Прага, 30 січня 2002 – Уже на перший погляд перегляд щоденної словацької преси дає враження, що в цій 5-мільйонній країні нині провадять боротьбу всі проти всіх і що бій за голоси виборців набирає нераз кризових ознак. Найгостріше розмежування поглядів між політичними силами розгортається в кількох головних площинах. Насамперед це приватизація найбільшого в Словаччині газового підприємства С-П-П. В разі її проведення державна скарбниця не тільки збагатиться кількома мільярдами американських доларів – ідеться про більше: принципово важливий крок у справі реструктуризації словацького господарства. В підходах до цієї проблеми протилежні позиції зайняли прем´єр уряду Мікулаш Дзурінда та словацький президент Рудольф Шустер. Президент вимагає оприлюднити вартість проекту приватизації, голова ж уряду наполягає, щоб узагалі жодної суми не називати.
Тертя між прем´єром і президентом Словаччини має ще один вираз. Минулого тижня на вимогу своєї ж Партії демократичної лівиці уряд залишила міністр фінансів Шмеґнерова. Низький рівень приватизації, непрозорість економічних процесів, свідоме гальмування ринкових змін – в основному ці помилки не дають Словаччині рухатись в напрямку до Європи. І хоча цього тижня до кріста міністра фінансів сіла інша особа, сили, близькі до президента, зброї не склали. Партія громадянського порозуміння погрожує виходом із коаліції.
Так виглядає, що до погроз виходу з коаліції голова уряду Мікулаш Дзурінда вже звик. Від листопада 1998 року, часу, коли він став прем´єром, востаннє цим зовсім недавно погрожувала Партія угорської коаліції, котра представляє в парламенті інтереси найбільшої в країні угорської національної меншини. Вогню до суперечок підлив нещодавно ухвалений в Угорщині Закон про статус угорців, котрі живуть за кордоном, який насамперед торкнувся півмільйона угорців Словаччини. Вони відразу ж стали в довгі черги до угорського консульства в Кошицях, щоб отримати паспорт закордонного угорця. Паспорт дає право на певні пільги в Угорщині, зокрема в користуванні транспортом, отриманні коштів на дітей і так далі. Паспорт отримали і декотрі члени словацького парламенту – етнічні угорці. Крайньо права Словацька національна партія виступає за те, щоб цих членів парламенту позбавити депутатських мандатів. У всякому разі, таких напружених відносин між Угорщиною і Словаччиною в історії цих країн іще не було.
Внутрішньопартійна боротьба відбирає голоси виборців передусім у партій проправої політичної орієнтації. На цьому тлі все більшої ваги набирає Рух за демократичну Словаччину зі своїм незмінним лідером Владіміром Мечіаром. Нині ця партія користується найбільшою підтримкою, що дає їй право сподіватись на перемогу в виборах. Вибори до Національної Ради – парламенту Словаччини відбудуться останнього тижня в вересні.
Тертя між прем´єром і президентом Словаччини має ще один вираз. Минулого тижня на вимогу своєї ж Партії демократичної лівиці уряд залишила міністр фінансів Шмеґнерова. Низький рівень приватизації, непрозорість економічних процесів, свідоме гальмування ринкових змін – в основному ці помилки не дають Словаччині рухатись в напрямку до Європи. І хоча цього тижня до кріста міністра фінансів сіла інша особа, сили, близькі до президента, зброї не склали. Партія громадянського порозуміння погрожує виходом із коаліції.
Так виглядає, що до погроз виходу з коаліції голова уряду Мікулаш Дзурінда вже звик. Від листопада 1998 року, часу, коли він став прем´єром, востаннє цим зовсім недавно погрожувала Партія угорської коаліції, котра представляє в парламенті інтереси найбільшої в країні угорської національної меншини. Вогню до суперечок підлив нещодавно ухвалений в Угорщині Закон про статус угорців, котрі живуть за кордоном, який насамперед торкнувся півмільйона угорців Словаччини. Вони відразу ж стали в довгі черги до угорського консульства в Кошицях, щоб отримати паспорт закордонного угорця. Паспорт дає право на певні пільги в Угорщині, зокрема в користуванні транспортом, отриманні коштів на дітей і так далі. Паспорт отримали і декотрі члени словацького парламенту – етнічні угорці. Крайньо права Словацька національна партія виступає за те, щоб цих членів парламенту позбавити депутатських мандатів. У всякому разі, таких напружених відносин між Угорщиною і Словаччиною в історії цих країн іще не було.
Внутрішньопартійна боротьба відбирає голоси виборців передусім у партій проправої політичної орієнтації. На цьому тлі все більшої ваги набирає Рух за демократичну Словаччину зі своїм незмінним лідером Владіміром Мечіаром. Нині ця партія користується найбільшою підтримкою, що дає їй право сподіватись на перемогу в виборах. Вибори до Національної Ради – парламенту Словаччини відбудуться останнього тижня в вересні.
