Бєлград, 21 сiчня 2002 – Алiя Делiмустафич напередоднi боснiйської вiйни вклав чимало зусиль, щоби запобiгти кровопролиттю й зберегти єднiсть полiцiї. Коли виявилося, що це неможливо, вiн подав у вiдставку й разом iз трьома братами вдався до бiзнесу. Банк, який вони заснували, незабаром став одним з найбiльших в країнi. Саме в ньому вiдкривали рахунки представництва мiжнародних органiзацiй та iноземнi посольства в Боснiї й Герцеговинi. Делiмустафич був близьким другом сина президента Алiї Iзетбеґовича, який йому вiдчиняв дверi державних iнституцiй. Експортно-iмпортна компанiя колишнього мiнiстра внутрiшнiх справ без перешкод торгувала з iноземними партнерами навiть в час найсуворiшої блокади Сараєва, оскiльки Делiмустафич мав добрих знайомих i серед сербiв та хорватiв, якi воювали проти його бошняцького народу.
Проти Делiмустафича порушено кримiнальнi справи ще в 1992 та 1993 роках. На цьому й завершилося, оскiльки вiн перебував за кордоном. Згодом банк Делiмустафича збанкрутував, а вклади iноземних органiзацiй пропали. Йшлося про кiлька десять мiльйонiв доларiв. Два роки тому недоторканний багач нарештi опинився за ґратами. Проте, на Балканах кажуть, що грошi сильнiшi вiд тюремних мурiв. Так було i в цьому випадку. Делiмустафича звiльнено через брак доказiв й вiн знову щез.
До Сербiї вiн ймовiрно прибув на початку минулого року й не гаючи часу розпочав розвивати дiлову iмперiю. Його головними партнерами були сербськi бiзнесмени з Боснiї й Герцеговини. Преса пише, що Делiмустафич мав намiр стати королем на ринку газетного паперу. В полiцейському повiдомленнi мовиться, що вiн перебував у Сербiї з пiдробленими документами на чуже iм’я та, що був пов’язаний з високими функцiонерами колишнього й теперiшнього урядiв. Оглядачi з цього приводу зазначають, що мафiя не визнає нi кордонiв нi нацiй, оскiльки Делiмустафич –боснiйський мусульманин. Та ще одне: що в Сербiї знайшло притулок чимало багачiв часiв вiйни, якi тут вiдмивають кривавi грошi. Лише таким чином можна пояснити факт, що у Бєлградi без перешкод перебувала особа, яку розшукував Iнтерпол. Делiмустафича звинувачують у зловживаннi службовим становищем, шахрайствi й шантажуваннi. Один представник полiцiї заявив, що Делiмустафича на пiдставi югославських законiв можна видати країнi, яка його розшукує, не пiзнiше як через два мiсяцi. Немає сумнiву, що колишнiй боснiйський мiнiстр мiг би розповiсти сербськiй полiцiї чимало цiкавих подробиць про контрабанду й таємнi зв’язки окремих бiзнесових кiл на територiї колишньої Югославiї.
Проте, можливо, що слiдчi органи не наполягатимуть на дрiбницях, щоби не розкрити небажанi речi. Краще перекласти неприємний тягар на чужi плечi, тобто видати заарештованого, анiж наробити собi зайвих клопотiв.
Проти Делiмустафича порушено кримiнальнi справи ще в 1992 та 1993 роках. На цьому й завершилося, оскiльки вiн перебував за кордоном. Згодом банк Делiмустафича збанкрутував, а вклади iноземних органiзацiй пропали. Йшлося про кiлька десять мiльйонiв доларiв. Два роки тому недоторканний багач нарештi опинився за ґратами. Проте, на Балканах кажуть, що грошi сильнiшi вiд тюремних мурiв. Так було i в цьому випадку. Делiмустафича звiльнено через брак доказiв й вiн знову щез.
До Сербiї вiн ймовiрно прибув на початку минулого року й не гаючи часу розпочав розвивати дiлову iмперiю. Його головними партнерами були сербськi бiзнесмени з Боснiї й Герцеговини. Преса пише, що Делiмустафич мав намiр стати королем на ринку газетного паперу. В полiцейському повiдомленнi мовиться, що вiн перебував у Сербiї з пiдробленими документами на чуже iм’я та, що був пов’язаний з високими функцiонерами колишнього й теперiшнього урядiв. Оглядачi з цього приводу зазначають, що мафiя не визнає нi кордонiв нi нацiй, оскiльки Делiмустафич –боснiйський мусульманин. Та ще одне: що в Сербiї знайшло притулок чимало багачiв часiв вiйни, якi тут вiдмивають кривавi грошi. Лише таким чином можна пояснити факт, що у Бєлградi без перешкод перебувала особа, яку розшукував Iнтерпол. Делiмустафича звинувачують у зловживаннi службовим становищем, шахрайствi й шантажуваннi. Один представник полiцiї заявив, що Делiмустафича на пiдставi югославських законiв можна видати країнi, яка його розшукує, не пiзнiше як через два мiсяцi. Немає сумнiву, що колишнiй боснiйський мiнiстр мiг би розповiсти сербськiй полiцiї чимало цiкавих подробиць про контрабанду й таємнi зв’язки окремих бiзнесових кiл на територiї колишньої Югославiї.
Проте, можливо, що слiдчi органи не наполягатимуть на дрiбницях, щоби не розкрити небажанi речi. Краще перекласти неприємний тягар на чужi плечi, тобто видати заарештованого, анiж наробити собi зайвих клопотiв.
