Київ, 14 лютого 2002 - Юрій-Франц Кульчицький походив із дрібного шляхетського роду Перемиської землі. Він народився близько 1640 року у селі Кульчицях біля Самбора на Львівщині. У молодості Кульчицький прибув на Запорізьку Січ, в одному з походів потрапив до турецького полону, де досконало вивчив турецькі мову та звичаї. По визволенні від 1670 року він працював перекладачем у Східній торговельній компанії у Белграді та Відні. Кульчицький швидко оволодів також угорською, румунською та німецькою мовами, а згодом і сам займався торгівлею зі Сходом.
14 липня 1683 року статридцятивосьмитисячна турецька армія великого візира Кара-Мустафи оточила Відень, і Кульчицький вступив до загону добровольців. Незабаром становище населення міста і його десятитисячної залоги стало критичним. У ніч проти чотирнадцятого серпня Кульчицький за дорученням бурґомістра Лібенберґа пробрався з Відня через розташування турецького війська і дістався табору австрійської армії. 17 серпня він повернувся до міста.
Зібрані Кульчицьким розвідувальні дані допомогли узгодити бойові дії захисників міста, австрійської армії на чолі з герцогом Карлом Лотаринзьким, польського війська короля Яна ІІІ Собєського та п’ятитисячного козацького війська. Завдяки йому залога Відня встановила постійний зв’язок із союзниками за допомогою сигналів із вежі собору святого Стефана. А 12 вересня об’єднані сили союзників завдали поразки турецькій армії і тим врятували місто.
Вдячні віденці нагородили Кульчицького возом кавових зерен, захопленим у турецькому таборі. Це дало йому змогу відкрити у Відні першу в Європі кав’ярню.
Юрій-Франц Кульчицький помер від сухот 20 лютого 1692 року і був із великими почестями похований на цвинтарі біля собору святого Стефана. Його іменем названо одну з центральних вулиць Відня, а 1885 року на перехресті її та вулиці Фаворітен установлено бронзову статую Кульчицького.
14 липня 1683 року статридцятивосьмитисячна турецька армія великого візира Кара-Мустафи оточила Відень, і Кульчицький вступив до загону добровольців. Незабаром становище населення міста і його десятитисячної залоги стало критичним. У ніч проти чотирнадцятого серпня Кульчицький за дорученням бурґомістра Лібенберґа пробрався з Відня через розташування турецького війська і дістався табору австрійської армії. 17 серпня він повернувся до міста.
Зібрані Кульчицьким розвідувальні дані допомогли узгодити бойові дії захисників міста, австрійської армії на чолі з герцогом Карлом Лотаринзьким, польського війська короля Яна ІІІ Собєського та п’ятитисячного козацького війська. Завдяки йому залога Відня встановила постійний зв’язок із союзниками за допомогою сигналів із вежі собору святого Стефана. А 12 вересня об’єднані сили союзників завдали поразки турецькій армії і тим врятували місто.
Вдячні віденці нагородили Кульчицького возом кавових зерен, захопленим у турецькому таборі. Це дало йому змогу відкрити у Відні першу в Європі кав’ярню.
Юрій-Франц Кульчицький помер від сухот 20 лютого 1692 року і був із великими почестями похований на цвинтарі біля собору святого Стефана. Його іменем названо одну з центральних вулиць Відня, а 1885 року на перехресті її та вулиці Фаворітен установлено бронзову статую Кульчицького.
