Доступність посилання

ТОП новини

Прямий ефір: «Чому Верховна Рада стає такою непопулярною, чому їй не довіряє ані Президент, ані громадяни? Перспективи наступного парламенту»


Прямий ефір: «Чому Верховна Рада стає такою непопулярною, чому їй не довіряє ані Президент, ані громадяни? Перспективи наступного парламенту»

Київ-Прага, 22 лютого 2002 - Гості київської студії – Голова Верховної Ради Іван Плющ і головний редактор журналу «Політична думка» Олександр Дергачов

Марина Пирожук (Київ), Ольга Буряк (Прага)

Ольга Буряк

Але наше перше запитання стосується зовсім іншої теми. Російських та українських лижнярок не допустили до змагань на олімпіаді у Солт Лейк Сіті. Це одразу стало головною темою. Президент Росії Владімір Путін і Євген Марчук в Україні назвали суддів упередженими. Збірна Росії погрожує бойкотувати цю й наступну – літню – олімпіади. Пане Плющ, ну а як Ви прокоментуєте останні повідомлення. Що має робити Україна? І чому взагалі в України такі невтішні результати на Олімпіаді?

Іван Плющ

Я прокоментую спокійно, тому що на жаль, жодна з команд не застрахована від тих чи тих порушень (якщо буде доведено, що це порушення). Але я не відношусь до таких уже екстремістських вболівальників, які б запропонували зразу бойкот цієї й наступних олімпіад. Мені здається, що взагалі до повного з’ясування після оскарження, якщо на це є підстави, я б утримався від якихось таких радикальних пропозицій. Щодо невтішних результатів виступу українських спортсменів – я б не вважав їх уже такими невтішними. Хоча б тому, що в Олімпіаді бере участь дуже багато спортивних команд, і якщо українські команди входили до двадцятки, до тридцятки, то це вже якийсь результат. І я думаю, що сам факт, що Україна – молода держава (нам тільки одинадцятий рік іде), і сформувати такі школи, які б займали призові місця у світовій боротьбі – це не дуже просто, це складно. Тому я б не хотів, щоб наших спортсменів сьогодні дуже судили за те, що вони не мають призових місць. Звичайно, краще, щоб ці місця були, але головне, як на мене, зробити правильні висновки і працювати над тим, щоб на наступних олімпіадах ми займали належні місця і входили до першої трійки.

Ольга Буряк

Шановний пане Голово, давайте перейдемо до політики. Близько двох місяців залишилося до закінчення Ваших повноважень і нинішньої Верховної Ради. Як Вам особисто працюється на чолі парламенту? Коли Вам було простіше працювати – тепер, чи тоді, на початку 90-х, коли Ви перебрали владу від Леоніда Кравчука?

Іван Плющ

Я вам скажу, що Україна – молода держава, наголошую, і становлення парламентаризму в Україні відбувається за своїми національними особливостями. І я поділяю ту точку зору, коли найпростіший метод аналізу – є метод порівняння. І коли ми порівнюємо рівень розвитку парламентаризму в розвинутих демократичних правових суспільствах, де історія парламентаризму нараховує 200 й більше років, з десятирічною історією, то звичайно, тут треба корелювати на той спресований час становлення парламентаризму в Україні. Мені так випало, що я парламентар і тієї системи, коли ми були найдемократичнішими у світі, і я парламентар вже третьої Верховної Ради в незалежній Україні. Порівняти, як мені працювалося тоді, і зараз – можна. Але якщо ми візьмемо Верховну Раду зразка 90-94 року, де мені з першого дня її організації – 15 травня 90 року – доводилося головувати, то Леонід Макарович прийшов у липні 90 року, а я головував з 15 травня, тільки я не був головою, я вживав такий термін: «дуже складно і важко головувати, не будучи головою». Це був час, коли 16 липня ухвалили Декларацію про державний суверенітет, а 24 серпня ми з Леонідом Макаровичем організовували роботу Верховної Ради для того, щоб ухвалити Акт незалежності. То можна порівнювати ці два документи з тим, коли легше, коли простіше. Мені здається, що кожна Верховна Рада виконує свої функції, тому я б сказав, що Верховна Рада 90-94 років виконала такі функції, які не можна буде порівнювати з іншими. Але є специфіка, є деякі ознаки, то я б сказав, що перша Верховна Рада була більш структурована, ніж Верховна Рада друга і пів-каденції третя, а після організації «більшості» у Верховній Раді, вона працювала продуктивно, на мою думку, і я готовий, якби в нас був час, довести і цифрами, і суттю ухвалених документів.

Ольга Буряк

Іване Степановичу, в нас є слухач, давайте послухаємо. Добрий вечір

Слухачка

Доброго вечора, я б хотіла поставити запитання, яке я постійно задаю і яке постійно іґнорують – із зрозумілих абсолютно причин. Мова йде про відповідальний мандат.

Іван Плющ

Я не знаю чому іґнорується це запитання. Справа в тому, що право відкликання народного депутата було у Верховній Раді при радянській системі, але я вам скажу, що давайте подивимося в історію, і це право було на папері, але воно насправді не існувало. Тепер же, коли ми будуємо демократичну правову державу Україну, ми перш за все орієнтуємося на законодавство європейських розвинутих демократичних країн. І коли ми вступали до Ради Європи, то ми брали зобов’язання про приведення національного законодавства України до європейських стандартів і ратифікували цілий ряд документів.

Ольга Буряк

Так ці стандарти не передбачають відкликання?

Іван Плющ

Так, от саме я хотів сказати, що такими стандартами не передбачено такий мандат, про який ви ведете мову. Я не виключаю, щоб продумати і внести такий законопроект, але впродовж десяти останніх років, що я працюю в парламенті, такого поки законопроекту не надходило. Ви можете зініціювати і через народного депутата того чи іншого, який є суб’єктом законодавчої ініціативи, подати такий законопроект.

Ольга Буряк

Це Вам відповідь, шановна слухачко. Марино...

Марина Пирожук

Я, власне, хотіла б почати з «неприємного» запитання, але сподіваюся, що Ви знайдете мужність дати об’єктивну відповідь. Чому такий низький ступінь довіри до парламенту? Хто в цьому винний – президент, який постійно сварить депутатів, чи самі парламентарі, які не можуть виконувати свою головну функцію?

Іван Плющ

Я не знаю, чому Ви вважаєте це неприємним запитанням. Я скажу, що це результати опитування і результати соціологічних досліджень і таке інше. А ви подивіться на інших – хіба вони для когось приємні? Ви запитайте хоч одного суб’єкта, якого опитують, - чи вони задоволені цими дослідженнями?

Марина Пирожук

Комуністи задоволені своїми рейтингами і «Наша Україна» задоволена.

Іван Плющ

Про це ми окремо поговоримо. Якщо брати рейтинг 19-18 у комуністів і Нашої України, то це справді високий для політичної сили, порівнюючи з тими, що мають 4-6.

Ольга Буряк

Давайте говорити сьогодні про парламент, шановні.

Марина Пирожук

Але ми говоримо про парламент.

Іван Плющ

... Але для того, щоб ми взяли на себе відповідальність, сформували більшість у парламенті, то це треба ж говорити про 40 відсотків! От якщо ми бачимо, що республіканці й демократи у Сполучених Штатах змагаються, то в них же показники не 18-19, а виборюють або одні, або другі. Рейтинг парламенту й недовіра парламенту виникає не на порожньому місці, коли ми говоримо про «червоний електорат», коли ми говоримо про «протестний електорат» і коли ми їх об’єднаємо та додамо туди так зване болото (політична класифікація), то ми й отримаємо такий рейтинг. Тому одні не задоволені, що український парламент відстоює демократичну правову державу суверенну, то ці вже 2, будуть показувати, що вони незадоволені, з іншого боку – інших 20, які обурюються, чому парламент досі терпить комуністів у своїх лавах, які соромляться національної символіки, української мови, які соромляться назви «український народ».

Ольга Буряк

Маємо на зв’язку слухачку, вона дуже прагне запитати.

Слухачка

Іване Степановичу, це киянка, я Ваша дуже велика шанувальниця, я Вас дуже поважаю. Але коли ж і парламент, і уряд поділяться з нами? ВВП (валовий продукт), кажете, 10-12 відсотків росте, у нас він чомусь не росте. І який закон ви ухвалили, щоб полегшити наше життя?

Іван Плющ

Дякую, якби в мене був час, я б дуже багато назвав. Почнемо з ВВП, по-перше, 12 відсотків росту в Україні не було, в Україні ріст ВВП – 9 відсотків два роки, і вам скажу, що це ріст у відсотковому відношенні, який найкращий сьогодні не тільки в СНД, а й у європейській спільноті. Чому 9-відсотковий ріст ВВП не забезпечує такого ж зростання реальних прибутків населення – оце було б правильно, якби ви отак запитали, тому що 9 відсотків – це цифри, які виводять статистичні органи, і я їм вірю. Це вже можна оскаржити, і так далі. Щодо того, чи відчули ми реально ухвалені закони. За останні два роки у нас зникло питання, чому не платять пенсію, хоч вона й мізерна, але зникло питання, чому не платять заробітну плату – зникло питання. Пенсія мінімальна за останні два роки збільшилася на 40 відсотків, а середня – на 30.

Ольга Буряк

Іване Степановичу, які закони парламент ухвалив?

Іван Плющ

Я ж кажу про ці закони, це ж усе ухвалені закони, які дали можливість уряду..

Марина Пирожук

Слухачка запитує, коли це нарешті позначиться на їхньому добробуті, зокрема, її добробуті.

Іван Плющ

Я ж і кажу, що це позначилося. За минулий рік, 2001, в Україні виплачено на 12 мільярдів гривень більше зарплати, ніж за попередній. Ви візьміть податкову інспекцію. Податок з фізичних осіб минулого року збільшився проти 2000-го на 2,6 мільярда гривень, це де взялося? Це ж береться від зарплати, від прибутків населення.

Далі буде...

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG