Прага, 14 січня 2002 - Суботній виступ президента Пакистану і наступ на войовничі ісламістські організації в цій країні не задовольнили Індію. У свою чергу Пакистан невдоволений надто прохолодною, на його думку, індійською реакцією на його ініціятиви. Обидві країни й далі залишаються на межі війни - жодна не хоче першою почати відведення військ із кордону.
По всьому Пакистану тривають арешти: до понеділка затримано майже 1400 «релігійних екстремістів», як називає їх пакистанське міністерство внутрішніх справ. Арешти почалися ще в суботу - за кілька годин до того, як президент Пакистану Первез Мушарраф оголосив про заборону п’яти ісламістських ургуповань, серед них і тих двох, що їх Індія звинувачує в грудневому нападі на свій парламент.
Індійський уряд поставився до Мушаррафового виступу загалом схвально - але стримано. Адже одну з головних вимог Індії - видати їй конкретних осіб, що здійснили напад на парламент та інші теракти - Пакистан виконувати не збирається. Заборонено далеко не всі екстремістські організації, що воюють проти Індії в Кашмірі. Ба більше: Первез Мушарраф, оголосивши, що не дозволить тероризмові надалі базуватися в його країні, водночас підтвердив підтримку ісламським сепаратистам у Кашмірі - цього разу дипломатичну й моральну. «Кашмір у нас у крові, – заявив Мушарраф. – Ми ніколи й на цаль не відступимо від нашої принципової позиції щодо Кашміру» - яка, додамо, полягає фактично в тому, що Кашмір не має бути індійським.
А сутички на кордоні між Індією й Пакистаном тривають, у першу чергу на «контрольній лінії», що розмежовує підвладні обом країнам частини Кашміру. І сотні тисяч військовослужбовців, розташованих на кордоні в перебігу найбільшої мобілізації від часу індійсько-пакистанської війни 1971 року, ніхто не хоче відвести першим.
Міністр оборони Індії Джордж Фернандес повторив у понеділок позицію своєї влади, яка вважає, що Пакистан робить іще замало для примирення: «Мобілізацію індійських сил завершено, і будь-яке зниження напруженості можливе тільки в разі, повторю - тільки в разі, якщо і коли тероризм із-за кордону буде дійсно зупинено…» Фернандес, як і інші чільні індійські урядовці, бачить у нинішній позиції Пакистану самі лише слова, які, на їхню думку, пакистанська влада ще має втілити в дії, і то швидко - за його словами, «Ми готові розв’язувати проблеми мирно, але якщо це не спрацює, нам може не лишитися інших можливостей»…
Минуло лише кілька годин, як надійшла відповідь із Пакистану - майже тими самими словами: «Пакистан змушений тримати біля кордону сили, необхідні для оборони», доки Індія не відводить свої війська, заявив речник пакистанської влади генерал Рашид Куреші. «Ми очікуємо, що індійські сили відійдуть на позиції мирного часу і тим зменшать наруженість», – додав він.
До залагодження ситуації дедалі активніше залучаються Сполучені Штати Америки. У неділю президент Джордж Буш телефонував керівникам керівникам Індії й Пакистану, а в середу до Пакистану має прибути державний секретар США Колин Пауел, який далі відвідає й Індію. Як очікують, від Індії він домагатиметься терплячості, щоб дати Мушаррафові час здійснити обіцяне придушення тероризму; від Пакистану ж - діяти задля цього активніше.
По всьому Пакистану тривають арешти: до понеділка затримано майже 1400 «релігійних екстремістів», як називає їх пакистанське міністерство внутрішніх справ. Арешти почалися ще в суботу - за кілька годин до того, як президент Пакистану Первез Мушарраф оголосив про заборону п’яти ісламістських ургуповань, серед них і тих двох, що їх Індія звинувачує в грудневому нападі на свій парламент.
Індійський уряд поставився до Мушаррафового виступу загалом схвально - але стримано. Адже одну з головних вимог Індії - видати їй конкретних осіб, що здійснили напад на парламент та інші теракти - Пакистан виконувати не збирається. Заборонено далеко не всі екстремістські організації, що воюють проти Індії в Кашмірі. Ба більше: Первез Мушарраф, оголосивши, що не дозволить тероризмові надалі базуватися в його країні, водночас підтвердив підтримку ісламським сепаратистам у Кашмірі - цього разу дипломатичну й моральну. «Кашмір у нас у крові, – заявив Мушарраф. – Ми ніколи й на цаль не відступимо від нашої принципової позиції щодо Кашміру» - яка, додамо, полягає фактично в тому, що Кашмір не має бути індійським.
А сутички на кордоні між Індією й Пакистаном тривають, у першу чергу на «контрольній лінії», що розмежовує підвладні обом країнам частини Кашміру. І сотні тисяч військовослужбовців, розташованих на кордоні в перебігу найбільшої мобілізації від часу індійсько-пакистанської війни 1971 року, ніхто не хоче відвести першим.
Міністр оборони Індії Джордж Фернандес повторив у понеділок позицію своєї влади, яка вважає, що Пакистан робить іще замало для примирення: «Мобілізацію індійських сил завершено, і будь-яке зниження напруженості можливе тільки в разі, повторю - тільки в разі, якщо і коли тероризм із-за кордону буде дійсно зупинено…» Фернандес, як і інші чільні індійські урядовці, бачить у нинішній позиції Пакистану самі лише слова, які, на їхню думку, пакистанська влада ще має втілити в дії, і то швидко - за його словами, «Ми готові розв’язувати проблеми мирно, але якщо це не спрацює, нам може не лишитися інших можливостей»…
Минуло лише кілька годин, як надійшла відповідь із Пакистану - майже тими самими словами: «Пакистан змушений тримати біля кордону сили, необхідні для оборони», доки Індія не відводить свої війська, заявив речник пакистанської влади генерал Рашид Куреші. «Ми очікуємо, що індійські сили відійдуть на позиції мирного часу і тим зменшать наруженість», – додав він.
До залагодження ситуації дедалі активніше залучаються Сполучені Штати Америки. У неділю президент Джордж Буш телефонував керівникам керівникам Індії й Пакистану, а в середу до Пакистану має прибути державний секретар США Колин Пауел, який далі відвідає й Індію. Як очікують, від Індії він домагатиметься терплячості, щоб дати Мушаррафові час здійснити обіцяне придушення тероризму; від Пакистану ж - діяти задля цього активніше.
