Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:13

Західна преса про нелегальне постачання української зброї на Балкани в обхід ембарго ООН


Західна преса про нелегальне постачання української зброї на Балкани в обхід ембарго ООН

Брюссель, 11 січня 2002 - У той час як італійська, британська і, зокрема, хорватська преса рясніла повідомленнями про нелегальне постачання української зброї на Балкани в обхід ембарго ООН, українська преса про це нічого не писала, або майже нічого не писала. В Україні цей скандал почав набирати обертів наприкінці травня минулого року після низки репортажів нашого брюссельського кореспондента.

Якщо Україна нелегально експортувала зброю на Балкани, то хто ж, з іншого боку займався нелегальним імпортом в Хорватію, Боснію та Македонію цієї зброї?

У західній пресі Україна, як нелегальний постачальник зброї на Балкани в обхід ембарго ООН, регулярно почала з’являтися після арештів в Італії Жукова, Мініна і компанії. Бельгійську пресу ця справа зацікавила у зв’язку з причетністю до неї бельгійця Жака Монс’єра і угорського підприємця у Бельгії Гези Мезосі. Відтак, ланцюг потягнувся і до Жукова, і до Мініна і далі, аж до колишнього міністра оборони Хорватії Гойко Шушека, і навіть до екс-президента Хорватії Туджмана.

Журналісти хорватських часописів «Вєсті» та тижневика «Націонал» припускають, що важливу роль в організації нелегальних поставок в Ховатію зброї з України відіграв друг колишнього міністра оборони Хорватії Гойко Шушека Любко Бочковскі, нині високопосадова особа в уряді Македонії.

І писалося про це у хорватській пресі, заявили мої хорватські колеги, зокрема брюссельська кореспондентка хорватського часопису «Вєсті» Лада Стіпич, кореспондентка «Вест Іст Ньюс Сервіс» Іна Сабіч, кореспондент хорватського тижневика «Націонал» Беріслав Єлініч, не тепер, як наприклад, стверджує «Київський телеграф». Ця тема широко висвітлювалась ще до затримання у 1994 році кораблями НАТО судна «Ядран експрес», переповненого контрабандною зброєю з України, а також той горезвісний лист Марчука Кравчукові із застереженнями щодо експорту зброї та чимало інших цікавих документів, загалом 24 сторінки, був давно відомий хорватській і не тільки хорватській пресі.

До речі, про це також Марчук попереджав Кравчука. Наведу цитату останнього абзацу цього послання:«Доповідаючи вищесказане, вважав би за доцільне просити вас відізвати обидва письмові звернення фірми «Глобал текнолоджіз інтернешенал» з вашими резолюціями, як такі що можуть бути використані для компрометації вас особисто, (тобто Кравчука), так і державної політики України. Не виключена можливість витоку цих даних до засобів масової інформації».

Не втримаюся, щоб не повторити: «Не виключена можливість витоку цих даних до засобів масової інформації». Ну, як у воду дивився добродій Марчук – витік цих даних таки відбувся і помандрував собі по світових засобах масової інформації.

А першопрохідцями розслідування нелегального надходження зброї з України у Хорватію, стали брюссельська кореспондентка хорватського часопису «Вєсті» Лада Стіпич, хорватський часопис «Ферал трібюн», (не плутати з «Гералд трібюн»), тижневик «Націонал».

Тепер спробує пояснити, чому клубок почав розплутуватися не в Україні, і не на Балканах, а саме в Бельгії. Хорватський часопис «Ферал трібюн» пише, що сталося це після того, як у поле зору кримінальної поліції Бельгії потрапив бельгієць Жак Монс’єр. Відпрацювавши його контакти, вже не бельгійські, а міжнародні правоохоронці встановили, що Жак Монс’єр був посередником в здійсненні тіньових збройових оборудок горезвісної фірми «Джой Словакіа». А фірмою «Джой Словакіа», - пише Лада Стіпич,- фактично заправляла українська мафія. Це саме стверджував бельгійський часопис «Дестандер».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG