепер Україна експортує до США лише 300 тисяч тонн сталі, хоча ще минулого року ця цифра сягала 2х мільйонів тонн.

США встановили анти-демпінґові тарифи, тому що українська сторона не погоджувалася добровільно обмежити експорт, а також тому, що Америка вважає, що український уряд субсидує виробництво сталі, надаючи сталевиробникам податкові пільги та дозволяючи їм не платити за спожиту електоренергію, що є ключовою складовою собівартості.

Такі ж звинувачення до українських виробників сталі та сталевої продукції висувають і російські конкуренти. Президент Фонду трубної промисловості Росії Ілля Кокаєв у нещодавньому інтерв’ю російській пресі заявив, що українські виробники, користуючись податковими пільгами, завдають збитків російським виробникам, оскільки українські ціни на 30% нижчі від російських, хоча ціни на енергоносії в Росії дешевші. Ілля Кокаєв вважає, що з огляду на скорочення попиту на сталеві труби, квота на українські труби повинна бути ще зменшена. «Квоти на постачання української продукції наступного року повинні бути зменшені щонайменше на 25%», вважає президент Фонду трубної промисловості Росії Ілля Кокаєв.

Таким чином, експерти очікують, що ринок для українських сталеварів буде і надалі зменшуватись, і закриття українських підприємств є лише справою часу та політичної волі уряду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG