Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 21:11

Що можуть зробити Українська Церква і Польський Костел для зближення Сходу й Заходу, перед якими – перспектива нового поділу


Що можуть зробити Українська Церква і Польський Костел для зближення Сходу й Заходу, перед якими – перспектива нового поділу

Варшава, 19 лютого 2002 - Короткий візит до Польщі (дорогою з Рима в Україну) Блаженнішого кардинала Любомира Гузара – зверхника Української Греко-Католицької Церкви – започаткував у середовищі польських еліт дуже корисну й своєчасну дискусію.

Кардинал Любомир Гузар у розмові з журналістами порушив найбільш болючі питання взаємин між православними і католиками, між поляками та українцями і показав шляхи, якими можна й треба йти до порозуміння.

Польсько-російське напруження у сфері релігійній, яке має зараз місце з причини питання про відкриття в Росії католицьких дієцезій, без сумніву відбивається на загальній канві діалогу православних і католиків. І хоча, можна сказати, українські церкви не мають до цих польсько-російських непорозумінь безпосереднього відношення, все ж не можна не сказати, що прірва між двома культурами – тією, що має православні корені і тією, що ґрунтується на католицьких фундаментах, не зростає. Не відбулося бажаного зближення й порозуміння між католиками – латинниками і греко-католиками, хоча були і є, здавалося б, для цього усі підстави. Україна віддаляється від Заходу з огляду на перспективу нового, як його вже охрестили, берлінського муру, що, як передбачається повстане незадовго на ріці Буг. І політики як з українського, так і з польського боку , здається , вичерпали запас ентузіазму, щоб і надалі так само наполегливо, як досі, йти до польсько-українського порозуміння і зближення. Потрібен був голос з-поза сфер політичних, який , одначе, був би настільки авторитетним, спокійним і виваженим, аби до нього прислухалися, в першу чергу, еліти польські. І такий голос у польсько-українському діалозі знайшовся. Але перш ніж детально зупинитися на тому, який широкий резонанс мали слова зверхника Української Греко-Католицької Церкви, сказані у Варшаві, хочу кількома словами згадати про те, хто зробив можливим те, аби голос кардинала Гузара був почутий у Польщі. Отець Марко Скірка – протиігумен монастиря отців-василіян у Варшаві, який має величезний авторитет у середовищі польських еліт і в медіях, став посередником між кардиналом Гузаром і “Газетою Виборчою”, на шпальтах якої 18 лютого опубліковано велике інтерв’ю з українським ієрархом.

Кардинал Гузар аналізує причини , чому спільна декларація єпископатів польських та українських, оприлюднена в 1987-му році, залишилася лише гарним жестом і не дала такого результату в поєднанні між народами-сусідами, як це було у випадку з полько-німецькому. Може на таку декларацію, сказав кардинал Гузар, було тоді завчасно, може бракувало ще відповідної атмосфери і добрі наміри йшли від верхів, але не були популярні в низах. Кардинал Гузар таким чином наче окреслив головну проблему польсько-українських взаємин. Між рядками його висловлювань можна прочитати – багато ініціатив, що йдуть зверху, не мають підтримки в середовищі широких мас. Може тому, до речі, такою болючою проблемою надалі залишається питання про відкриття польського військового цвинтаря у Львові. Не зважаючи на те, що президенти Польщі та України особисто займалися тим питанням, цвинтар знову не вдасться відкрити 20 лютого, як було домовлено попередньо.

Кардинал Гузар за торкнув питання польських і українських страхів, які ще живуть у свідомості і які дуже впливають на відносини між двома народами. Наші сусіди завжди користали з нашої глупоти, із глупоти поляків і українців, і докладали багато зусиль, аби нас посварити. Тому, вважає глава Української Греко-Католицької Церкви польський костел мусить бути особливо делікатним на Сході. Століття присутності на Сході, зокрема, в Україні дали те, що римо-католицький костел вважався в основі своїй чужинецьким, сказав кардинал Любомир Гузар в інтерв’ю для польської “ Газети виборчої “. – До римо -католицького костелу належали чужинці – поляки, німці. Нині ситуація змінилася. Багато вірних цього костелу вважають себе українцями, говорять по-українськи. Але ксьондзи, що працюють в Україні, – це надалі – чужинці, а більшість з них походить із Польщі. Вони не завжди розуміють українську специфіку. Роками польський костел намагався навернути Схід. Досі залишилося щось із тих прагнень, і воно не служить співпраці. Костел римо-католицький повинен бути тактовний, підкреслив кардинал Любомир Гузар у розмові з журналістом польської “Газети Виборчої”, якою фактично розпочато у Польщі дуже поважну дискусію на тему ролі духовенства Польщі та України в поєднанні народів- сусідів. Повторюю, виважені, спокійні, доброзичливі і мудрі слова зверхника Української Греко-Католицької Церкви знайшли відгук у середовищі польських еліт, і зокрема, серед особистостей, що розуміють вагу українсько-польського зближення на шляху відбудови фундаментів християнських вартостей у процесі європейської інтеграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG