Брюссель, 9 січня 2002 – Українську делегацію очолить міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Европейську трійку представлятимуть міністр закордонних справ Іспанії Жосеп Піке (оскільки нині Іспанія очолює Евросоюз). Верховний представник ЕС Хав’єр Солана та комісар Еврокомісії з міжнародних питань Кріс Паттен. Про що йтиметься під час мадридського форуму?
Кріс Паттен
Ми оптимістично налаштовані на зустріч з українськими міністрами, оскільки у нас відбувся корисний діалог з міністром закордонних справ України в листопаді в Нью-Йорку під час сесії Генеральної Асамблеї ООН. Одним із питань, які обговорюватимуться в Мадриді – це співпраця між Україною і ЕС у галузі оборонної політики і безпеки в Європі. Не менш важливими будуть дискусії щодо енергетичної співпраці. На мою ремарку про те, що в Україні остерігаються, що реалізація проекту побудови нових газо-нафто магістралей в обхід України витіснить її з нової енергетичної стратегії ЕС, Кріс Паттен зазначив, що такі турботи безпідставні. Україна буде залучена в енергетичну стратегію Евросоюзу, проте Києву слід подбати про безпеку і коректність транзиту енергоносіїв через її територію.
Славко Волинський
Нещодавно,-додав Кріс Паттен,- у нас виникло непорозуміння щодо участі ЕС в добудові реакторів на Рівненській і Хмельницькій електростанціях, але ЕС сподівається, що в Мадриді ми дійдемо до порозуміння. Цікаво буде також почути від української делегації, як посуваються економічні реформи. Ну і звісно,- продовжив комісар ЕС,- ми хочемо висловити Києву свої сподівання, що березневі парламентські вибори відповідатимуть стандартам демократії Европейського Союзу. Зокрема, уряд України мусить забезпечити усім політичним партіям та угрупованням рівноправний доступ до засобів масової інформації. До речі, щодо засобів масової інформації,- наголосив Кріс Паттен,- ми наполягатимемо, щоб в Україні провели повне розслідування вбивств журналістів Гонгадзе, Александрова та інших.
Це було бліц-інтерв’ю для радіо Свобода Комісара ЕС з міжнародних питань.
Більш розширену інформацію щодо українсько-європейської зустрічі в Мадриді надав один з помічників комісара ЄС з міжнародних питань Кріса Паттена, який зазначив, що після ялтинського саміту у відносинах між Україною і ЄС особливих зрушень не помічається. З кількох причин.
По-перше! Євросоюз непокоїть стан демократії в Україні й те, як відбуватимуться в березні парламентські вибори. Це стане для ЄС орієнтиром для подальшого політичного діялогу. Друге! ЄС бажає об’єктивного і ретельного розслідування вбивств журналістів: Гонгадзе, Александрова та інших. Третє! Співпраці заважає повільний хід економічних реформ в Україні. Великою перепоною є те, що Україна занадто мало робить для вступу в Світову Організацію Торгівлі. Саме від вступу України до СОТ залежить доля спільної зони торгівлі між Україною і ЄС. Четверте! Згідно з попередніми домовленостями ЄС планував узяти участь у добудові атомних реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС та надати для цього фінансову допомогу. Договір вже був готовий до підписання, однак несподівана відмова українського керівництва від зовнішньої допомоги була несподіваною як грім серед ясного неба.
Але попри всі ці знаки запитання,- наголосив чиновник Єврокомісії,- величезним позитивним здобутком стали декілька торговельних домовленостей.
Кріс Паттен
Ми оптимістично налаштовані на зустріч з українськими міністрами, оскільки у нас відбувся корисний діалог з міністром закордонних справ України в листопаді в Нью-Йорку під час сесії Генеральної Асамблеї ООН. Одним із питань, які обговорюватимуться в Мадриді – це співпраця між Україною і ЕС у галузі оборонної політики і безпеки в Європі. Не менш важливими будуть дискусії щодо енергетичної співпраці. На мою ремарку про те, що в Україні остерігаються, що реалізація проекту побудови нових газо-нафто магістралей в обхід України витіснить її з нової енергетичної стратегії ЕС, Кріс Паттен зазначив, що такі турботи безпідставні. Україна буде залучена в енергетичну стратегію Евросоюзу, проте Києву слід подбати про безпеку і коректність транзиту енергоносіїв через її територію.
Славко Волинський
Нещодавно,-додав Кріс Паттен,- у нас виникло непорозуміння щодо участі ЕС в добудові реакторів на Рівненській і Хмельницькій електростанціях, але ЕС сподівається, що в Мадриді ми дійдемо до порозуміння. Цікаво буде також почути від української делегації, як посуваються економічні реформи. Ну і звісно,- продовжив комісар ЕС,- ми хочемо висловити Києву свої сподівання, що березневі парламентські вибори відповідатимуть стандартам демократії Европейського Союзу. Зокрема, уряд України мусить забезпечити усім політичним партіям та угрупованням рівноправний доступ до засобів масової інформації. До речі, щодо засобів масової інформації,- наголосив Кріс Паттен,- ми наполягатимемо, щоб в Україні провели повне розслідування вбивств журналістів Гонгадзе, Александрова та інших.
Це було бліц-інтерв’ю для радіо Свобода Комісара ЕС з міжнародних питань.
Більш розширену інформацію щодо українсько-європейської зустрічі в Мадриді надав один з помічників комісара ЄС з міжнародних питань Кріса Паттена, який зазначив, що після ялтинського саміту у відносинах між Україною і ЄС особливих зрушень не помічається. З кількох причин.
По-перше! Євросоюз непокоїть стан демократії в Україні й те, як відбуватимуться в березні парламентські вибори. Це стане для ЄС орієнтиром для подальшого політичного діялогу. Друге! ЄС бажає об’єктивного і ретельного розслідування вбивств журналістів: Гонгадзе, Александрова та інших. Третє! Співпраці заважає повільний хід економічних реформ в Україні. Великою перепоною є те, що Україна занадто мало робить для вступу в Світову Організацію Торгівлі. Саме від вступу України до СОТ залежить доля спільної зони торгівлі між Україною і ЄС. Четверте! Згідно з попередніми домовленостями ЄС планував узяти участь у добудові атомних реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС та надати для цього фінансову допомогу. Договір вже був готовий до підписання, однак несподівана відмова українського керівництва від зовнішньої допомоги була несподіваною як грім серед ясного неба.
Але попри всі ці знаки запитання,- наголосив чиновник Єврокомісії,- величезним позитивним здобутком стали декілька торговельних домовленостей.
