Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:56

У Варшаві відбулися урочистості на цвинтарі українських січових стрільців


У Варшаві відбулися урочистості на цвинтарі українських січових стрільців

Варшава, 22 січня 2002 - Сьогодні, 22 січня, минає чергова річниця ухвалення Українською Центральною Радою Четвертого Універсалу, яким у 1918-му році було проголошено Українську Народну Республіку самостійною державою. А через рік 22 січня 1919 року було проголошено соборність України - Злуку Західної України зі Східною. З нагоди цих історичних подій, сьогодні у Варшаві відбулися урочистості на цвинтарі українських січових стрільців. Вперше тут мав місце символічний жест з боку православних і греко-католицьких священників, який свідчив про те, що українці не бажають бути розділені на ґрунті релігійних обрядів.

У дні найбільших українських свят Військо Польське виставляє почесну варту на могилах українських січових стрільців у Варшаві. І це не лише жест поваги до історії української незалежності. Українські січові стрільці спричинилися у двадцятих роках минулого століття до захисту і польської незалежності, коли Симон Петлюра і Юзеф Пілсудський разом стримували більшовицьку навалу. Битва біля міста Замосця, в якій брали участь українські полки під командуванням генерала Марка Безручка, була вирішальною і завдяки перемозі в ній військ Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського, які разом у польсько-українському військовому союзі змагалися проти червоної армії, більшовизм не дістався в Західну Європу. Ці сторінки спільної польсько-української історії мусимо час від часу перечитувати, аби не забулося те краще, що було між двома народами-сусідами.Щорічні урочистості в день Злуки – 22 січня – це своєрідне прочитання цієї історії. До речі, тут на стрілецькому цвинтарі у Варшаві похований і сам генерал Безручко і десятки інших українських старшин , підстаршин і рядових стрільців. Українська громада Польщі десятиліттями збиралася на їхніх могилах у день Злуки 22 січня. З часу повстання незалежної України відзначення найбільших державних свят відбувається тут офіційно з участю і польських державних чинників , війська польського, польських генералів та вищих офіцерів.

Якось так виходило минулими роками, що Службу Божу відправляли на могилах лише православні священики. Може тому, що православна церква стоїть на території цвинтаря, може тому, що православні священики були серед тих, хто віднайшов тут стрілецькі могили. Цього року також усе почалося традиційно – Служба Божа у православній церкві, похід до могил, панахида і покладення квітів. Але ось православний священик зауважив серед присутніх протиігумена монастиря отців-василіян у Варшаві отця Марка Скірку. Священики подали собі руки. Тоді православний зняв ризи і подав греко-католицькому. Отець Марко Скірка вдягнув ризи православного священника, прийняв з його рук молитвенник і відправив Службу Божу також у греко-католицькому обряді. Таким чином народилася на очах ще одна гарна традиція , через яку православні і греко-католики подали собі навзаєм руки. Було у цьому жесті українських духовних пастирів щось дуже символічне, щось, що в мініатюрі нагадувало День проголошення 22 січня дев’ятнадцятого року у Києві на Софіївському майдані Декларації, яка задекларувала , що українські землі назавжди об’єднуються в єдину державу і не буде більше поділів між українцями.

Січові стрільці, що лежать на цвинтарі у Варшаві, були тими, хто віддав життя, захищаючи соборність Української Народньої Республіки, захищаючи також європейські демократичні вартості. У Польщі пам’ятають про це і віддають українським героям належну шану.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG