Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:11

Ліві намагаються пом’якшити засади люстрації в Польщі


Ліві намагаються пом’якшити засади люстрації в Польщі

Варшава, 29 січня 2002 – У Польщі політик, який у минулому співпрацював зі спецслужбами, не має права посідати високі державні посади. Такий закон прийняла попередня права коаліція. Правлячі нині в Польщі ліві за підтримки президента Александра Кваснєвського пробують змінити цей закон. Поправки, які подавав на розгляд сейму президент країни, мали б принциповий вплив на те, кого можна, а кого не можна вважати співпрацівником спецслужб – а відтак хто може, а хто не може виконувати керівні функції у державі. Бо, як ми вже казали, у Польщі до керівних посад не можуть бути допущені колишні агенти спецслужб. Над поправками президента польський сейм голосував минулої п’ятниці, 25 січня пізно ввечері. Парламент відкинув нововведення, але ліві на цьому не поставили крапку, домаючись, аби тепер сенат спробував змінити закон про люстрацію. Наша кореспондентка у Варшаві зустрілася 29 січня з головою польського сенату – Маршалком – Лонґіном Пастусяком.

– Пане Маршалек, знаємо, що йдеться про три поправки. Що конкретно хоче змінити в ухвалі про люстрацію Союз Лівиці Демократичної?

«Перша поправка говорить, що суд на внесок речника публічного інтересу може винести ухвалу про закритість судового засідання. Йдеться про те, щоб особа, яку люструють, теж мала право вимагати закритого і таємного засідання. Друга поправка стосується визначення самого поняття “співпрацював із спецслужбами”. Ми хочемо, аби початок тієї поправки звучав так: співпрацею є свідоме, таємне і фактичне співробітництво зі спецслужбами в характері таємного інформатора або помічника при акціях проти Костелу та інших релігійних груп, проти демократичної опозиції, незалежних профспілок, незалежницьких організацій польського народу; співпрацею мають уважатися такі дії, які створюють загрозу свободам і правам людини, громадянина… І третя попправка вилучає з люстрації осіб, які були працівниками розвідки і контррозвідки. То ті три поправки, які, правдоподібно, будуть зголошені», – сказав в інтерв’ю для Радіо Свобода голова Сенату Республіки Польща Лонгін Пастусяк.

Тут треба коротко прокоментувати слова Маршалка Пастусяка і пояснити, чого ж домагаються ліві і чому вони так наполегливо хочуть змінити закон про люстрацію в Польщі. У першій поправці йдеться про слово “фактично”. У законі, який тепер діє, цього слова нема. Якби поправки були схвалені, співпраця таємна і свідома мусила б бути доведена – як така, що фактично була. А це майже неможливо, коли мало не всі документи знищені, а свідків, окрім колишніх функціонерів служби безпеки, нема. Стосовно зміни дефініції – тайняком мав би тепер уважатися лише той інформатор спецслужб, який діяв на шкоду Костелові, незалежним профспілкам чи правам і свободам людини в Польщі. Це теж довести майже неможливо в судовому засіданні. І остання поправка мала б виключити з люстраційного процесу осіб, що були кадровими працівниками розвідки і контррозвідки. Експерти вважають, що схвалення таких поправок – це фактично кінець люстрації у Польщі. Якби закон про люстрацію був зновелізований, то закрили б кілька справ щодо дуже впливових діячів Союзу Лівиці Демократичної. А це значить, що ці політики змогли б посісти високі посади. Ось чому СЛД так зацікавлений у схваленні поправок.

Як ми вже згадували, пропозиції президента Квасьнєвського з цього приводу не пройшли в сеймі. Тепер спробує поновити справу з новелізацією польський сенат, переконливу більшість у якому мають ліві. Голова сенату Лонґін Пастусяк, із яким ми розмовляли на цю тему, не має сумніву, що сенат схвалить поправки і заново подасть їх у сейм. А тоді треба буде поважно торгуватися з котроюсь із фракцій, аби добрати кілька голосів, котрих не вистачило попереднього разу. Таким чином є ще шанси, аби, м’яко кажучи, злагіднити люстрацію у Польщі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG