Москва, 16 січня 2002 – Владімір Путін розпочинає перший за сім візит керівника російської держави до Польщі. Про термін цього візиту було домовлено ще під час останньої зустрічі з президентом Польщі Александром Кваснєвським у російській столиці. А вже потім, коли Москву відвідав прем’єр-міністр Польщі Лєшек Міллер, стало очевидним, що візит відбудеться у січні цього року. І от Путін вже у Варшаві. Відбудуться його переговори з польськими керівниками. Як ставляться до цього візиту в Росії? Можна сказати, що для російської політичної еліти візит Владіміра Путіна до Варшави своєрідна перевірка того, як тепер будуть будуватися російсько-польські відносини. Це пов’язують з парламентськими виборами в Польщі, на яких перемогли ліві, які виступають за поліпшення російсько-польських взаємин. А також з тими подіями, які відбулися у світі після 11 вересня.
Як відомо, сьогодні Росія намагається співпрацювати із Заходом, і таким чином ті претензії, які пред’являлися певними представниками російської політичної еліти керівникам центрально-європейських країн щодо співпраці з Заходом, практично втрачають сенс. Сьогодні Росія і Польща мають обговорювати те, як спільно будуть співпрацювати у боротьбі з міжнародним тероризмом, як Польща поставиться до нових форматів відносин Російської Федерації з Північноатлантичним союзом, які тепер обговорюються на зустрічах російських керівників з керівниками НАТО, як буде розвиватися ситуація після вступу Польщі до Європейського Союзу. А це одне з найголовніших питань російсько-польських взаємин, якщо згадати, що Калінінградська область Російської Федерації буде оточена територією Європейського Союзу, коли до цієї організації приєднається і Польща, і Литва.
Таким чином, обговорювати справді є що. І спостерігачі в Росії не сподіваються на швидке вирішення всіх проблем. Найголовніше, що змінилася тенденція, зникли підозри і претензії, які практично не ґрунтувалися на якійсь реальній політиці. А це, можливо, найголовніше у російсько-польських взаєминах сьогодні.
Як відомо, сьогодні Росія намагається співпрацювати із Заходом, і таким чином ті претензії, які пред’являлися певними представниками російської політичної еліти керівникам центрально-європейських країн щодо співпраці з Заходом, практично втрачають сенс. Сьогодні Росія і Польща мають обговорювати те, як спільно будуть співпрацювати у боротьбі з міжнародним тероризмом, як Польща поставиться до нових форматів відносин Російської Федерації з Північноатлантичним союзом, які тепер обговорюються на зустрічах російських керівників з керівниками НАТО, як буде розвиватися ситуація після вступу Польщі до Європейського Союзу. А це одне з найголовніших питань російсько-польських взаємин, якщо згадати, що Калінінградська область Російської Федерації буде оточена територією Європейського Союзу, коли до цієї організації приєднається і Польща, і Литва.
Таким чином, обговорювати справді є що. І спостерігачі в Росії не сподіваються на швидке вирішення всіх проблем. Найголовніше, що змінилася тенденція, зникли підозри і претензії, які практично не ґрунтувалися на якійсь реальній політиці. А це, можливо, найголовніше у російсько-польських взаєминах сьогодні.
