Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:30

Україна спростовує усі звинувачення у контрабанді зброї, але питання про зв’язки українських посадовців із російськими ділками нелегального збройового бізнесом залишаються відкритими


Україна спростовує усі звинувачення у контрабанді зброї, але питання про зв’язки українських посадовців із російськими ділками нелегального збройового бізнесом залишаються відкритими

Прага, 26 лютого – Україна не лише активно співпрацює із Заходом у справі контролю над озброєнням, а й ініціює операції спецслужб із затримки контрабандних вантажів. Про це повідомив Посол України у Великобританії Володимир Василенко, який спростував усі звинувачення західних джерел проти України і заявив, що названі у звинуваченнях торговці зброєю ніколи не були громадянами України. З аргументами української сторони важко не погодитися, але чи дочекаємося ми спростовування доказів про співпрацю вищого керівництва держави із міжнародними контрабандистами.

Після шквалу звинувачень у західних джерелах на адресу України, громадськість нарешті почула вагомі аргументи української сторони на свій захист. Секретар Ради Національної Безпеки і Оборони Євген Марчук заявив, що Україна першою викрила міжнародного торговця нелегальною зброєю Дмитра Стрешинського, проти якого італійська прокуратура порушила кримінальну справу. Посольство України у Великобританії спростувало факти порушення Україною санкції ООН, про які писали західні джерела. Говорить посол Володимир Василенко:

" Західні джерела наводять невірогідні, незбагненні цифри. Україну звинувачують у тому, що вона продала озброєння на суму приблизно 30 мільярдів доларів. Це – нереально, тому, що, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру, загальні обсяги світового продажу основних видів озброєнь у 92-94 роках (саме про ці роки йдеться в звинуваченнях) складали від 22-ох до 24-ох мільярдів доларів. А Україна начебто продала за цей час на 30 мільярдів доларів. Це просто не вкладається у рамки здорового глузду.

Щодо спроби поставок зброї до Югославії. Це була поставка не з України, а транзитом через Україну. Для отримання дозволу на транзит Стрешинський використав нігерійський сертифікат кінцевого споживача. Однак, за ініціативою СБУ було здійснено верифікацію цього документа і з`ясовано, що це фальшивий документ. І тоді СБУ спільно із спецслужбами країн НАТО вирішили арештувати цей вантаж. 8 березня 1994 року вантаж, який йшов до зони конфлікту на Балканах, був затриманий військово-морськими силами НАТО. Затримано судно Jadran Express, яке в західних джерелах називалося судном з українським екіпажем. Насправді ж, це судно йшло під Мальтійським прапором, порт приписки Рієка (Хорватія), екіпаж судна теж складався з хорватів. Більше того, італійські власті висловили подяку правоохоронним органам України, і підкреслили факт безпрецедентного співробітництва між органами України та Італії."

Яку зброю, кому і коли продавала Україна можна довідатися із реєстру звичайних озброєнь ООН. Всі поставки абсолютно прозорі й легальні, всі вони контролюються Експертно-технічною комісією Кабміну, створеною, як кажуть експерти, за західними зразками. Але, тут важливо чітко розуміти різницю між тими операціями, які проводить сама Україна і торгівлею українською зброєю, почасти нелегальною, яку ведуть приватно закордонні ділки. Продовжує посол Василенко:

"Ніхто ж не може довести, це зброя українська, чи ні, тому, що переважна більшість готових зразків зброї вироблялися не в Україні. Можливо, на перших етапах, коли не було порядку... Ну от, приміром, іде законна поставка до Буркіна-Фасо, на основі контракту і.т.д, потім туди їде Мінін, домовляється там з місцевими князями, вони йому перепродають цю зброю, а він її продає далі. Це ж не значить, що ми винні в цьому.

Поставки, про які йдеться, не були з України: ніде, жодного доказу нема, що це зброя українська, ніхто не може її ідентифікувати. Так само, як нам кажуть, що українські літаки найманців перевозять, чи алмази вивозять. Але, у світі продано 10 тисяч літаків АН. Так! Це літак, вироблений в Україні, але ж це не значить, що Україна перевозить тих найманців і алмази. Це ж зовсім різні речі."

Посольство України підтвердило, що головні міжнародні ділки у контрабанді зброї, про яких пише західна преса: Мінін, Стрешинський, Жуков і Бут, ніколи не були громадянами України. Але, сьогодні ще ніхто не спростував доказів про зв’язки контрабандистів з вищими посадовцями України і не відповів на запитання хто одержував прибутки від торгівлі українською зброєю, так би мовити без санкції самої України. У зв`язку з цим згадують сьогодні 2 випадки:

Про контакти початку дев`яностих Міністерства оборони України із Дмитром Стрешиньским, чиї діяння досліджує зараз італійська прокуратура, мовиться у листі колишнього голови Служби Безпеки Євгена Марчука до тодішнього президента Леоніда Кравчука. Лист оприлюднено англійською мовою на сайті нашої радіостанції у рубриці "Тероризм, організована злочинність і корупція". Про нього розповідає автор видання Роман Купчинський:

"Від 1993 року є лист Євгена Марчука до тодішнього президента Леоніда Кравчука, де він попереджає Кравчука про те, що пан Стрешинський приїхав до України, з ним зустрічався, і, що від нього вимагають хабаря люди з Міністерства оборони. Цей дав хабарі, значно менше, ніж вони вимагали, звичайно, і що нелегально була продана зброя."

Наскільки правдивими виявляться зв’язки колишнього керівництва України з міжнародними контрабандистами покаже слідство, яке зараз ведуть італійська й українська прокуратури. Але, можливо, що контактів з торговцями нелегальною зброєю не цурається й нинішня влада. Це, принаймні, твердить майор Мельниченко, який нібито володіє записом розмови у кабінеті Леоніда Кучми з Олександром Жуковим, якого Кучма представляє главі своєї адміністрації Литвину.

Якщо правдивість листа Марчука до Кравчука підтвердиться, якщо виявиться достовірним й епізод Мельниченка, то можна буде припустити парадоксальну ситуацію, що у той час як держава Україна слухняно дотримувалася санкцій ООН, її керівники грішили зв’язками з контрабандистами.

Коментуючи цілу аферу навколо нелегальної торгівлі зброєю деякі оглядачі говорять, що Україна стала жертвою пропагандистської війни, яку веде проти неї Москва. Не випадково, згадані міжнародні контрабандисти Мінін, Жуков, Стрешинський й Бут тісно пов`язані з Росією. Експерти говорять, що так звані російські агенти працюють на перспективу, намагаючись примусити Україну торгувати зброєю через російські структури, і взагалі усунути її продукцію з ринку озброєнь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG