Прага, 6 лютого 2002 року ― Адміністрація президента США Джорджа Буша пропонує реформувати пенсійну систему Сполучених Штатів. Такою є відповідь Білого Дому на банкрутство енергетичного концерну “Енрон”, яке призвело не лише до втрати тисяч робочих місць, але й до ліквідації пенсійних заощаджень багатьох людей.
Джордж Буш оголосив про свій намір минулими вихідними на нараді Республіканської партії в штаті Вірджінія. Передусім він закликав американський бізнес до чесності й відкритості перед своїми акціонерами та працівниками. Президент Сполучених Штатів також говорить про те, що менеджмент фірм і їхні працівники повинні мати рівні умови, коли йдеться про продаж цінних паперів.
Багато оглядачів розцінюють ці слова як спробу дати відсіч критикам, які звинувачують Білий Дім у політичних контактах з “Енроном” – цією донедавна сьомою найбільшою американською компанією, що збанкрутувала минулого року. Штаб-квартира “Енрону“ розташована у штаті Техас, рідному для Буша, і за останні роки ця фірма дала на його передвиборну кампанію понад 600 тисяч доларів. Представники “Енрону” також не раз обговорювали проблеми енергетики з чільними представниками Білого Дому, включно з віце-президентом США Діком Чейні. І зараз Конґрес намагається притягти до судової відповідальності Білий Дім через записи цих розмов, щоб перевірити, чи були зловживання з боку влади. Зі свого боку урядовці стверджують, що такі переговори не можуть бути оприлюднені перед громадськістю.
Але повернімося до пенсійної реформи. Вона передусім торкатиметься пенсійних рахунків, відомих під назвою “Чотири нуль один Ка,” які доповнюють у Сполучених Штатах національну систему соціального страхування. У такі приватні фонди щомісяця сплачують частину своєї зарплатні 40 мільйонів американців. Їхні працедавці також роблять внески – готівкою, або ж у формі акцій. Працівники не можуть брати гроші з цього рахунку до пенсії, але мають право вирішувати, з певними обмеженнями, куди інвестувати гроші.
Проблема з “Енроном” виникла через те, що люди не мали змоги продати свої цінні папери. І це попри те, що акції енергетичного гіганта за минулий рік втратили 90 відсотків вартості. Один із потерпілих Чарльз Прествуд каже: “Я втратив мільйон триста тисяч доларів. Це перевернуло моє життя з ніг на голову”. Але якщо прості робітники з розпачем спостерігали, як тануть їхні заощадження за ціле життя, то менеджмент “Енрону” зумів подбати про свою кишеню, бо ніяких обмежень на продаж акцій не мав.
Керен Фрідмен, яка у Сполучених Штатах очолює Центр захисту прав пенсіонерів, каже Радіо Свобода, що формально “Енрон” не порушував ніяких законів. Вимогу тримати гроші в акціях до пенсії сьогодні мають багато американських компаній. Тому для Фрідмен крах “Енрону” означає початок національної дискусії про те, як гарантувати людям безпеку їхніх пенсійних заощаджень. Це особливо важливо у той час, коли дедалі більше американців тримають свої гроші в акціях та облігаціях з високим ступенем ризику.
А тим часом концерн “Енрон” розпродає свої активи. Але проблема в тому, що згідно з американським законом про банкрутство акціонери – останні, хто отримує гроші від ліквідації. І тому навряд чи щось залишиться на пенсію для таких людей, як Прествуд.
Джордж Буш оголосив про свій намір минулими вихідними на нараді Республіканської партії в штаті Вірджінія. Передусім він закликав американський бізнес до чесності й відкритості перед своїми акціонерами та працівниками. Президент Сполучених Штатів також говорить про те, що менеджмент фірм і їхні працівники повинні мати рівні умови, коли йдеться про продаж цінних паперів.
Багато оглядачів розцінюють ці слова як спробу дати відсіч критикам, які звинувачують Білий Дім у політичних контактах з “Енроном” – цією донедавна сьомою найбільшою американською компанією, що збанкрутувала минулого року. Штаб-квартира “Енрону“ розташована у штаті Техас, рідному для Буша, і за останні роки ця фірма дала на його передвиборну кампанію понад 600 тисяч доларів. Представники “Енрону” також не раз обговорювали проблеми енергетики з чільними представниками Білого Дому, включно з віце-президентом США Діком Чейні. І зараз Конґрес намагається притягти до судової відповідальності Білий Дім через записи цих розмов, щоб перевірити, чи були зловживання з боку влади. Зі свого боку урядовці стверджують, що такі переговори не можуть бути оприлюднені перед громадськістю.
Але повернімося до пенсійної реформи. Вона передусім торкатиметься пенсійних рахунків, відомих під назвою “Чотири нуль один Ка,” які доповнюють у Сполучених Штатах національну систему соціального страхування. У такі приватні фонди щомісяця сплачують частину своєї зарплатні 40 мільйонів американців. Їхні працедавці також роблять внески – готівкою, або ж у формі акцій. Працівники не можуть брати гроші з цього рахунку до пенсії, але мають право вирішувати, з певними обмеженнями, куди інвестувати гроші.
Проблема з “Енроном” виникла через те, що люди не мали змоги продати свої цінні папери. І це попри те, що акції енергетичного гіганта за минулий рік втратили 90 відсотків вартості. Один із потерпілих Чарльз Прествуд каже: “Я втратив мільйон триста тисяч доларів. Це перевернуло моє життя з ніг на голову”. Але якщо прості робітники з розпачем спостерігали, як тануть їхні заощадження за ціле життя, то менеджмент “Енрону” зумів подбати про свою кишеню, бо ніяких обмежень на продаж акцій не мав.
Керен Фрідмен, яка у Сполучених Штатах очолює Центр захисту прав пенсіонерів, каже Радіо Свобода, що формально “Енрон” не порушував ніяких законів. Вимогу тримати гроші в акціях до пенсії сьогодні мають багато американських компаній. Тому для Фрідмен крах “Енрону” означає початок національної дискусії про те, як гарантувати людям безпеку їхніх пенсійних заощаджень. Це особливо важливо у той час, коли дедалі більше американців тримають свої гроші в акціях та облігаціях з високим ступенем ризику.
А тим часом концерн “Енрон” розпродає свої активи. Але проблема в тому, що згідно з американським законом про банкрутство акціонери – останні, хто отримує гроші від ліквідації. І тому навряд чи щось залишиться на пенсію для таких людей, як Прествуд.
