Страсбург, 15 січня 2002 – Не часто в Європейському парламенті можна побачити такі палкі дебати, які, приміром, відбувалися цього вівторка. Для проведення виборів нового голови Європейського парламенту після тривалих дискусій парламентарі призначили головою сесії найстаршого за віком і найдавнішого члена, екс-президента Європейського парламенту – португальця, соціаліста Маріо Суареса. В боротьбу за крісло голови Європейського парламенту вступило п’ятеро кандидатів.
Зокрема, 59-річний датчанин від демократів Джейнс-Рошер Бонд. Однак, за нього із 626 членів Європарламенту віддали свої голоси лише 66 європарламентарів. Такий низький показник тутешні коментатори пояснюють тим, що 1992 року пан Бонд очолював у Данії народний рух проти Європейського Союзу та антиєвропейський рух Данія-92. Тому з такими темними плямами в біографії Рошера Бонда виглядає навіть дещо парадоксальним його прагнення очолити Європейський парламент. Наступний кандидат 41-річний француз від «зелених» Жерар Онеста, він очолював комітет у зв’язках із Австралієї і Новою Зеландією. Жерар Онеста спромігся зібрати лише 36 прихильників, і тому добровільно «зійшов з дистанції». Третім кандидатом був також француз, комуніст Франціс Вюрц, він зібрав 42 голоси і після першого раунду також «зійшов з дистанції», але закликав патріотів під час другого раунду виборів віддати ці голоси британському соціалісту 47-річному Девіду Мартіну. Кількість його прихильників становить 194, однак навіть коли голоси комуніста Франціса Вюрца приєдналися до голосів Девіда Мартіна у другому турі, їх набралося разом 236.
Втім, лідером перегонів на пост голови Європарламенту ще в першому раунді, а також і в другому бу 49-річний ірландець від демократів-реформаторів Патрік Кокс. Під час першого туру він отримав найпотужнішу підтримку від 254-х своїх колег. До речі, Патрік Кокс відомий в Ірландії не лише як політик, а як талановитий журналіст ірландського телебачення. Вже завершився другий тур голосування, в ньому було лише два кандидати – демократ Патрік Кокс і соціаліст – британець Девід Мартін. Нині підраховують голоси. Остаточні результати стануть відомі лише пізно ввечері.
Зокрема, 59-річний датчанин від демократів Джейнс-Рошер Бонд. Однак, за нього із 626 членів Європарламенту віддали свої голоси лише 66 європарламентарів. Такий низький показник тутешні коментатори пояснюють тим, що 1992 року пан Бонд очолював у Данії народний рух проти Європейського Союзу та антиєвропейський рух Данія-92. Тому з такими темними плямами в біографії Рошера Бонда виглядає навіть дещо парадоксальним його прагнення очолити Європейський парламент. Наступний кандидат 41-річний француз від «зелених» Жерар Онеста, він очолював комітет у зв’язках із Австралієї і Новою Зеландією. Жерар Онеста спромігся зібрати лише 36 прихильників, і тому добровільно «зійшов з дистанції». Третім кандидатом був також француз, комуніст Франціс Вюрц, він зібрав 42 голоси і після першого раунду також «зійшов з дистанції», але закликав патріотів під час другого раунду виборів віддати ці голоси британському соціалісту 47-річному Девіду Мартіну. Кількість його прихильників становить 194, однак навіть коли голоси комуніста Франціса Вюрца приєдналися до голосів Девіда Мартіна у другому турі, їх набралося разом 236.
Втім, лідером перегонів на пост голови Європарламенту ще в першому раунді, а також і в другому бу 49-річний ірландець від демократів-реформаторів Патрік Кокс. Під час першого туру він отримав найпотужнішу підтримку від 254-х своїх колег. До речі, Патрік Кокс відомий в Ірландії не лише як політик, а як талановитий журналіст ірландського телебачення. Вже завершився другий тур голосування, в ньому було лише два кандидати – демократ Патрік Кокс і соціаліст – британець Девід Мартін. Нині підраховують голоси. Остаточні результати стануть відомі лише пізно ввечері.
