Прага, 21 грудня, 2001 року ― 26-27 грудня з офіційним візитом до Києва має приїхати віце прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес. Сьогодні наш гість ― посол України в Ізраїлі Дмитро Марков.
Пане посол, давайте почнемо із найнеприємнішого для України питання у відносинах з Ізраїлем, а саме компенсації родичам жертв літака ТУ-154, який на початку жовтня збила українська ракета. Я знаю, що Ви зустрічалися з деякими сім’ями загиблих в Ізраїлі і Вам довелося вислухати немало різких слів і закликів покарати винних за трагедію, що Ви тепер можете сказати цим людям? Чи, хоча би, коли нарешті буде відоме щось конкретне про суму відшкодування, адже переговори на цю тему ще тривають?
Дійсно, консультації ще тривають і саме в ході цих консультацій будуть визначатися всі параметри, в тому числі і цифрові компенсації. Все це залежить зараз від ізраїльської сторони. Фактично, м’ячик на їхній половині корту тому, що після першого раунду консультацій, які були проведені наприкінці листопада, ми домовилися про головні принципи, схему розв’язання цієї складної проблеми і чекаємо зараз відповіді від ізраїльської сторони в ході якої нам будуть запропоновані насамперед списки конкретних людей, які постраждали, їхні пертензії, юристи їхні будуть працювати разом з нашими експертами. Так що це процес не одномоментний, він триватиме далі. Але важливо те, що ми вирішили питання як схему.
А коли буде Перес в Україні, чи буде щось конкретне вирішено, чи Ви очікуєте якихось домовленостей вже наступного року?
Ми не пов’язуємо візит пана Переса із цієї проблемою, бо проблема була фактично вирішена на рівні прем’єр-міністра Ізраїлю, президента України, а також на рівні уповноважених, які були визанчені Шароном і Кучмою.
Зрозуміло, тобто головна тема візиту ізраїльського міністра закордонних справ в Україну це близькосхідне врегулювання. Зараз Ви в Ізраїлі сидите на пороховій бочці, бо напруження не спадає. Україна пропонувала навіть свою територію для проведення мирних переговорів. Ізраїльські дипломати тоді гречно подякували, але сказали, що проблема не в місці, а в бажаннні сторін сідати за стіл перегорів. Ви можете пояснити, чим виправдані всі ці часті поїздки українського посланця на Близький Схід, якщо навіть американцям там важко щось зробити?
Насамперед, я хочу сказати, що в ході візиту Шимона Переса в Україну будуть вирішувати і обговорювати не лише близькосхідну ситуацію. Я хочу нагадати, що він буде в Києві в період вшанування десятиріччя наших двосторонніх відносин. Саме десять років тому, 26 грудня, були встановлені двосторонні відносини між Україною і державою Ізраїль і ми будемо, звичайно, обговорювати комплекс питань.
Що стосується вашого іншого питання щодо візиту уповноваженого представника України на Близькому і Середньому Сході, то я не вважаю, що він так часто тут буває. За існування цього інституту він перебував тут у нас в Ізраїлі і Плестині лише тричі. Під час останньої місії, а він зустрічався і з керівництвом Ізраїлю, і з керівництвом Палестини, і з міжнародними спеціальними посланцями, всі вони виступали за активізацію його роботи. Я думаю, що це виправдано. Бо ми збираємо значний масив інформації про ситуацію в регіоні.
Так, але, з іншого боку, експерти говорять про те, що Україна і далі відіграє дуже незанчну роль у близькосхідному врегулюванні.
Незначну роль у близькосхідному питанні відіграє переважна більшість країн. Фактично, тут чотири гравці на цій арені. Але це не означає, що країни, які мають особливі інтереси, які хочуть допомогти, не можуть бути підключені до цього процесу. Тут працюють і Норвегія, і Туречична, і Німеччина у свій час…
Я можу також зрозуміти, що в Ізраїлі живе немало вихдців з України, сотні тисяч людей.
За нашими підрахунками, це чотириста тисяч чоловік.
Так, давайте звернемося до української проблематики. Пане посол, надзвичайно великий розголос в Україні, передусім Західній, викликало таємне вивезення з Дрогобича до Ізраїлю фресок Бруно Шульца, польського художника і письменника єврейського походження. В Україні дуже довго не порушували навіть кримінальної справи, а в Польщі президент ще пів року тому обговорював це питання з послом Ізраїлю у Варшаві. Чи роблять щось українські дипломати аби повернути культурні цінності в Україну (як це, зокрема, вимагає Львівська картинна галерея?)
Звичайно, ми працюємо і по цій темі. Але я хотів би знову Вас поправити. Якогось таємого вивезення не було. Було те, що зветься (я можливо не маю права це говорить, я не юрист) щось схоже на злочинну халатність, коли при потуранні, або неувазі регіональної влади до культурних цінностей на своїй території були вивезені дійсно дуже цінні речі, які були за дуже низькі, символічні ціни продані і вивезені з території України. З перших же днів виникнення цієї проблеми ми інформували Міністерство закордонних справ, МЗС дуже активно діяло в цій галузі.
Я не зовсім з Вами можу погодитися. Тому що коли пан Зленко перебував у Львові наша коресподентка запитала його про цю справу і спершу він навіть не знав, що відповісти. Так, що мабуть керівництво МЗС зрозуміло це не так шивдко, як Ви кажете.
Давайте, не будемо міністра Зленка звинувачувати у тому, що він не знав одну з деталей. Це не його вина, це вина тих, хто його інформує. Але з перших днів виникнення цього інциденту наша місія, місія в Польщі працювали дуже активно. І те, що кримінальна справа в регіоні відкрита з цього приводу, це теж одна із заслуг нашого міністерства. Що стосується подальшої роботи, то здійснюються роботи по реставрації, відкриття там невеликого музею фресок Бруно Шульца, які залишилися в Україні. Що стосується повернення фрагментів, які були вивезені з України, то це значно складніша справа тому, що вони були фактично продані і повернути їх це дуже складна справа.
Ізраїльтян та євреїв в Україні турбує проблема майна. Українська влада обіцяє повернути єврейським організаціям в Україні синагоги та іншу власність, конфісковану в радянські часи. Як просувається цей процес? Чи може очікуються якість кроки до візиту ізраїльського прем’єра в Україну, який, наскільки мені відомо, планується на початок наступного року?
Так, ми очікуємо, що прем’єр-міністр Ізраїлю здійснить офіційний візит в Україні в першому кварталі наступного року. Я не можу сказати, що на цьому етапі йде якась активна робота по реституції. Втім, ідуть консультації, йдуть з’ясування, які об’єкти цікавлять єврейську громаду. Але я б не сказав, що є надзвичайно висока активність як з того, так і з іншого боку. Це питання, які не вимагають значної реклами, вони вимагають певного дослідження, так, що я не став би акцентувати увагу зараз на цьому.
Тобто, про конкретні речі зараз говорити не можна.
На жаль, ні.
Пане посол, давайте почнемо із найнеприємнішого для України питання у відносинах з Ізраїлем, а саме компенсації родичам жертв літака ТУ-154, який на початку жовтня збила українська ракета. Я знаю, що Ви зустрічалися з деякими сім’ями загиблих в Ізраїлі і Вам довелося вислухати немало різких слів і закликів покарати винних за трагедію, що Ви тепер можете сказати цим людям? Чи, хоча би, коли нарешті буде відоме щось конкретне про суму відшкодування, адже переговори на цю тему ще тривають?
Дійсно, консультації ще тривають і саме в ході цих консультацій будуть визначатися всі параметри, в тому числі і цифрові компенсації. Все це залежить зараз від ізраїльської сторони. Фактично, м’ячик на їхній половині корту тому, що після першого раунду консультацій, які були проведені наприкінці листопада, ми домовилися про головні принципи, схему розв’язання цієї складної проблеми і чекаємо зараз відповіді від ізраїльської сторони в ході якої нам будуть запропоновані насамперед списки конкретних людей, які постраждали, їхні пертензії, юристи їхні будуть працювати разом з нашими експертами. Так що це процес не одномоментний, він триватиме далі. Але важливо те, що ми вирішили питання як схему.
А коли буде Перес в Україні, чи буде щось конкретне вирішено, чи Ви очікуєте якихось домовленостей вже наступного року?
Ми не пов’язуємо візит пана Переса із цієї проблемою, бо проблема була фактично вирішена на рівні прем’єр-міністра Ізраїлю, президента України, а також на рівні уповноважених, які були визанчені Шароном і Кучмою.
Зрозуміло, тобто головна тема візиту ізраїльського міністра закордонних справ в Україну це близькосхідне врегулювання. Зараз Ви в Ізраїлі сидите на пороховій бочці, бо напруження не спадає. Україна пропонувала навіть свою територію для проведення мирних переговорів. Ізраїльські дипломати тоді гречно подякували, але сказали, що проблема не в місці, а в бажаннні сторін сідати за стіл перегорів. Ви можете пояснити, чим виправдані всі ці часті поїздки українського посланця на Близький Схід, якщо навіть американцям там важко щось зробити?
Насамперед, я хочу сказати, що в ході візиту Шимона Переса в Україну будуть вирішувати і обговорювати не лише близькосхідну ситуацію. Я хочу нагадати, що він буде в Києві в період вшанування десятиріччя наших двосторонніх відносин. Саме десять років тому, 26 грудня, були встановлені двосторонні відносини між Україною і державою Ізраїль і ми будемо, звичайно, обговорювати комплекс питань.
Що стосується вашого іншого питання щодо візиту уповноваженого представника України на Близькому і Середньому Сході, то я не вважаю, що він так часто тут буває. За існування цього інституту він перебував тут у нас в Ізраїлі і Плестині лише тричі. Під час останньої місії, а він зустрічався і з керівництвом Ізраїлю, і з керівництвом Палестини, і з міжнародними спеціальними посланцями, всі вони виступали за активізацію його роботи. Я думаю, що це виправдано. Бо ми збираємо значний масив інформації про ситуацію в регіоні.
Так, але, з іншого боку, експерти говорять про те, що Україна і далі відіграє дуже незанчну роль у близькосхідному врегулюванні.
Незначну роль у близькосхідному питанні відіграє переважна більшість країн. Фактично, тут чотири гравці на цій арені. Але це не означає, що країни, які мають особливі інтереси, які хочуть допомогти, не можуть бути підключені до цього процесу. Тут працюють і Норвегія, і Туречична, і Німеччина у свій час…
Я можу також зрозуміти, що в Ізраїлі живе немало вихдців з України, сотні тисяч людей.
За нашими підрахунками, це чотириста тисяч чоловік.
Так, давайте звернемося до української проблематики. Пане посол, надзвичайно великий розголос в Україні, передусім Західній, викликало таємне вивезення з Дрогобича до Ізраїлю фресок Бруно Шульца, польського художника і письменника єврейського походження. В Україні дуже довго не порушували навіть кримінальної справи, а в Польщі президент ще пів року тому обговорював це питання з послом Ізраїлю у Варшаві. Чи роблять щось українські дипломати аби повернути культурні цінності в Україну (як це, зокрема, вимагає Львівська картинна галерея?)
Звичайно, ми працюємо і по цій темі. Але я хотів би знову Вас поправити. Якогось таємого вивезення не було. Було те, що зветься (я можливо не маю права це говорить, я не юрист) щось схоже на злочинну халатність, коли при потуранні, або неувазі регіональної влади до культурних цінностей на своїй території були вивезені дійсно дуже цінні речі, які були за дуже низькі, символічні ціни продані і вивезені з території України. З перших же днів виникнення цієї проблеми ми інформували Міністерство закордонних справ, МЗС дуже активно діяло в цій галузі.
Я не зовсім з Вами можу погодитися. Тому що коли пан Зленко перебував у Львові наша коресподентка запитала його про цю справу і спершу він навіть не знав, що відповісти. Так, що мабуть керівництво МЗС зрозуміло це не так шивдко, як Ви кажете.
Давайте, не будемо міністра Зленка звинувачувати у тому, що він не знав одну з деталей. Це не його вина, це вина тих, хто його інформує. Але з перших днів виникнення цього інциденту наша місія, місія в Польщі працювали дуже активно. І те, що кримінальна справа в регіоні відкрита з цього приводу, це теж одна із заслуг нашого міністерства. Що стосується подальшої роботи, то здійснюються роботи по реставрації, відкриття там невеликого музею фресок Бруно Шульца, які залишилися в Україні. Що стосується повернення фрагментів, які були вивезені з України, то це значно складніша справа тому, що вони були фактично продані і повернути їх це дуже складна справа.
Ізраїльтян та євреїв в Україні турбує проблема майна. Українська влада обіцяє повернути єврейським організаціям в Україні синагоги та іншу власність, конфісковану в радянські часи. Як просувається цей процес? Чи може очікуються якість кроки до візиту ізраїльського прем’єра в Україну, який, наскільки мені відомо, планується на початок наступного року?
Так, ми очікуємо, що прем’єр-міністр Ізраїлю здійснить офіційний візит в Україні в першому кварталі наступного року. Я не можу сказати, що на цьому етапі йде якась активна робота по реституції. Втім, ідуть консультації, йдуть з’ясування, які об’єкти цікавлять єврейську громаду. Але я б не сказав, що є надзвичайно висока активність як з того, так і з іншого боку. Це питання, які не вимагають значної реклами, вони вимагають певного дослідження, так, що я не став би акцентувати увагу зараз на цьому.
Тобто, про конкретні речі зараз говорити не можна.
На жаль, ні.
