Київ, 5 березня 2002 - Символічно, що неформальну зустріч лідерів держав – учасниць СНД було проведено у перший день весни. Весною оновлюється світ, й організатори алма-атинського саміту сподівалися на оновлення Співдружності, на виявлення позицій країн – учасниць стосовно багатьох питань, які торкаються і міжнародної ситуації, і внутрішніх проблем СНД. На думку українських оглядачів, організатори зустрічі мали рацію: певним чином оновлення у рамках Співдружності відбулося. Хоча улюблену українську ідею про створення зони вільної торгівлі у рамках СНД учасники саміту не розглядали.
Звичне уявлення про СНД, як метод мирного розлучення колишніх республік Радянського Союзу, поступилося місцем сприйняття СНД як союзу держав, об’єднаних спільними проблемами та інтересами – економічними, фінансовими, соціальними. В Алма-Аті з’ясувалося, що економічні реформи, міждержавна співпраця у рамках Співдружності відходять на другий план, висуваючи наперед питання економічної, енергетичної та регіональної безпеки.
Експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко в інтерв’ю для Радіо «Свобода» зазначив: «Всі питання саміту розглядались у контексті безпеки, і це зрозуміло.
Крім цього, важливою є так звана енергетична пропозиція, озвучена президентом Росії, яка стосується нових проектів з видобутку і транспортування енергоносіїв від Середньої Азії і Закавказзя на Захід.
Тут особливу роль відіграватимуть країни, які заснували об’єднання ГУУАМ – Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова, і, таким чином, це об’єднання набуває більшої ваги.. Але реалізація усіх СНД-івських проектів залежить від того, наскільки безпечною буде залишатися ситуація усередині Співдружності, тому робити оптимістичні висновки зарано».
У контексті регіональної безпеки лідери держав-учасниць СНД обговорювали і питання торговельно-економічної співпраці. Поки що про форсування створення зони вільної торгівлі у межах Співдружності не йдеться. Адже країни - учасниці СНД перебувають на різних етапах запровадження реформ, ба навіть по-різному розуміють їхню мету.
Торговельний радник Посольства США в Україні Кен Ферфакс, коментуючи торговельно-економічну співпрацю в межах СНД, зазначив:
«У цілому, просунення економічних реформ в Україні та інших державах Співдружності – це величезна праця. У спілкуванні з українськими урядовцями я використовую таке порівняння: якщо ви берете камінь , штовхаєте його догори і зупиняєтеся на півдороги, то камінь почне падати і тягти вас донизу».
Те саме з економічними реформами: вони, як камінь, який треба донести догори, не спиняючись. Це стосується не лише України, а й усіх тих держав, які перебувають на шляху до ринкової економіки».
Отже, формування так званого «єдиного економічного простору» на теренах СНД поки не відбувається.
Звичне уявлення про СНД, як метод мирного розлучення колишніх республік Радянського Союзу, поступилося місцем сприйняття СНД як союзу держав, об’єднаних спільними проблемами та інтересами – економічними, фінансовими, соціальними. В Алма-Аті з’ясувалося, що економічні реформи, міждержавна співпраця у рамках Співдружності відходять на другий план, висуваючи наперед питання економічної, енергетичної та регіональної безпеки.
Експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко в інтерв’ю для Радіо «Свобода» зазначив: «Всі питання саміту розглядались у контексті безпеки, і це зрозуміло.
Крім цього, важливою є так звана енергетична пропозиція, озвучена президентом Росії, яка стосується нових проектів з видобутку і транспортування енергоносіїв від Середньої Азії і Закавказзя на Захід.
Тут особливу роль відіграватимуть країни, які заснували об’єднання ГУУАМ – Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова, і, таким чином, це об’єднання набуває більшої ваги.. Але реалізація усіх СНД-івських проектів залежить від того, наскільки безпечною буде залишатися ситуація усередині Співдружності, тому робити оптимістичні висновки зарано».
У контексті регіональної безпеки лідери держав-учасниць СНД обговорювали і питання торговельно-економічної співпраці. Поки що про форсування створення зони вільної торгівлі у межах Співдружності не йдеться. Адже країни - учасниці СНД перебувають на різних етапах запровадження реформ, ба навіть по-різному розуміють їхню мету.
Торговельний радник Посольства США в Україні Кен Ферфакс, коментуючи торговельно-економічну співпрацю в межах СНД, зазначив:
«У цілому, просунення економічних реформ в Україні та інших державах Співдружності – це величезна праця. У спілкуванні з українськими урядовцями я використовую таке порівняння: якщо ви берете камінь , штовхаєте його догори і зупиняєтеся на півдороги, то камінь почне падати і тягти вас донизу».
Те саме з економічними реформами: вони, як камінь, який треба донести догори, не спиняючись. Це стосується не лише України, а й усіх тих держав, які перебувають на шляху до ринкової економіки».
Отже, формування так званого «єдиного економічного простору» на теренах СНД поки не відбувається.
