Київ-Прага, 14 січня 2002 - Гості – народний депутат, член комітету з питань фінансів і банківської діяльності Вячеслав Сокирчак та речник Комітету виборців України Олександр Черненко
Надія Степула (Київ), Ірина Халупа (Прага)
Ірина Халупа
Голова Державної Податкової Адміністрації України Микола Азаров вважає, що адміністрації є чим пишатися, оцінюючи минулий рік. 14 січня пан Азаров провів пресову конференцію «Робота органів Державної податкової служби у 2001 році –підсумки, проблеми, перспективи». Шановні гості, шановні слухачі, в Америці кажуть, що єдині такі певні речі в житті – це смерть і податки. Мені не хочеться думати ані про одне, ані про друге, тому передаю мікрофон Надії Степулі.
Надія Степула
Оскільки серед наших гостей пан Сокирчак був одним із тих, хто намагався все таки утвердити податковий кодекс в Україні, то я би попросила розповісти про те, які були при цьому труднощі, тобто чому не маємо ми досі податкового кодексу, хоч над ним так багато працювали?
Вячеслав Сокирчак
Звичайно, найбільше чекали податкового кодексу. Рік 2001-й називали роком кодексів. Але вийшло так, що ухвалили всі кодекси, крім податкового. Можливо, це тому, що ухвалення податків – це не проста справа, й найголовніше, що сьогодні немає узгодженої позиції між урядом, між президентом, між парламентом у тому, яким шляхом йти нам, зрештою. З одного боку, ми всі прекрасно розуміємо, що в податковий кодекс краще було б кодифікувати ті закони, які погано працюють. Але чомусь розробникам, і насамперед Кабінету міністрів, здавалось, що треба взагалі все міняти, от всі закони поміняти, по-новому їх написати, і тоді буде податковий кодекс, який працюватиме. Практика світова, та й наш власний досвід показує – якщо нормально працюють акцизні податки і деякі досягнення є, починаючи з 96 року, то його треба було б кодифікувати, нічого не змінювати. Можливо, десь, в якомусь місці понизити тиск для того, щоб витягнути з тіні кошти, які не надходять сьогодні. На жаль, тут ми не знайшли спільної мови, і чесно скажу, що навіть намагання проголосувати в залі Верховної Ради в третьому читанні загальну частину – визначення термінів – не пройшло. Мені здається, що помилку допустив уряд, в першу чергу, коли практично заблокував ухвалення так званого малого податкового кодексу. Це поправки до базових законів. І на жаль, парламент наш сьогодні закінчує свою роботу й так і не вдалося знизити податковий тиск на фонд заробітньої плати в Україні. А дуже заробітньої плати саме в тіні. Микола Азаров говорив про те, що найбільше прибутку в державний бюджет дав саме прибутковий податок з громадян, я вважаю, що можна було ще на третину збільшити, якби сьогодні розвантажити зарплату і знищити таке ганебне явище, коли сума відомості про заробітню плату одна, а в конверті подається інша – це називається «конвертована» заробітня плата в Україні. На жаль, це сьогодні є.
Ірина Халупа
Я хочу зрозуміти – в чому суттєві розбіжності між урядом і парламентом? Лише у кількості податку, чи ще інші якісь суттєві проблеми?
