Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 23:56

Різдво на переломі тисячоліть


Різдво на переломі тисячоліть

Прага, 24 грудня 2001 – Чи варто сьогодні заглиблюватися у заплутані глибини хронології і згадувати про перших християн, про історичні корені святкування Різдва Христового саме в ніч з 24 на 25 грудня - у католиків і з 6 на 7 січня - у православних. А ще ж є й інші християнські конфесії, й інше ставлення до Рідзва?. Мабуть, мав рацію російський філософ Володимир Соловйов, коли казав з цього приводу, що Христос один і людство, якщо воно вважає себе послідовником божественного, повинно зберегти головне – Христову істину.

Той же Соловйов вважав, що східне православ’я і західний католицизм не виключають, а доповнюють одне одне. Російський мислитель підкреслював, що ворожість двох релігійних напрямків не є наслідком їхньої справжньої суті, а лише тимчасовий історичний факт. Сьогодні чимало врівноважених служителів різних християнських церков сходяться у тому, що духу заповідей Христових чужий буквалізм і заувага сина Божого про те, що “ слова Мої суть дух і життя” є прямим натяком на пошук справжньої суті християнського, божественного, яка часто криється за буквою тексту Святого письма.

Сьогодні чимало мислячих людей погоджуються, що Христос приніс у світ Новий Заповіт, хоча й до сьогодні багатьом не зрозуміла його ідея про рівність і братерство всіх людей. Колись навіть британський прем”єр Уінстон Черчілль зауважив з цього приводу , що капіталістичний світ – несправедливий соціальною нерівністю, а соціалізм – рівністю злиднів.

Коли Ісуса запитали, котра ж Заповідь найбільша і найперша в Законі, то він ясно заявив, що найперша Заповідь Божа для людей – “Люби Господа Бога свого всім серцем \цебто всім розумом\ своїм, і всією душею \усім життям\ своєю і всією своєю силою \маєтком\. Це найбільша й найперша Заповідь”.

“А друга Заповідь однакова з нею: люби свого ближнього як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять” \Матвія 22-34-40\.

І сьогодні ми усвідомлюємо – Христа за Його Науку розп”яли і навіть християнізований світ не пішов повно за Нею: Церква не знищила рабства, нерівності й експлуатації, не знищила й воєн, не могла знищити ще чимало зла, яке щомиті твориться у різних куточках світу. Та й суспільні кола не дають собі ради і відмахуються від простої істини, що рече:служити народові, то служити правді Божій. Виглядає так, що світові ніколи зупинитися, хоча б на мить, і замислитися над тим - чи усвідомлює він “суть і дух життя” за Христом. Недарма один з відомих філософів 20 століття німець Мартін Гайдегерр підкреслював, що зупинити цю мить, замислитися над простою істиною – означає врятувати світ. І це чи не найважче і, поки-що, нездійсненне в зусиллях людства. Недарма багато говорять сьогодні про подвійний стандарт сучасного світу, що він наче б то й розуміє справжню істину але поступає інакше, бо,бачите, ще не готовий діяти справедливо. А Христос відзначав, що Істина одна. Може мав рацію святий Августин, коли натякав, що приховування істини є або випробовуваням нашої покірності, або приниженням гордості. Як тут не задумаєшся над словами Христа: “Вам сказано: око за око, зуб за зуб. А я кажу вам: не противтесь злому” \Матвія 5-39\. З цього приводу росіянин Лев Толстой сказав: “Я зрозумів, що Христос каже те саме, що каже”.

Тому й, не акцентуючи увагу на відмінностях між 24 груднем і 6 січнем, вже у дні першого християнського Різдва ще раз згадаємо зовні прості Христові істини. Може якраз цьогорічне привітання християн: “Христос рождається!” і є тією благословенною миттю, над якою й слід замислитися.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG