Берлін, 25 січня 2002 - Однією з центральних осіб цієї драми свого часу була 22-річна українка з Києва.
Нині 60-річний Йоган Вольф втратив міністерську посаду в уряді федеральної землі Бранденбург ще 1993-го року внаслідок скандалу навколо нелегальних операцій з нерухомістю. Після цього йому перестало щастити і в приватному житті. В якості радника земельного уряду з питань зовнішньої торгівлі Йогану Вольфу часто доводилося відвідувати Київ. Під час одного з таких відряджень 1995-го року він познайомився з українською перекладачкою Оксаною Кузнецовою. Заради неї Вольф вирішив розлучитися зі своєю четвертою дружиною. Розпочався тривалий судовий процес. 1998-го року Оксана приїхала до Потсдама. Це була її остання подорож. Оскільки дружина Вольфа не давала згоду на розлучення, українська коханка колишнього міністра одного разу прийшла до неї, погрожуючи її вбити. Дружині Вольфа вдалося вирватися і таким чином врятувати своє життя. Наступного дня Оксана Кузнецова покінчила життя самогубством.
Конфлікт між подружжям Вольфів, на думку прокуратури, і став головним мотивом, який спонукав Йогана Вольфа розробити план вбивства своєї дружини. 2000-го року при посередництві одного знайомого колишній міністр замовив кіллера, пообіцявши йому 15 тисяч марок. 10 тисяч Вольф заплатив відразу. Але цим планам не судилося здійснитися. Найманий вбивця невдовзі потрапив до рук правоохоронців, які розшукували його за інші злочини. Під час допиту він розповів і про змову з Вольфом, якого згодом було заарештовано. Після затримання Йоган Вольф в усьому зізнався. На думку оглядачів, ця історія є настільки неправдободіною, що мабуть жодний режисер не погодився б взяти її за основу для фільму.
Нині 60-річний Йоган Вольф втратив міністерську посаду в уряді федеральної землі Бранденбург ще 1993-го року внаслідок скандалу навколо нелегальних операцій з нерухомістю. Після цього йому перестало щастити і в приватному житті. В якості радника земельного уряду з питань зовнішньої торгівлі Йогану Вольфу часто доводилося відвідувати Київ. Під час одного з таких відряджень 1995-го року він познайомився з українською перекладачкою Оксаною Кузнецовою. Заради неї Вольф вирішив розлучитися зі своєю четвертою дружиною. Розпочався тривалий судовий процес. 1998-го року Оксана приїхала до Потсдама. Це була її остання подорож. Оскільки дружина Вольфа не давала згоду на розлучення, українська коханка колишнього міністра одного разу прийшла до неї, погрожуючи її вбити. Дружині Вольфа вдалося вирватися і таким чином врятувати своє життя. Наступного дня Оксана Кузнецова покінчила життя самогубством.
Конфлікт між подружжям Вольфів, на думку прокуратури, і став головним мотивом, який спонукав Йогана Вольфа розробити план вбивства своєї дружини. 2000-го року при посередництві одного знайомого колишній міністр замовив кіллера, пообіцявши йому 15 тисяч марок. 10 тисяч Вольф заплатив відразу. Але цим планам не судилося здійснитися. Найманий вбивця невдовзі потрапив до рук правоохоронців, які розшукували його за інші злочини. Під час допиту він розповів і про змову з Вольфом, якого згодом було заарештовано. Після затримання Йоган Вольф в усьому зізнався. На думку оглядачів, ця історія є настільки неправдободіною, що мабуть жодний режисер не погодився б взяти її за основу для фільму.
