Київ, 25 лютого 2002 - В Україні часто чути нарікання, що інвестиції не йдуть в Україну: так, за даними Держкомстату, минулого року кількість прямих інвестицій в українську економіку скоротилась (у порівнянні з 2000-м роком) більш, ніж на 10%.
Минулорічний обсяг інвестицій ледве перевищив 531 мільйон доларів США. Справді, не йдуть інвестиції в Україну. А, власне, і немає, як іти: якість українських доріг не набагато покращилась, у порівнянні з радянською добою. І, на думку експертів українсько-польсько-американського проекту соціальних досліджень, ці дороги – це один з факторів так званих “інвестиційних ризиків” в Україні.
Від знайомих дипломатів і представників іноземних фірм я регулярно чую нарікання на низьку якість автотрас та погане обслуговування доріг в Україні. Один з найпопулярніших анекдотів ділових людей - про те, що на середні і далекі відстані в Україні варто пересуватися радянським транспортним засобом – танком.
Як вважає Посол Угорщини в Україні Ференц Контра, офіційний Київ приділяє замало уваги транспортній інфраструктурі держави: міжміські магістралі потребують серйозної реконструкції, а сільські дороги треба якнайшвидше відремонтувати. Адже Україна, як і Угорщина, беруть участь у побудові міжнародного транспортного коридору, який з’єднає Лісабон з Москвою. Угорська ділянка цієї магістралі вже, фактично, готова, її використання та обслуговування, за словами пана Контри, пожвавить господарську діяльність в Угорщині. Щодо України, то, угорський посол зазначив:
“Туди, де немає доріг, іноземні інвестори не йдуть. Побудуйте спершу дороги, а потім ми туди підемо, - доводиться мені самому чути від іноземців, які приїздять в Україну досліджувати її ринок”.
Ференц Контра повідомив, що угорські економісти і фахівці “Євробанку” підрахували: кожен долар, який вкладено у побудову трансєвропейської магістралі, залучатиме три долари інвестицій.
Проект побудови міжнародного транспортного коридору позитивно розцінюють і фахівці українсько-польсько-американського проекту соціальних досліджень: на їхню думку, реалізація проекту змусить українську владу реконструювати і внутрішні дороги та створити потужну інфраструктуру для їхнього обслуговування. А це теж непогана інвестиційна ділянка. Поки що ж керівник проекту Януш Ширмер пояснює:
“Інвестиції підуть туди, де для них найкращим чином підготовлене середовище. Я не вважаю, що інвестор потребує чогось надзвичайного, найчастіше, йому потрібне стабільне законодавство, яке захищає його і його бізнес від сваволі чиновників і мафіозі.
Професор Ширмер каже, що з дорогами проблем виникає не менше, аніж з бюрократами, при цьому з останніми найчастіше боротися легше, ніж з вибоїнами і ямами на автотрасах”.
Дипломати часто радять своїм землякам - потенційним інвесторам: перед тим, які шукати щастя в Україні, варто уважно вивчити прайс-листи компаній, які продають стару військову техніку – БТР або легкий танк: можливо, не завадить...
Минулорічний обсяг інвестицій ледве перевищив 531 мільйон доларів США. Справді, не йдуть інвестиції в Україну. А, власне, і немає, як іти: якість українських доріг не набагато покращилась, у порівнянні з радянською добою. І, на думку експертів українсько-польсько-американського проекту соціальних досліджень, ці дороги – це один з факторів так званих “інвестиційних ризиків” в Україні.
Від знайомих дипломатів і представників іноземних фірм я регулярно чую нарікання на низьку якість автотрас та погане обслуговування доріг в Україні. Один з найпопулярніших анекдотів ділових людей - про те, що на середні і далекі відстані в Україні варто пересуватися радянським транспортним засобом – танком.
Як вважає Посол Угорщини в Україні Ференц Контра, офіційний Київ приділяє замало уваги транспортній інфраструктурі держави: міжміські магістралі потребують серйозної реконструкції, а сільські дороги треба якнайшвидше відремонтувати. Адже Україна, як і Угорщина, беруть участь у побудові міжнародного транспортного коридору, який з’єднає Лісабон з Москвою. Угорська ділянка цієї магістралі вже, фактично, готова, її використання та обслуговування, за словами пана Контри, пожвавить господарську діяльність в Угорщині. Щодо України, то, угорський посол зазначив:
“Туди, де немає доріг, іноземні інвестори не йдуть. Побудуйте спершу дороги, а потім ми туди підемо, - доводиться мені самому чути від іноземців, які приїздять в Україну досліджувати її ринок”.
Ференц Контра повідомив, що угорські економісти і фахівці “Євробанку” підрахували: кожен долар, який вкладено у побудову трансєвропейської магістралі, залучатиме три долари інвестицій.
Проект побудови міжнародного транспортного коридору позитивно розцінюють і фахівці українсько-польсько-американського проекту соціальних досліджень: на їхню думку, реалізація проекту змусить українську владу реконструювати і внутрішні дороги та створити потужну інфраструктуру для їхнього обслуговування. А це теж непогана інвестиційна ділянка. Поки що ж керівник проекту Януш Ширмер пояснює:
“Інвестиції підуть туди, де для них найкращим чином підготовлене середовище. Я не вважаю, що інвестор потребує чогось надзвичайного, найчастіше, йому потрібне стабільне законодавство, яке захищає його і його бізнес від сваволі чиновників і мафіозі.
Професор Ширмер каже, що з дорогами проблем виникає не менше, аніж з бюрократами, при цьому з останніми найчастіше боротися легше, ніж з вибоїнами і ямами на автотрасах”.
Дипломати часто радять своїм землякам - потенційним інвесторам: перед тим, які шукати щастя в Україні, варто уважно вивчити прайс-листи компаній, які продають стару військову техніку – БТР або легкий танк: можливо, не завадить...
