Прага, 2 лютого 2002 – Західна преса широко коментує поновну ескалацію ізраїльсько-палестинського конфлікту, а також недавні дипломатичні пропозиції саудівського принца Абдулли, які мали б допомогти відновити мирний процес на Близькому сході. Оглядачі повертаються також до недавніх заяв президента США Буша, тим часом європейська преса зосереджує увагу на так званих декретах Бенеша, на підставі яких після другої світової війни із тодішньої Чехословаччини вигнано судетских німців.
Коментуючи саудівські мирні пропозиції, які мали би покласти край ізраїльсько-палестинському кривавому конфліктові, газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті підкреслює, що президент США Буш і ізраїльський уряд повинні підтримати ці пропозиції, які водночас передбачають відновлення дипломатичних взаємин Ізраїлю із сусідніми арабськими країнами взамін за виведення ізраїльських військ із окупованих 67-го року палестинських територій. Однак, як підкреслює газета, на шляху до цього залишається чимало перешкод. Найтяжчим завданням газета вважає призупинення останньої хвилі насилля, яке триває вже 17 місяців. Друга серйозна проблема, на думку газети, це єврейські поселення на палестинських територіях. Навіть якщо вдасться припинити насилля, вирішити проблему поселень, з огляду на безкомпромісність сторін, буде надзвичайно тяжко. Проте реакцію ізраїльського прем’єра Шарона на саудівські пропозиції газета вважає позитивною. Шарон висловив готовність прийняти мирні пропозиції за основу відновлення мирного процесу і припинити кровопролиття, а територіальні проблеми залишити учасникам переговорів.
Тим часом газета «Інтернешанел геральд трібюн» містить коментар представника Міжнародної кризової групи з резиденцією у Брюсселі Гарета Еванса про нові, на його думку, елементи у зовнішній політиці США, які автор гостро критикує.
Сполучені Штати, за словами автора, ведуть війну, виправдовуючи її правом на самооборону, яке дає Хартія ООН. Удар по силах талібану у рамках цієї доктрини, як вважає коментатор, не викликає особливих заперечень. Однак, наміри у рамках самооборони ударити по інших країнах, які загрожують Сполученим Штатам або їхнім союзникам, на думку автора, виправдати було би тяжко. Він підкреслює, що нова доктрина США виходить поза рамки оборонних потреб. Тут автор наводить тему можливого поновного удару по Іраку. На думку автора, щоб відвернути таку можливість, Рада безпеки ООН тепер повинна докласти зусиль до відновлення міжнародної інспекції на іракських військових об’єктах і простежити, щоб цю інспекцію успішно провести.
На закінчення варто коротко навести один із відгуків у німецькій пресі на тепер уже міжнародні дискусії у справі так званих Бенешових декретів, на підставі яких після війни уряд тодішньої Чехословаччини вигнав 2 з половиною мільйони судетських німців і сконфіскував їхнє майно. Коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Бертольд Коллер підкреслює, що нині декрети Бенеша стали предметом дискусій у європейській комісії і можуть стати на заваді вступу Чеської республіки до Європейського союзу. Під час трьох турів переговорів про вступ Чехії до ЄС, пише автор, Європейський парламент закликав скасувати декрети. Проте Прага не зреагувала на ці заклики, веде далі Коллер, сподіваючись, що скасування можна буде уникнути. Нині Європейська комісія і німецький уряд висловлюють занепокоєння у зв’язку з перспективою залучення до ЄС країни, закінчує автор, яка ламає законодавство Європейського союзу у справі заборони дискримінації і відмовляється достосувати свої закони до норм союзу.
Коментуючи саудівські мирні пропозиції, які мали би покласти край ізраїльсько-палестинському кривавому конфліктові, газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті підкреслює, що президент США Буш і ізраїльський уряд повинні підтримати ці пропозиції, які водночас передбачають відновлення дипломатичних взаємин Ізраїлю із сусідніми арабськими країнами взамін за виведення ізраїльських військ із окупованих 67-го року палестинських територій. Однак, як підкреслює газета, на шляху до цього залишається чимало перешкод. Найтяжчим завданням газета вважає призупинення останньої хвилі насилля, яке триває вже 17 місяців. Друга серйозна проблема, на думку газети, це єврейські поселення на палестинських територіях. Навіть якщо вдасться припинити насилля, вирішити проблему поселень, з огляду на безкомпромісність сторін, буде надзвичайно тяжко. Проте реакцію ізраїльського прем’єра Шарона на саудівські пропозиції газета вважає позитивною. Шарон висловив готовність прийняти мирні пропозиції за основу відновлення мирного процесу і припинити кровопролиття, а територіальні проблеми залишити учасникам переговорів.
Тим часом газета «Інтернешанел геральд трібюн» містить коментар представника Міжнародної кризової групи з резиденцією у Брюсселі Гарета Еванса про нові, на його думку, елементи у зовнішній політиці США, які автор гостро критикує.
Сполучені Штати, за словами автора, ведуть війну, виправдовуючи її правом на самооборону, яке дає Хартія ООН. Удар по силах талібану у рамках цієї доктрини, як вважає коментатор, не викликає особливих заперечень. Однак, наміри у рамках самооборони ударити по інших країнах, які загрожують Сполученим Штатам або їхнім союзникам, на думку автора, виправдати було би тяжко. Він підкреслює, що нова доктрина США виходить поза рамки оборонних потреб. Тут автор наводить тему можливого поновного удару по Іраку. На думку автора, щоб відвернути таку можливість, Рада безпеки ООН тепер повинна докласти зусиль до відновлення міжнародної інспекції на іракських військових об’єктах і простежити, щоб цю інспекцію успішно провести.
На закінчення варто коротко навести один із відгуків у німецькій пресі на тепер уже міжнародні дискусії у справі так званих Бенешових декретів, на підставі яких після війни уряд тодішньої Чехословаччини вигнав 2 з половиною мільйони судетських німців і сконфіскував їхнє майно. Коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Бертольд Коллер підкреслює, що нині декрети Бенеша стали предметом дискусій у європейській комісії і можуть стати на заваді вступу Чеської республіки до Європейського союзу. Під час трьох турів переговорів про вступ Чехії до ЄС, пише автор, Європейський парламент закликав скасувати декрети. Проте Прага не зреагувала на ці заклики, веде далі Коллер, сподіваючись, що скасування можна буде уникнути. Нині Європейська комісія і німецький уряд висловлюють занепокоєння у зв’язку з перспективою залучення до ЄС країни, закінчує автор, яка ламає законодавство Європейського союзу у справі заборони дискримінації і відмовляється достосувати свої закони до норм союзу.
