Бєлград, 11 сiчня 2002 – Президентська резиденцiя у центрi Приштини, будинок в якому колись був Музей Косова, ще чекає на свого першого жителя. Єдиним кандидатом є Iбрахiм Ругова. У четвер, в другому й третьому турi голосування, за нього проголосувало 50 депутатiв. Хоча вiд початку року, на вимогу мiжнародних чинникiв, вiдбулося кiлька зустрiчей членiв керiвництв албанських партiй, вони не дiйшли згоди щодо президента, складу уряду та спiвробiтництва взагалi.
Демократична спiлка Iбрахiма Ругови має сорок вiсiм iз ста двадцяти депутатiв. Щоби стати президентом, найпопуларнiшому албанському лiдеровi необхiдно принаймнi 61 голос. Демократична партiя повстанського вождя Хашiма Тачi готова пiдтримати Ругову у разi якщо вона взамiн дiстане посаду голови уряду. Проте, Ругова для своєї партiї вимагає усi три чiльнi посади: президента, спiкера парламенту й прем’єр-мiнiстра. На думку оглядачiв, в цьому вона має пiдтримку Заходу, оскiльки європейцi не хочуть бачити на чолi косовських iнституцiй особи, якi ймовiрно були причетнi до воєнних злочинiв. Вони при цьому мають на увазi як Тачi, так i Рамуша Харадiная, лiдера Альянсу за майбутнiсть Косова, в бiографiях котрих є, м’яко кажучи, чимало бiлих плям. Вони контролюють значну частину контрабанди, торгiвлi людьми тощо, їхнi партiї досi мають парамiлiтарнi угруповання.
Посли захiдних країн у Приштинi й у четвер мiж двома турами голосування розмовляли з лiдерами усiх парламентських фракцiй. Проте, нiщо не змiнилося. Американський посол Джон Мензiс з цього приводу заявив: “Це не парламентська криза, а справжня драма. Кожний день зволiкання вiдсуває проведення полiтики за яку голосував народ Косова”. За словами Мензiса, Захiд не наполягає на жодному кандидатовi й готовий визнати кожного легально обраного президента Косова. Це, звичайно, дипломатична заява, з якої слiд зрозумiти, що основнi важелi влади треба дати помiркованим полiтикам, а не екстремiстам.
Тачi й Харадiнай виступають за сформування коалiцiї нацiональної єдностi. Мiж рядками слiд читати – албанської коалiцiї. Щодо сербiв, лiдер їхньої парламентської фракцiї Рада Трайкович зазначила, що вони не проти Ругови, а за ефективну владу. Трайкович в хвилюючому зверненнi, зокрема, наголосила: “Не вважайте нас сербською партiєю. Як одна з чотирьох великих партiй, ми разом з усiма зацiкавленi у розбудовi майбутнього Косова”.
Якщо косовцям не вдасться найближчим часом подолати парламентську кризу, це будуть змушенi зробити iноземнi протектори. Зрештою, в їхнiх руках i сила й фактична влада. Косвськi iнституцiї ще довго не будуть спроможнi дiяти самостiйно.
Посли захiдних країн у Приштинi й у четвер мiж двома турами голосування розмовляли з лiдерами усiх парламентських фракцiй. Проте, нiщо не змiнилося. Американський посол Джон Мензiс з цього приводу заявив: “Це не парламентська криза, а справжня драма. Кожний день зволiкання вiдсуває проведення полiтики за яку голосував народ Косова”. За словами Мензiса, Захiд не наполягає на жодному кандидатовi й готовий визнати кожного легально обраного президента Косова. Це, звичайно, дипломатична заява, з якої слiд зрозумiти, що основнi важелi влади треба дати помiркованим полiтикам, а не екстремiстам.
Тачi й Харадiнай виступають за сформування коалiцiї нацiональної єдностi. Мiж рядками слiд читати – албанської коалiцiї. Щодо сербiв, лiдер їхньої парламентської фракцiї Рада Трайкович зазначила, що вони не проти Ругови, а за ефективну владу. Трайкович в хвилюючому зверненнi, зокрема, наголосила: “Не вважайте нас сербською партiєю. Як одна з чотирьох великих партiй, ми разом з усiма зацiкавленi у розбудовi майбутнього Косова”.
Якщо косовцям не вдасться найближчим часом подолати парламентську кризу, це будуть змушенi зробити iноземнi протектори. Зрештою, в їхнiх руках i сила й фактична влада. Косвськi iнституцiї ще довго не будуть спроможнi дiяти самостiйно.
