Київ, 5 березня 2002 - З 24 лютого по 2 березня проходив офіційний візит парламентської делегації України на чолі із Головою Верховної Ради Іваном Плющем до Китайської Народної Республіки. І українські державні чинники, і китайські наголошували, що пріоритетом дипломатії має стати економічне співробітництво двох країн. Це курс у зовнішній політиці, започаткований Президентом України Леонідом Кучмою - зауважив по закінченні візиту Надзвичайний і Повноважний посол України у КНР Михайло Резник.
Спікер українського парламенту Іван Плющ, Голова КНР Цзян Цземінь, Голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Лі Пен висловили задоволення рівнем політичних стосунків України й Китаю. Однак економічне співробітництво не відповідає потенційним можливостям обох сторін - сказали ці високо посадовці.
Посол України у КНР Михайло Резник вважає, що співробітництво в економіці має відбуватися, зважаючи на специфіку Китаю. Свого часу Центральний уряд країни виступив гарантом перед міжнародними фінансовими інституціями, встановивши єдину фіксовану суму внесків у місцевий бюджет - два мільйони доларів. Упродовж десяти років такі правила гри не змінювалися. Внаслідок чого вдалося створити унікальну промислову зону Пудун.
Тепер ця зона приносить у бюджет 1 мільярд доларів. За 10 років запозичені гроші повернулися до фінансових інституцій, а відкрита прогнозована політика дозволила 131-й іноземній компанії побудувати у Пудуні свої виробництва. За словами Михайла Резника, в Україні є технопарки, які уже дають сигнали потенційним інвесторам. Україна повинна знайти свою нішу в інвестиційних проектах Китаю. Михайло Резник.
«Я переконаний, що новий парламент, який буде обрано, дасть слово і бізнесмени усього світу, фінансові інститути повірять Україні і почнуть працювати на українському ринку. Це абсолютно реальна річ. Треба тільки правильно входити у ринок, правильно співпрацювати. Тим паче, що до нас дуже добре ставляться у КНР. Роз’єднує нас тільки відстань, усе інше об’єднає.»
Посол України у КНР каже, що ніякого китайського економічного дива немає. Річ у тім, що 25 років тому Китай почав реформувати свою економіку. Внаслідок чого нині вона стала прагматичною. Далі – Михайло Резник:
«Комуністична партія почала надавати можливість входження на китайський ринок іноземного капіталу. Створювалися передумови для того, щоб Центральний уряд визнавався гарантом. Але я не хочу, щоб створювалася якась ідилія із цього співробітництва. Економіка Китаю усе ще залишається у такому становищі, коли центральна влада ще потрібна. Сьогодні тільки 7 відсотків власності знаходиться у приватних руках. Усе інше продовжує реформуватися. І досвід Китаю переконливий у тому, що потрібно шукати золоту середину.
З одного боку захищати з позицій соціалізму населення, надавати соціальні гарантії, а з другого –сміливо рухатися уперед.»
Колишній міністр закордонних справ Геннадій Удовенко дещо стриманіший щодо українсько-китайського співробітництва. Він вважає, що у плані інвестицій Україна не може використати китайський досвід. Адже Китай – це соціалістична країна із комуністичною ідеологією. Хоч вони і відкрили свої ринки, однак контроль держави залишився. Геннадій Удовенко:
«Україна має і інший державний лад, і у нас мова йде про те, що до України інвестор не йде, не йде приватний капітал. Оскільки в Україна спостерігається політична й економічна нестабільність, нестабільність законодавства. В Україна можуть ухвалити закон, а за місяць його скасувати. Інвестор від цього страждає. Оці наші касетні скандали, корупція негативно впливають на інвесторів і вони до України не мають бажання йти.»
У свою чергу посол України у КНР Михайло Резник наголосив на економічних особливостях 21 століття:
«Весь світ бореться за ринки Азії. І 21 століття це боротьба за ринки Азії. І Україна має свою нішу у цьому. А далі будемо боротися.»
Колишній міністр закордонних справ Геннадій Удовенко погодився із цим.
«Я ще будучи міністром започаткував контакти з Індонезією. Внаслідок чого було відкрито посольство в Індонезії. Кита, Індонезія, Малайзія, Війнам – це країни, з якими могли б налагодити співпрацю.»
Спікер українського парламенту Іван Плющ, Голова КНР Цзян Цземінь, Голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Лі Пен висловили задоволення рівнем політичних стосунків України й Китаю. Однак економічне співробітництво не відповідає потенційним можливостям обох сторін - сказали ці високо посадовці.
Посол України у КНР Михайло Резник вважає, що співробітництво в економіці має відбуватися, зважаючи на специфіку Китаю. Свого часу Центральний уряд країни виступив гарантом перед міжнародними фінансовими інституціями, встановивши єдину фіксовану суму внесків у місцевий бюджет - два мільйони доларів. Упродовж десяти років такі правила гри не змінювалися. Внаслідок чого вдалося створити унікальну промислову зону Пудун.
Тепер ця зона приносить у бюджет 1 мільярд доларів. За 10 років запозичені гроші повернулися до фінансових інституцій, а відкрита прогнозована політика дозволила 131-й іноземній компанії побудувати у Пудуні свої виробництва. За словами Михайла Резника, в Україні є технопарки, які уже дають сигнали потенційним інвесторам. Україна повинна знайти свою нішу в інвестиційних проектах Китаю. Михайло Резник.
«Я переконаний, що новий парламент, який буде обрано, дасть слово і бізнесмени усього світу, фінансові інститути повірять Україні і почнуть працювати на українському ринку. Це абсолютно реальна річ. Треба тільки правильно входити у ринок, правильно співпрацювати. Тим паче, що до нас дуже добре ставляться у КНР. Роз’єднує нас тільки відстань, усе інше об’єднає.»
Посол України у КНР каже, що ніякого китайського економічного дива немає. Річ у тім, що 25 років тому Китай почав реформувати свою економіку. Внаслідок чого нині вона стала прагматичною. Далі – Михайло Резник:
«Комуністична партія почала надавати можливість входження на китайський ринок іноземного капіталу. Створювалися передумови для того, щоб Центральний уряд визнавався гарантом. Але я не хочу, щоб створювалася якась ідилія із цього співробітництва. Економіка Китаю усе ще залишається у такому становищі, коли центральна влада ще потрібна. Сьогодні тільки 7 відсотків власності знаходиться у приватних руках. Усе інше продовжує реформуватися. І досвід Китаю переконливий у тому, що потрібно шукати золоту середину.
З одного боку захищати з позицій соціалізму населення, надавати соціальні гарантії, а з другого –сміливо рухатися уперед.»
Колишній міністр закордонних справ Геннадій Удовенко дещо стриманіший щодо українсько-китайського співробітництва. Він вважає, що у плані інвестицій Україна не може використати китайський досвід. Адже Китай – це соціалістична країна із комуністичною ідеологією. Хоч вони і відкрили свої ринки, однак контроль держави залишився. Геннадій Удовенко:
«Україна має і інший державний лад, і у нас мова йде про те, що до України інвестор не йде, не йде приватний капітал. Оскільки в Україна спостерігається політична й економічна нестабільність, нестабільність законодавства. В Україна можуть ухвалити закон, а за місяць його скасувати. Інвестор від цього страждає. Оці наші касетні скандали, корупція негативно впливають на інвесторів і вони до України не мають бажання йти.»
У свою чергу посол України у КНР Михайло Резник наголосив на економічних особливостях 21 століття:
«Весь світ бореться за ринки Азії. І 21 століття це боротьба за ринки Азії. І Україна має свою нішу у цьому. А далі будемо боротися.»
Колишній міністр закордонних справ Геннадій Удовенко погодився із цим.
«Я ще будучи міністром започаткував контакти з Індонезією. Внаслідок чого було відкрито посольство в Індонезії. Кита, Індонезія, Малайзія, Війнам – це країни, з якими могли б налагодити співпрацю.»