Вячеслав Сокирчак
Ні, якраз у кількості податків ми зійшлися на тому, що їх треба зменшувати – і податки місцевого рівн, і місцеві податки. Тут однозначно, це суттєвий крок вперед. А ось питання стоїть про податок на прибуток щодо норм амортизації. Ви ж знаєте, що сьогодні в нас виробництво стоїть, і уряд пропонує, щоб те, що сьогодні не використовується, законсервовано, нормами амортизації не нараховувалося, це зовсім не правильно, воно старіє. Ви собі уявіть, що якщо комп’ютер не працює, то за кілька років його можуть просто зняти, і він нічого ж не вартий! Уряд саме пропонує це загальмувати – це неправильно. З точки зору підходу до шкал – ось я назвав прибутковий податок з громадян, а сьогодні в нас чотири шкали. І розумієте, заробітня плата, яка досягає десь 600 гривень, оподатковується вже за ставкою понад 30 відсотків. А ніхто ж платити не буде. Це дуже важко. І пропозиція нашого авторського колективу про те, щоб зробити до 600 гривень платня – за шкалою 10 відсотків, від 600 до 7000 гривень – 15 відсотків, а вище – шкала 25 відсотків, не знайшла сьогодні підтримки в уряді. Це ганебне явище, коли підприємці намагаються заховати фонд оплати праці, нині триває. А зрештою, шкодить громадянинові, який колись буде виходити на пенсію, йому треба буде показувати всю заробітню плату, а не конверт.
Ірина Халупа
Звичайно, це шкодить всім. Ми сьогодні мали дискусію з деякими колегами про те, що якщо далі Україна буде йти таким економічним шляхом, то скоріше чи пізніше опиниться такій ситуації, як сьогодні є Арґентина. Де просто все розвалиться. Давайте трошки повернемось і до виборів, і до оподаткування. Пан Азаров заявив, що податкова адміністрація не повинна переглядати справи мас-медіа аж до закінчення виборів. Пане Черненко, як би Ви це пояснили, як би Ви це могли прокоментувати. Чи це спроба пана Азарова зробити все це гарно, демократично і прозоро, чи тут щось інше?
Олександр Черненко
Пан Азаров сьогодні справді зробив дві шляхетні заяви з точки зору дотримання закону на виборах – про те, що він сам не буде балотуватися, й те, що не буде перевірок засобів масової інформації. Ми можемо це лише вітати. Це знімає дуже багато проблем, які ми очікували на цих виборах. А з іншого боку – прекрасно говорити в Києві перед камерами, а якщо подивитися на те, що відбувається в реґіонах, то не дуже важко сказати, що податкова інспекція не використовує свого службового становища для отримання того чи іншого результату на виборах. Сам той факт, що з’їзд Партії реґіонів відбувався в приміщенні податкової адміністрації (ми маємо інформацію – коли була широко розрекламована програма Діалог, ці намети, що стояли в містах, поті на ніч зосили в приміщення обласних податкових адміністрацій, себто це навіть десь можна трактувати як порушення закону). Хай можливо навіть податкова не буде в ідеалі включати механізмів тиску, чи тих чи інших, але те, що будуть викоритсовуватись приміщення, службовий транспорт, зв’язок на вибори – ми це вже бачимо.
Надія Степула
Чи підсумкові дані про надходження податків уже має ваш комітет Верховної Ради з банківської діяльності, з питань фінансві, чи ви маєте уявлення про те, як справді цей рік відбувся?
Вячеслав Сокирчак
Я думаю, що це прогнозні дані. Чому? Тому що податкові звіти за минулий рік починаються з 15-16 січня, про податки на додану вартість – з 20 січня. Отже, 25-го ми можемо мати приблизно. У нас немає цих даних, але наприклда, я знаю, що робиться з акцизними податками. Бо зараз я займаюся акцизним законодавством. Так ось у нас є справді здобутки в надходженні податків від сигарет. Я сьогодні міг би привітати з тим, що Україна вийшла на 68, 3 мільярда штук сигарет – це майже 90 відсотків ринку ми покриваємо своїм виробництвом. І вперше сьогодні сигаретне виробництво дає нам практично 35 відсотків у бюджет від акцизних товарів. Воно перекриває сьогодні й надходження податків на горілку тощо. Можна радіти з того, що сьогодні ми провадимо розмови з Чехією, нам далеко ще до Чехії по пиву, але все таки ми різко збільшили виробництво пива, дякуючи дуже прозорому податковому законодавству в цьому питанні.
Ірина Халупа
Пане Сокирчак, власне, на пивній ноті я Вас змушена перебити, бо наш час вичерпано. Я дуже дякую, напевно, Ви повернетеся до нас, і про акцизи ми дещо докладніше поговоримо.
Надія Степула (Київ), Ірина Халупа (Прага)
Ірина Халупа
Голова Державної Податкової Адміністрації України Микола Азаров вважає, що адміністрації є чим пишатися, оцінюючи минулий рік. 14 січня пан Азаров провів пресову конференцію «Робота органів Державної податкової служби у 2001 році –підсумки, проблеми, перспективи». Шановні гості, шановні слухачі, в Америці кажуть, що єдині такі певні речі в житті – це смерть і податки. Мені не хочеться думати ані про одне, ані про друге, тому передаю мікрофон Надії Степулі.
Надія Степула
Оскільки серед наших гостей пан Сокирчак був одним із тих, хто намагався все таки утвердити податковий кодекс в Україні, то я би попросила розповісти про те, які були при цьому труднощі, тобто чому не маємо ми досі податкового кодексу, хоч над ним так багато працювали?
Вячеслав Сокирчак
Звичайно, найбільше чекали податкового кодексу. Рік 2001-й називали роком кодексів. Але вийшло так, що ухвалили всі кодекси, крім податкового. Можливо, це тому, що ухвалення податків – це не проста справа, й найголовніше, що сьогодні немає узгодженої позиції між урядом, між президентом, між парламентом у тому, яким шляхом йти нам, зрештою. З одного боку, ми всі прекрасно розуміємо, що в податковий кодекс краще було б кодифікувати ті закони, які погано працюють. Але чомусь розробникам, і насамперед Кабінету міністрів, здавалось, що треба взагалі все міняти, от всі закони поміняти, по-новому їх написати, і тоді буде податковий кодекс, який працюватиме. Практика світова, та й наш власний досвід показує – якщо нормально працюють акцизні податки і деякі досягнення є, починаючи з 96 року, то його треба було б кодифікувати, нічого не змінювати. Можливо, десь, в якомусь місці понизити тиск для того, щоб витягнути з тіні кошти, які не надходять сьогодні. На жаль, тут ми не знайшли спільної мови, і чесно скажу, що навіть намагання проголосувати в залі Верховної Ради в третьому читанні загальну частину – визначення термінів – не пройшло. Мені здається, що помилку допустив уряд, в першу чергу, коли практично заблокував ухвалення так званого малого податкового кодексу. Це поправки до базових законів. І на жаль, парламент наш сьогодні закінчує свою роботу й так і не вдалося знизити податковий тиск на фонд заробітньої плати в Україні. А дуже заробітньої плати саме в тіні. Микола Азаров говорив про те, що найбільше прибутку в державний бюджет дав саме прибутковий податок з громадян, я вважаю, що можна було ще на третину збільшити, якби сьогодні розвантажити зарплату і знищити таке ганебне явище, коли сума відомості про заробітню плату одна, а в конверті подається інша – це називається «конвертована» заробітня плата в Україні. На жаль, це сьогодні є.
Ірина Халупа
Я хочу зрозуміти – в чому суттєві розбіжності між урядом і парламентом? Лише у кількості податку, чи ще інші якісь суттєві проблеми?
Вячеслав Сокирчак
Ні, якраз у кількості податків ми зійшлися на тому, що їх треба зменшувати – і податки місцевого рівн, і місцеві податки. Тут однозначно, це суттєвий крок вперед. А ось питання стоїть про податок на прибуток щодо норм амортизації. Ви ж знаєте, що сьогодні в нас виробництво стоїть, і уряд пропонує, щоб те, що сьогодні не використовується, законсервовано, нормами амортизації не нараховувалося, це зовсім не правильно, воно старіє. Ви собі уявіть, що якщо комп’ютер не працює, то за кілька років його можуть просто зняти, і він нічого ж не вартий! Уряд саме пропонує це загальмувати – це неправильно. З точки зору підходу до шкал – ось я назвав прибутковий податок з громадян, а сьогодні в нас чотири шкали. І розумієте, заробітня плата, яка досягає десь 600 гривень, оподатковується вже за ставкою понад 30 відсотків. А ніхто ж платити не буде. Це дуже важко. І пропозиція нашого авторського колективу про те, щоб зробити до 600 гривень платня – за шкалою 10 відсотків, від 600 до 7000 гривень – 15 відсотків, а вище – шкала 25 відсотків, не знайшла сьогодні підтримки в уряді. Це ганебне явище, коли підприємці намагаються заховати фонд оплати праці, нині триває. А зрештою, шкодить громадянинові, який колись буде виходити на пенсію, йому треба буде показувати всю заробітню плату, а не конверт.
Ірина Халупа
Звичайно, це шкодить всім. Ми сьогодні мали дискусію з деякими колегами про те, що якщо далі Україна буде йти таким економічним шляхом, то скоріше чи пізніше опиниться такій ситуації, як сьогодні є Арґентина. Де просто все розвалиться. Давайте трошки повернемось і до виборів, і до оподаткування. Пан Азаров заявив, що податкова адміністрація не повинна переглядати справи мас-медіа аж до закінчення виборів. Пане Черненко, як би Ви це пояснили, як би Ви це могли прокоментувати. Чи це спроба пана Азарова зробити все це гарно, демократично і прозоро, чи тут щось інше?
Олександр Черненко
Пан Азаров сьогодні справді зробив дві шляхетні заяви з точки зору дотримання закону на виборах – про те, що він сам не буде балотуватися, й те, що не буде перевірок засобів масової інформації. Ми можемо це лише вітати. Це знімає дуже багато проблем, які ми очікували на цих виборах. А з іншого боку – прекрасно говорити в Києві перед камерами, а якщо подивитися на те, що відбувається в реґіонах, то не дуже важко сказати, що податкова інспекція не використовує свого службового становища для отримання того чи іншого результату на виборах. Сам той факт, що з’їзд Партії реґіонів відбувався в приміщенні податкової адміністрації (ми маємо інформацію – коли була широко розрекламована програма Діалог, ці намети, що стояли в містах, поті на ніч зосили в приміщення обласних податкових адміністрацій, себто це навіть десь можна трактувати як порушення закону). Хай можливо навіть податкова не буде в ідеалі включати механізмів тиску, чи тих чи інших, але те, що будуть викоритсовуватись приміщення, службовий транспорт, зв’язок на вибори – ми це вже бачимо.
Надія Степула
Чи підсумкові дані про надходження податків уже має ваш комітет Верховної Ради з банківської діяльності, з питань фінансві, чи ви маєте уявлення про те, як справді цей рік відбувся?
Вячеслав Сокирчак
Я думаю, що це прогнозні дані. Чому? Тому що податкові звіти за минулий рік починаються з 15-16 січня, про податки на додану вартість – з 20 січня. Отже, 25-го ми можемо мати приблизно. У нас немає цих даних, але наприклда, я знаю, що робиться з акцизними податками. Бо зараз я займаюся акцизним законодавством. Так ось у нас є справді здобутки в надходженні податків від сигарет. Я сьогодні міг би привітати з тим, що Україна вийшла на 68, 3 мільярда штук сигарет – це майже 90 відсотків ринку ми покриваємо своїм виробництвом. І вперше сьогодні сигаретне виробництво дає нам практично 35 відсотків у бюджет від акцизних товарів. Воно перекриває сьогодні й надходження податків на горілку тощо. Можна радіти з того, що сьогодні ми провадимо розмови з Чехією, нам далеко ще до Чехії по пиву, але все таки ми різко збільшили виробництво пива, дякуючи дуже прозорому податковому законодавству в цьому питанні.
Ірина Халупа
Пане Сокирчак, власне, на пивній ноті я Вас змушена перебити, бо наш час вичерпано. Я дуже дякую, напевно, Ви повернетеся до нас, і про акцизи ми дещо докладніше поговоримо.
