Берлін, 11 лютого 2002 - Відповідний процес у Конституційному суді опинився під загрозою після того, як з’ясувалося, що позови уряду, бундестагу та бундесрату частково базувалися на висловлюваннях інформантів спецслужб у лавах НДПН.
Кілька тижнів тому Конституційний суд ФРН в останню хвилину призупинив розгляд позовів про заборону Націонал-демократичної партії Німеччини. Як зазначають коментатори, судді дали зрозуміти урядові, бундестагу та бундесрату, що під час такої складної справи, як заборона політичної партії, вони керуватимуться виключно принципами правової держави. Цей інцидент трапився внаслідок того, що у відповідних позовах в якості доказів антиконституційної діяльності НДПН використовувалися висловлювання членів партії, які, як з”ясувалося, були агентами федерального відомства з охорони конституції. Причому двоє з них займали високі посади в НДПН. Тепер уряд Німеччини, парламент та бундесрат, намагаючись врятувати позови, направили до Конституційного суду заяву, в якій пояснили роль інформаторів. Однак, на думку багатьох експертів, процес про заборону Націонал-демократичної партії Німеччини опинився під загрозою остаточного зриву. Як зауважив франкфуртський юрист Йоахим Віланд, нинішню ситуацію не можна порівнювати з 1952-м роком, коли було заборонено комуністичну партію. Тоді комунізм, який у Східній Німеччині було оголошено державною доктриною, представляв надзвичайно серйозну небезпеку для молодого демократичного ладу у ФРН. Тепер, як аналізує інформаційне агентство ДПА, демократія є значно міцнішою, ніж у перші післявоєнні роки і більше не потребує захисту за допомогою таких методів, як заборона окремої партії. Крім того, небезпека, що надходить від НДПН, є незначною, оскільки ця партія користується дуже низькою популярністю серед населення. Водночас експерти звертають увагу також на те, що заборона не є найефективнішим методом для боротьби з правими радикалами. Як зауважив відомий берлінський юрист Ульріх Пройс, нині головна загроза надходить від бритоголових та хуліганів, які діють незалежно один від одного, керуючись при цьому правоекстремістськими ідеями. “Примусовий розпуск НДПН навряд чи допоможе розв’язати проблему неонацизму”, - зауважив Ульріх Пройс.
Кілька тижнів тому Конституційний суд ФРН в останню хвилину призупинив розгляд позовів про заборону Націонал-демократичної партії Німеччини. Як зазначають коментатори, судді дали зрозуміти урядові, бундестагу та бундесрату, що під час такої складної справи, як заборона політичної партії, вони керуватимуться виключно принципами правової держави. Цей інцидент трапився внаслідок того, що у відповідних позовах в якості доказів антиконституційної діяльності НДПН використовувалися висловлювання членів партії, які, як з”ясувалося, були агентами федерального відомства з охорони конституції. Причому двоє з них займали високі посади в НДПН. Тепер уряд Німеччини, парламент та бундесрат, намагаючись врятувати позови, направили до Конституційного суду заяву, в якій пояснили роль інформаторів. Однак, на думку багатьох експертів, процес про заборону Націонал-демократичної партії Німеччини опинився під загрозою остаточного зриву. Як зауважив франкфуртський юрист Йоахим Віланд, нинішню ситуацію не можна порівнювати з 1952-м роком, коли було заборонено комуністичну партію. Тоді комунізм, який у Східній Німеччині було оголошено державною доктриною, представляв надзвичайно серйозну небезпеку для молодого демократичного ладу у ФРН. Тепер, як аналізує інформаційне агентство ДПА, демократія є значно міцнішою, ніж у перші післявоєнні роки і більше не потребує захисту за допомогою таких методів, як заборона окремої партії. Крім того, небезпека, що надходить від НДПН, є незначною, оскільки ця партія користується дуже низькою популярністю серед населення. Водночас експерти звертають увагу також на те, що заборона не є найефективнішим методом для боротьби з правими радикалами. Як зауважив відомий берлінський юрист Ульріх Пройс, нині головна загроза надходить від бритоголових та хуліганів, які діють незалежно один від одного, керуючись при цьому правоекстремістськими ідеями. “Примусовий розпуск НДПН навряд чи допоможе розв’язати проблему неонацизму”, - зауважив Ульріх Пройс.
