Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:06

19 січня виповнюється 347 років від Охматовської битви союзної козацько-московської армії проти польсько-татарського війська


19 січня виповнюється 347 років від Охматовської битви союзної козацько-московської армії проти польсько-татарського війська

Київ, 17 січня 2002 - 27 жовтня 1654 року 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким вирушило на Поділля та Брацлавщину. Тоді ж молодий кримський хан Мегмет-Ґірей запропонував Богданові Хмельницькому відновити військовий союз, розірваний після Переяславської угоди: «Відкиньте від себе Москву, а з нами будьте у приязні». Проте Хмельницький відмовився, і Мегмет-Ґірей уклав угоду з польським королем. 8 грудня польське військо з’єдналося біля Брацлава з 30-тисячною татарською кіннотою, а 14 січня вони оточили Умань, яку обороняв полк Івана Богуна.

У ці дні до ставки Хмельницького під Білою Церквою підійшла союзна 20-тисячна московська армія Василя Шереметєва і разом із 70-тисячним козацьким військом одразу виступила до Умані. Дізнавшись про це, поляки з татарами відступили від Умані, і ввечері у п’ятницю 19 січня 1655 року супротивники зійшлися у долині річки Багви біля села Охматова під Жашковом.

Битва на лютому морозі тривала цілу ніч. Поляки прорвалися до московського табору і в рукопашному бою захопили там 20 гармат. Московські стрільці стали кидати зброю та хоругви і здаватися, однак були відбиті козаками. За словами очевидця-поляка, «трупом жовнірським козаки отаборилися», тобто спорудили укріплення з возів та тіл загиблих і три дні оборонялися без води та вогню. У неділю козаки запропонували переговори і домовилися з татарами про нейтралітет. А наступного дня вони побудували рухомий табір і, відстрілюючись від поляків, вийшли з оточення до Охматова.

Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч вояків, зокрема у московській армії загинуло 9 тисяч. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії. У козацькій традиції за рівниною у двох верстах від Охматова між річками Багвою та Буртою закріпилася назва «Дрижиполь». А сучасники сприймали Дрижиполь, як символічний підсумок першого року козацько-московського військового союзу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG