Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:38

Червоний Хрест про афганських арештантів


Червоний Хрест про афганських арештантів

Прага, 14 січня 2002 - Затримання в Афганістані чималої кількості бійців руху Талебан та мережі Аль-Каєда і нинішнє й майбутнє поводження з ними знову порушили питання, кого вважати за військовополоненого і що стоїть за словами «учасник незаконних збройних формувань», як нерідко мають за краще називати затриманих членів Аль-Каєди американські урядовці. Про це йшлося в неділю ввечері в афганській столиці Кабулі на прес-конференції Міжнародного комітету Червоного Хреста (а точніше, Червоного Хреста й Червоного Півмісяця), який стежить за дотриманням міжнародно визнаних гуманітарних засад.

Відповідно до Женевської конвенції «військовополонений» визначається як боєць чи член сторони міжнародного конфлікту або ополчення чи добровольчого формування - навіть у тому разі, якщо взятий у полон був відданий урядові чи владі, яку не визнає та сторона, що полонила його.

Відтак, пояснює Міжнародний комітет Червоного Хреста, це визначення військовополоненого стосується й вояків Талебану, яких затримали в Афганістані американські війська. А от щодо підозрюваних членів терористичної мережі Аль-Каєда не все так просто: необхідно чітко визначити, чи вважати членів Аль-Каєди за належних до збройних сил Талебану, а чи за ополченців чи добровольців окремого угруповання поза структурою Талебану. Можливі й деякі інші додаткові умови, які нададуть право членам Аль-Каєди вважатися за військовополонених, пояснила юридичний радник Червоного Хреста Катрін Деман на прес-конференції в Кабулі.

Термін «військовополонений» - юридично визначений і дає спеціяльний статус. А в сумнівних випадках, як-от із «учасником незаконних збройних формувань», вирішувати має тільки суд - незалежний, безсторонній і створений відповідно до законів сторони, що взяла когось у полон, наголошує Червоний Хрест.

Іще один вислів, що його можна почути від американських представників, - «затриманий на полі бою» - не має юридичного значення, додають фахівці Червоного Хреста.

Організація також наполягає на ще одному термінологічному розрізненні: «ув’язненими» можна називати тільки тих, кого в Афганістані затримала антитерористична коаліція під проводом США; ті, хто перебуває в руках афганських військ, є «затримані».

Причини, з яких затримано полонених, чи як би їх не називали, Червоний Хрест не з’ясовує. «Усе, що нас має цікавити, – сказав представник цієї організації в Кабулі Майкл Клайнер, – це що їх утримують у прийнятних умовах, тобто дають їсти й пити, дозволяють умиватися й молитися і що вони мають свіже повітря. Це той мінімальний стандарт, якого має бути дотримано. А поза цим я не можу назвати чогось іншого, що б нас особливо турбувало».

Якщо ж будь-яка сторона конфлікту не виконує своїх обов’язків щодо гуманітарних прав, Червоний Хрест збирає інформацію про це і звертається до відповідних владних органів, щоб домовитися про виконання цих зобов’язань - що, звичайно, передбачає наявність доброї волі з їхнього боку, відповіла на запитання нашого кореспондента юридичний радник Червоного Хреста Катрін Деман: «Це межа того, що може зробити Міжнародний комітет Червоного Хреста».

За її словами, такі справи вирішуються на засадах довіри - у сподіванні, що влада візьме до уваги їхні зауваження і намагатиметься поліпшити становище. Але якщо таких мінімальних умов співпраці немає, визнає Катрін Деман, то в такому разі «ми цілковито безсилі».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG