Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:21

Громадянське суспільство в Україні зміцніло настільки, що влада його боїться, але йому далі бракує грошей – Тарас Кузьо


Громадянське суспільство в Україні зміцніло настільки, що влада його боїться, але йому далі бракує грошей – Тарас Кузьо

Прага, 18 лютого 2002 - Українська влада відчуває загрозу від зростання громадянської активності. Для українських можновладців громадянське суспільство, чи громадяни як такі – це не те, з чим потрібно рахуватися, кого потрібно поважати та перед ким потрібно звітувати, говорить політолог з Торонтського Університету в Канаді Тарас Кузьо. Державна політика України була спрямована проти розвитку громадянського суспільства, але ситуація почала змінюватися після касетного скандалу, вважає канадський політолог.

На початок 200 року в Україні було зареєстровано понад 20 тисяч громадських організацій. Їхня кількість в Україні зростає щороку, але по-справжньому врожайним на громадські організації були 1999 – 2000 роки, коли з касетного скандалу народилася ціла плеяда принципово нових громадських груп, зокрема таких, як рух «За правду» та «Україна без Кучми».

Але незважаючи на велику кількість громадських організацій, вони об’єднують лише менше 8% громадян. Дві третини українців ніколи не брали участь в роботі громадських організацій. Протягом останнього десятиліття громадянське суспільство в Україні стало професійніше та ефективнішим, але воно все ще залишається дуже фраґментованим, вважає політолог із Університету Торонто, що у Канаді, Тарас Кузьо.

На його думку, головна проблема громадських організацій в Україні – фінансова. Тільки третина з неурядових організацій існують завдяки членським внескам. Ще третина не має жодних фондів, і остання третина має річний бюджет, менше, ніж 2 тисячі доларів. Найбільшим джерелом фінансування для українських громадських груп залишаються західні, і передусім американські, ґранти. У зв’язку з цим лідер соціал-демократів об’єднаних Віктор Медведчук нещодавно заявив, що американський виплив на громадянське суспільство в Україні не має рівних.

Пожвавив дискусію про громадянське суспільство в Україні голова президентської адміністрації Володимир Литвин. Опублікувавши під своїм прізвищем статтю американського вченого, він накликав на себе гнів української академічної громадськості. Але те, що він не визнав факт плаґіату, на думку канадського політолога, є глибоко симптоматичним для пострадянської України.

«Погляди Литвина, а відповідно і Кучми, на громадянське суспільство викликані страхом перед зростаючою громадською активністю», вважає політолог із Торонтського Університету. Громадська активність українців зросла в перебігу касетного скандалу і залишається високою напередодні виборів. Влада відчуває загрозу з боку громадян, які вимагають зменшення корупції та більшої демократії. Понад половина українських виборців, згідно з опитуваннями, вважає, що політичні та економічні реформи відбуваються в Україні занадто повільно.

Зростання громадської активності стало несподіванкою для влади, яка продовжує вважати, що єдиний корисний вид активності – це виборча, і тільки тоді, коли сама влада може скерувати вибір на власний смак, говорить канадський політолог. Єдина ідеологія, яку сповідує пострадянська українська еліта – це стабільність, закамуфльована під «злагоду». Стабільність і пасивність, відсутність відповідальності і поваги до виборця і громадянина. І саме з цим мають намір боротися нові громадські організації в Україні, вважає політолог із Торонтського Університету Тарас Кузьо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG